Вирок підтверджено: яке покарання ексгендиректор “Радона” отримав за хабар
11 Листопада 19:42
Верховний Суд 11 листопада залишив у силі вирок колишньому гендиректору держпідприємства “Об’єднання “Радон” Ігорю Буксанчуку. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на відповідну постанову судової установи.
Верховний Суд погодився з доводами прокурора САП, відхилив касаційні скарги сторони захисту та підтвердив законність попередніх рішень судів.
Таким чином Буксанчука визнали винним у наданні неправомірної вигоди (хабаря) у розмірі 210 тис. грн за погодження щоквартальних та річних премій на суму понад 430 тис. грн та призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Що потрібно знати про справу Ігоря Буксанчука
Детективи Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і прокурори Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили Буксанчука на отриманні хабаря від тимчасово виконуючої обов’язки голови Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) за погодження виплати премій.
Вирок першої інстанції ВАКС ухвалив 1 червня 2022 року: 5 років позбавлення волі та конфіскація усього належного майна.
Апеляційна палата ВАКС 17 березня 2025 року підтвердила вирок без змін.
Що відомо про “Радон” та чим держпідприємство важливе для країни
Державне спеціалізоване підприємство “Об’єднання “Радон” — ключова ланка української системи поводження з радіоактивними та іншими небезпечними відходами. Компанія виконує стратегічно важливі функції у сфері екологічної безпеки, забезпечуючи збір, транспортування, зберігання, перероблювання та заховання відходів, що становлять потенційну загрозу довкіллю та здоров’ю населення.
Підприємство зареєстроване у Києві 19 червня 2019 року, має статутний капітал понад 8,1 млн грн і діє у статусі державної юридичної особи. Основний вид діяльності згідно з класифікацією КВЕД — оброблення та видалення небезпечних відходів.
“Радон” підпорядковується Державному агентству України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) і фактично є технічним оператором держави у сфері радіаційної безпеки. До його завдань входить дезактивація обладнання, приміщень і територій, що зазнали радіоактивного забруднення, зокрема в зоні відчуження. Підприємство займається утилізацією джерел іонізувального випромінювання, забезпечує їх безпечне транспортування та тимчасове зберігання, проводить науково-технічні дослідження у галузі поводження з відходами.
Мережа “Радону” — це міжобласні філії у Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі та інших регіонах України. Такий формат дозволяє підприємству забезпечувати роботу на всій території країни та оперативно реагувати на випадки виявлення небезпечних відходів або джерел радіаційного забруднення.
“Радон” належить до числа стратегічних об’єктів державної власності. Його діяльність — важливий складник виконання міжнародних зобов’язань України у сфері ядерної безпеки, зокрема в рамках угод з МАГАТЕ та Європейським Союзом. Водночас така специфіка потребує підвищеного контролю за фінансовими операціями, дотриманням норм технічної безпеки та екологічного законодавства.
Сфера поводження з небезпечними відходами супроводжується значними технічними, правовими та управлінськими ризиками. Державні підприємства цього профілю, зокрема “Радон”, регулярно потрапляють під увагу аудиторських і антикорупційних перевірок. У контексті останніх антикорупційних рішень судів роль прозорого управління такими структурами набуває особливої ваги.
Діяльність “Радон” має вирішальне значення для безпеки енергетичної інфраструктури, утилізації відходів атомних електростанцій, ліквідації наслідків техногенних аварій і функціонування системи зберігання радіоактивних матеріалів. Вона є не лише технічним процесом, а й частиною державної політики у сфері захисту довкілля, сталого розвитку та євроінтеграції України.
ДСП “Об’єднання “Радон” залишається стратегічним підприємством державного сектору, діяльність якого безпосередньо впливає на екологічну безпеку, виконання міжнародних стандартів з управління небезпечними матеріалами та репутацію України як відповідального партнера у сфері ядерної безпеки.
