Вугільний дисбаланс: що сталось із шахтами Донбасу за роки війни
9 Липня 13:45
11 довгих років війни, яка прийшла на український Донбас з росії, сформували свій довгий перелік втрат. І шахти Донбасу в цьому переліку мають, мабуть-таки, не найголовніше, але однозначно символічне місце з огляду на історію цього шахтарського регіону. Скільки і чого втратила за ці роки вугільна галузь України з’ясовував «Комерсант Український».
Зводити цей сумний економічний та фінансовий баланс втрат ще, на жаль, зарано. Але і ті дані, які вже обраховані, дають можливість уявити масштаб збитків.
Минулого року у Київській школі економіки оцінили прямі збитки та непрямі втрати енергетичного сектору України внаслідок повномасштабного вторгення росії, зазначив Дмитро Горюнов, керівник проєкту «Росія заплатить» KSE Institute.
“Станом на травень 2024 року попередня оцінка прямих збитків, завданих вугільній промисловості внаслідок повномасштабного вторгнення рф, складає $0,4 млрд”, – зазначає фахівець.
Ще кілька цифр, які дають уявлення про масштаб економічних втрат наводить Михайло Волинець, народний депутат, Голова Конфедерації Вільних профспілок України.
“У 2013 році в Україні видобувалося понад 83 мільйони тонн вугілля. А вже за підсумками 2014-го були великі втрати, які склали 18 мільйонів – тоді було видобуто 65 мільйонів тонн. У 2024 році видобуток склав 22 мільйони 900 тисяч тонн вугілля. А від початку поточного року – ще мінус 4 млн тонн”, – наголосив парламентарій.
За оцінкою KSE Institute, близько 60% вугільних родовищ України є тимчасово окупованими російськими військами.
Шахти Донбасу і гібридна війна
Керівник проєкту «Росія заплатить» KSE Institute Дмитро Горюнов констатує, що основні негативні наслідки для вугільної промисловості були спричинені військовою агресією рф у період 2014-2022 років, коли якраз і було окуповано більшість українських шахт на Сході країни.
В середині 2015 року Національний інститут стратегічних досліджень підготував аналітичну записку “Вугільна промисловість України в умовах гібридної війни”, де зазначалось, що “самопроголошені адміністрації «ДНР» і «ЛНР» контролюють близько третини Донецької та Луганської областей і на цій відносно невеликій території якраз видобувалася майже половина всього українського вугілля, зокрема майже 100% антрациту”.
Народний депутат, Голова Конфедерації Вільних профспілок України Михайло Волинець додає конкретики цим висновкам.
“В Луганській області Україна втратила близько одного мільярда тонн балансових запасів вугілля. Це унікальне вугілля марки П (пісне) і антрацити марки А. Також Україна втратила коксівне вугілля. В Луганській області в Краснодоні – там шахти видобували коксівне вугілля. Наприклад, об”єднання “Ровенькиантрацит” видобувало вугілля марки А”, – пояснює депутат.
Згідно з даними Міненерговугілля, які наводились у 2015 році в аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень, на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей знаходилось 85 шахт всіх форм власності.
Що з цими шахтами нині? Як зазначає Дмитро Горюнов з KSE Institute, вугільні шахти, що вже 10 років перебувають в окупації, нині знаходяться у занепаді, значну частину з них вже закинуто або ж вони перебувають у стані ліквідації.
Загалом, за власною оцінкою депутата Михайла Волинця, залишаються працювати приблизно два десятки шахт.
Шахти Донбасу і повномасштабна війна
Після 24 лютого 2022 року рф окупувала ще декілька вугільних підприємств у Донецькій та Луганській областях. Народний депутат, Голова Конфедерації Вільних профспілок України Михайло Волинець наводить “поіменний” список цих втрат.
“Від початку повномасштабної війни втрачали спочатку “Лисичанськвугілля” – 4 шахти, потім “Первомайськвугілля” – 4 шахти, у Вугледарі – 2 шахти, в Селідово – 4 шахти, у Торецьку – 4 шахти. Це 18. Ще 3 шахти в Мирнограді – там йдуть бої, втратили “Краснолиманську”, а також шахтоуправління “Покровське”, – зазначає народний депутат.
Михайло Волинець також називає шахти, втрата яких для вугільної галузі має стратегічне значення.
“Якщо брати від початку повномасштабні війни, то це шахтоуправління “Покровське”. Шахта “Краснолиманська” поблизу Покровська, теж потужна шахта, хоча вона була розграбована після 2015 року, бо переходила з рук в руки. А також шахта “Капітальна”. На цих шахтах було по 100 мільйонів балансових запасів. Вони могли ще працювати довгий час”, – наголошує парламентарій.
Найбільшого розголосу набуло недавнє припинення роботи найбільшої в Україні шахти з видобутку коксівного вугілля, що розташована поблизу Покровська. Михайло Волинець нагадав, в чому її особливість.
“Ситуація унікальна, бо там вугілля було з сіркою 0,6. Воно відповідає світовим стандартам, тому що в світі допускається норма 1% сірки. А там 0,6. В Європі немає подібних запасів”, – пояснив депутат.
Це вугілля є унікальним і ключовим для металургійної промисловості. Тобто, як пояснював в одному з інтерв”ю президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков, зупинка шахти у Покровську означає, що фактично Україна більше немає власного коксівного вугілля і його треба імпортувати.
Шахти Донбасу і українська економіка
Народний депутат, Голова Конфедерації Вільних профспілок України Михайло Волинець наводить такі дані.
“У Добропіллі залишилося чотири шахти. Три із них належать державі – це “Добропіллявугілля – видобуток”. І одна шахта ДТЕК. Тобто чотири. І вісім шахт у Павлограді, так як було. У Львівсько-Волинському басейні сім шахт. Це все, що є”, – констатує депутат.
Він же наголошує, що три державні шахти “Добропіллявугілля” перебувають нині в досить складній ситуації.
“По-перше, вони знеструмлюються в результаті обстрілів. По-друге, не вистачає людей, змінився якісний склад працівників. На жаль, люди зневірилися, вони бояться жити в зоні, наближеній до бойових дій. Тобто вони переїзджають в інші регіони при можливості. Єдине, що стримує – це наявність “броні” та можливість прогодувати сім”ю. Ще одна шахта в Донецькій області – “Білозерська”, вона належить ДТЕК. І навіть у них зараз падіння видобутку серйозне. І тут не знеструмлення головна причина, а відсутність людей і якісний склад кадрів”, – зазначає парламентарій.
Він нагадує також, що у “Павлоградвугіллі” працює вісім шахт і від початку року вони видобули понад сім мільйонів тонн вугілля.
Шахти Донбасу і екологія
За перші місяці повномасштабного вторгнення було затоплено близько 10 українських вугільних шахт. Такі дані наводять у Київській школі економіки, де оцінили прямі збитки та непрямі втрати енергетичного сектору України. Зрозуміло, що цифра ця не остаточна. Логіка ведення війни змушує не лише мости підривати.
І ці недавно затоплені шахти поповнили набагато довший список подібних вугільних підприємств, які нічого оптимістичного екології Донбасу не обіцяють. За словами фахівців, головні загрози, спричинені затопленням шахт – це мінералізація ґрунтових вод та озер, просідання ґрунтів та викиди метану.
Далі продовжує Анастасія Бушовська, фахівчиня з питань енергетичної політики міст Центру екологічних ініціатив “Екодія”.
“Будь-яка шахта, яка неконтрольовано затоплюється, несе в собі потенційну екологічну небезпеку. Метали та їх солі, що вимиваються з порід потім потрапляють у ґрунтові води. Крім забруднення ґрунтових і наземних вод, через підмивання порід можуть виникати просідання та провали в землі, можуть підтоплюватися території. Крім того, небезпеку становить і метан, що може накопичуватися у вугільних шахтах та навіть виходити на поверхню. І тоді зростають ризики вибухів. Окрім того, викиди метану в рази сильніше впливають на зміну клімату, ніж вуглекислий газ”, – розповідає фахівчиня.
Є і ще більш небезпечні затоплені шахти. Номер 1 у цьому переліку – шахта «Юнком». Саме там у 1979 році було проведено контрольований підземний ядерний вибух. Згодом роботи на цій шахті було зупинено, а відповідні виробки закрито бетонним контуром. Територія, де розташована шахта, з 2014 року окупована росіянами. У 2018 році стало відомо, що під затоплення пішли 26 шахт, розташованих на тимчасово окупованій території. Серед них – і «Юнком». Продовжує народний депутат, Голова Конфедерації Вільних профспілок України Михайло Волинець.
“Росіяни, посилаючись на висновки двох своїх інститутів, ухвалили тоді рішення перевести цю шахту в режим мокрої консервації, тобто затопити. Тепер шахта затоплена. І вода піднялась до відмітки 400 метрів. І далі зупинився рівень. Тому що ця вода по тріщинах виходить у притоки річки Сіверський Донець. І далі забруднена радіоактивна вода вже потрапляє в річку Дон і в Азовське море. А з Азовського моря в Чорне море”, – констатує депутат.
Питання ж – чи не пошкоджений “бетонний саркофаг” і чи не контактує ця вода безпосередньо з радіоактивними матеріалами, що робить її ще більш небезпечною – залишаються без відповіді. Вичерпні дані з приводу цієї шахти, як і багатьох інших, затоплених на тимчасово окупованій території Донбасу, відсутні.
Автор: Сергій Василевич