Вибори в Німеччині. Як вони вплинуть на Україну?
8 Січня 15:55
РОЗБІР ВІД 
На Німеччину чекають дострокові парламентські вибори. Кожна з політичних партій, які мають шанси потрапити до Бундестагу, має своє бачення щодо допомоги Україні.
Трохи передісторії. Починаючи 2021 р. й до 6 листопада 2024 р. Німеччиною керувала коаліція з трьох парламентських партій, представники яких входили до уряду. Провідна роль у ній належала соціал-демократам, очільник яких Олаф Шольц є наразі федеральним канцлером ФРН. Їх союзниками по правлячій коаліції були партія Союз 90/Зелені та Вільна демократична партія (ВДП). Однак між партнерами по коаліції виникли суперечки, що точилися довкола дефіциту бюджету та шляхів його подолання, і їх не вдалося конструктивно вирішити. Тож після зустрічі з політичними партнерами, що відбулася 6 листопада, канцлер Олаф Шольц відправив у відставку міністра фінансів Крістіана Лінднера — голову вільних демократів. Разом із ним зрезиґнували його однопартійці, тож коаліція розпалася.
Внаслідок цих подій на пропозицію лідерів вищезгаданих партій, а також опозиційної до уряду ХДС/ХСС, було оголошено про план проведення дострокових парламентських виборів, що мають відбутися 23 лютого наступного року. Відбулося голосування в бундестазі за довіру чинному уряду 16 грудня, яке закінчилося винесенням вотуму недовіри уряду Шольца: він поставив питання про довіру собі та уряду, й вотуму довіри очікувано не отримав. За недовіру канцлеру й уряду проголосувало 394 із 717 депутатів. Це означає розпуск парламенту чинного скликання президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, і далі нові вибори. А там відкриваються цікаві перспективи.
Нині рейтинг чинного федерального канцлера ФРН Олафа Шольца знаходиться на рекордно низькому рівні: йому довіряють лише 15.5% виборців. За такого розкладу, звісно, його Соціал-демократичній партії Німеччини перемога не світить.
Проблема в тому, що СДПН чомусь вирішила зробити політичне самогубство. Вона залишила своїм лідером і кандидатом у канцлери непопулярного Олафа Шольца, хоча інший впливовий соціал-демократ Борис Пісторіус є найрейтинговішим політиком країни з довірою 53.1% виборців. Він — чинний урядовець і в команді Шольца посідає пост міністра оборони. Тут йому, здавалося б, і карти до рук. Але ні: 21 листопада Пісторіус відмовився висувати свою кандидатуру на майбутніх виборах і проспівав осанну своєму нинішньому шефові, назвавши того “видатним федеральним канцлером”. Цей політик у них, схоже, якийсь неправильний, бо не є підступним кар’єристом і хитрим інтриганом. Прямо не політик, а вірний самурай, що завжди підтримує свого пана. Якщо найближчим часом однопартійцям Пісторіуса не вдасться вмовити його стати їх лідером, СДПН у кращому випадку посяде третє місце за результатами виборчих перегонів і візьме 15-16% голосів виборців.
Фаворитом майбутніх виборів соціологи називають нині опозиційну силу ХДС/ХСС та її кандидата на посаду федерального канцлера Фрідріха Мерца. Партія впевнено йде до перемоги та має шанс отримати 30% голосів виборців. Варто нагадати, що така подвійна назва цієї політичної сили відображає цікавий нюанс. ХДС — Християнсько-демократичний союз — це загальнонімецька партія, але за винятком Баварії. У цій федеральній землі є своя партія ХСС — Християнсько-соціальний союз. На загальнонаціональному рівні вони фактично є однією партією, зі спільною політичною програмою та спільним кандидатом у канцлери, але юридично це все ж не одне й те саме: пам’ятаймо, що ФРГ — все ж федеративна країна. Але то давні німецькі справи. А для України перемога ХДС/ХСС навіть вигідніша, ніж подальше перебування при владі СДПН. Обидві партії приязні до України, але Фрідріх Мерц ще й обіцяє дати нам далекобійні ракети Taurus, чого від обережного Олафа Шольца ми не дочекаємося.
Одним з фаворитів майбутніх виборів є праворадикальна партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка виступає проти надання зброї та іншої допомоги Україні. Її рейтинг становить 19.5%. Для порівняння — на виборах, що відбулися у вересні 2021р., AfD отримала 10.3% голосів і це принесло їй 83 місця в Бундестазі. За три роки приріст симпатій до них майже подвоєно: є про що потурбуватися респектабельним мейнстрімним партіям.
AfD сприймають, і не безпідставно, як політичних вискочок і радикалів: партія ця молода, існує лише з 2013 року, що не йде в жодне порівняння з такими динозаврами німецької політики, як ХДС та СДПН. Перша на чотири роки старша за саму державу ФРН; заснована ХДС у 1945 р. А друга — взагалі існує ще з часів царя Панька, точніше короля Саксонії Йоганна І, з 1863 року.
AfD – такий собі німецький варіант MAGA, з місцевими варіаціями усіх її політичних фішок: “традиційних цінностей”, антиіммігрантською риторикою, ісламофобією та євроскептицизмом. До того ж з цього політичного проєкту виразно стирчать вуха, точніше роги, росії: впливові партійці повторюють проросійські наративи, закликають знов, як у старі добрі часи, гнати до ФРН російський газ. На нинішніх виборах AfD вперше висуватиме свого кандидата на посаду федерального канцлера — Аліс Вайдель, яка неодноразово закликала припинити військову допомогу Україні та зняти санкції з росії. Для України посилення впливу цієї партії, прямо кажучи, не віщує нічого доброго. Але альтернативники, за прогнозами, першого місця на виборах не посядуть, а руки й серця їм також ніхто з мейнстріму не запропонує, тобто до правлячої коаліції не покличе.
Ще одна впливова партія в Німеччині – “Союз 90/Зелені”. Її представники входять до нинішнього коаліційного уряду Олафа Шольца. Як свідчить її назва, політсила просуває екологічний порядок денний: рішення, спрямовані проти кліматичних змін, турботу про довкілля, лобіювання використання відновлюваних джерел енергії та скорочення споживання викопного палива.
Партія зелених —щирий друг України. Члени уряду Шольца — міністр економіки Роберт Габек та міністерка закордонних справ Анналена Бербок — обома руками за надання всієї потрібної для захисту України допомоги. Зелені підтримують і передачу Україні далекобійних ракет Taurus, до чого, зокрема, закликав співголова партії Омід Нуріпур.
Нині соціологи прогнозують зеленим 11% голосів виборців. Це менше 14.8%, які вони набрали на виборах 2021 року. Тоді зелені здобули 118 місць у Бундестагу. Хай їм пощастить і тепер!
На цих виборах електорату запропонують і зовсім свіже політичне меню. У них вперше братиме участь “Альянс Сари Вагенкнехт за здоровий глузд і справедливість”. Ця політсила була заснована рівно рік тому вихідцями з партії “Ліві”. Це популістська й проросійська партія, що виступає за припинення постачання зброї Україні, зняття санкцій з росії та згортання підтримки біженців з України, що знайшли прихисток у Німеччині. Альянс Сари Вагенкнехт може розраховувати на 5% голосів. Саме стільки складає й прохідний бар’єр для політичних сил на виборах до німецького парламенту. Будемо сподіватися, що Альянс його не подолає.
А от стара добра Вільна Демократична партія Німеччини, заснована ще 1948 році, балансує на межі, й може до нового складу Бундестагу не потрапити. Її рейтинг наразі складає приблизно 4%. Це ліберальна політична сила, “партія середнього класу”; її нині очолює Крістіан Лінднер, який до листопада минулого року був міністром фінансів в уряді Шольца, а вільні демократи — відповідно, учасниками урядової коаліції. Якщо вони все ж пройдуть до парламенту й цьогоріч, то можуть вступити в коаліцію вже з ХДС/ХСС, а їх представники — знову потрапити до уряду.
Погляди лідерів ВДП на підтримку України мало чим відрізняються від бачення цього питання їхнім колишнім старшим партнером Олафом Шольцем. А точніше, вони “коливаються разом із генеральною лінією партії”. Так само вони підтримують надання військової та економічної допомоги Україні й санкційний режим проти країни-агресора, й так само вони проти постачання Україні ракет дальнього радіуса дій Taurus, хоча колись самі виступали із закликами дати нам цю зброю.
Які ж проглядаються перспективи для майбутньої парламентської та урядової коаліції після виборів? Їх переможцем з великою ймовірністю стане Фрідріх Мерц та очолювана ним ХДС/ХСС. А от з молодшими партнерами питання поки що залишається відкритим і буде залежати від настроїв німецьких виборців у день голосування. Назви коаліцій у Німеччині зазвичай дають за кольорами партійної символіки. Коаліція канцлера Олафа Шольца, що нещодавно розпалася, іменувалася світлофорною: до її складу входили соціал-демократи (червоні), вільні демократи (жовті) та партія зелених. Нове об’єднання може стати чорно-жовтим (чорна — ХДС/ХСС та жовта ВДП), або чорно-червоним — тобто коаліцією великих партій — ХДС/ХСС та СДП. Звісно, життя розставить все по своїх місцях. Але завжди варто мати на увазі, що життя, зокрема й політичне, навіть у стабільній Німеччині, є надто непередбачуваним.
Автор — Олександр Олесів
