“Я не палата №6 і роблю все, щоб туди не потрапити”. Чим запам’ятався Геннадій Москаль українцям
17 Березня 2024 12:26
17 березня стало відомо, що у віці 73 років помер український політик, колишній голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль, передає Комерсант український 
.
У 1980-1990-х Геннадій Геннадійович працював у правоохоронних органах. З червня 2001 року був призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації. У 2002-му він отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
З листопада 2005-го по квітень 2006-го Геннадій Москаль обіймав посаду голови Луганської ОДА.
У ході позачергових парламентських виборів 2007 Москаль балотувався у Верховну Раду за списками політичної партії “Наша Україна — Народна самооборона”. На момент проведення виборів був безпартійним. Після парламентських виборів 2012-го вдруге потрапив до Верховної Ради, балотувавшись за списками “Батьківщини”.
У вересні 2014-го тодішній президент Петро Порошенко призначив Геннадія Москаля на посаду голови Луганської ОДА.
З липня 2015 року Москаль знову очолював Закарпатську ОДА.
У квітні 2019 року Геннадій Москаль подав у відставку, а вже в червні новий президент Володимир Зеленський звільнив Москаля разом з іншими головами ОДА.
Геннадій Москаль — Заслужений юрист України і має чимало нагород, зокрема Орден «За заслуги» 3-го ступеня та Медаль «За бездоганну службу» III, II ступенів.
Москаль за життя був майстром крилатих виразів та не соромився міцного слова.
Найвідоміші яскраві цитати Геннадія Москаля
- “Я думаю, що неадекватних людей не потрібно вибирати абсолютно. Дибіл він, так і напишіть… Який дурень його вибрав?”
- “У здорової людини логіки в цьому нема, якщо у них хвора голова.. ну тільки у хворої голови могла родитись така уява, як “ДНР”, “ЛНР” і інша гидота”
- “Я не палата №6 і роблю все, щоб туди не потрапити”
- “Якщо ви годуєте терористів, значить ви разом з ними. Влаштували мені вчора бунт, погрози всякі. Х*й я клав на ваші погрози, пішки ходитимете з того й з іншого боку. А пиво… Мочу хай п’ють. Чи хотіли референдум? Нехай їм і забезпечують”
- “Кравчук дуже добре сказав: от плили-плили і на березі втопилися. Вибачте, я би сказав: плили-плили, а вони на березі всралися”
- “Скажіть, су*и, коли війна закінчиться?”
- “Голова ради, який лишився на тій території Перевальського – це єдиний населений пункт, пише, щоб я йому виплатив зарплату за всі ті місяці. Ну я йому резолюцію написав: х*й йому в рот, а не..”
- “Ваша “Партія регіонів” вже зат**ала всіх, а ви хочете нас тоже. Не получиться. До побачення, приходьте ще, щоб не останній раз ми вас бачили. Можете чоловіку устраівать такі сцени, а не мені”
- “Що нам заважало 24 роки стати повноправними членами Євросоюзу? Я думаю, на нашій дорозі були дурні, авантюристи й популісти. Якщо ми приберемо їх із політичної арени України, то ми наступного року будемо стояти тут, на цьому місці, вже в об’єднаній Європі”.
- “Ти від кого? Від СБУ, чи від МВС, ану кажи чесно! З 7-ї служби, чи з якої? З якої? Чого дивишся на мене, як баран на нові ворота? Скажи. Пішов ти на х*й зі своїм телеканалом, ти поняв мене, чи ні? Іди к й**ой матері. Ну шо ти ще хочеш почути від мене? Провокатор х*єв. Так, якого ти х*я до мене при**вся, якщо ти не до мене підійшов. Ти шо дов**б?”
Місцевим жителям Закарпаття, крім своїх керівних рішень, Москаль запам’ятався і як вельми вправний троляка.
Втім, Москаля також тролили.
Наприклад, одне з відгалужень вулиці Трудової у Мукачеві депутати міськради назвали на його честь – Тупик Москаля Геннадія.
Колишній міністр внутрішніх справ та колишній генпрокурор, народний депутат трьох скликань Верховної Ради Юрій Луценко розповів, що знав Москаля з 2005, коли він сильно допоміг відновити роботу карного розшуку та й взагалі, зрозуміти виклики системи.
“Саме він дав мені головну пораду: ЮВ, зараз всі вам казатимуть, що такого розумного міністра ще не було. Вони всім це кажуть. Гоніть цих паркетних генералів до беніної мами, беріть капітанів і майорів. І тільки з Карного розшуку”, – згадує Луценко.
Також він розповів кілька сцен із життя Геннадія Москаля.
Сцена 1.
Москаль – мол лейтенант карного розшуку в гірському районі Чернівецької області. Для перевірки жовторотому дали “висяк” – вже рік як нерозкриту крадіжку кози. Через тиждень Москаль набрав кості на м’ясокомбінаті, розклав їх у лісі і з понятими склав Акт про невинно убієнну козу невстановленими вовками.
Далеко піде! – сказало начальство.
І організувало другий виклик: прийом відомої циганки, яка мала цех по варці дурі і довідку з психдиспансера. Правило прийому божевільних просте: мовчи, тоді за годину закінчиш. Якщо вступиш у діалог – буде 3-4-5 годин.
Циганка зайшла з 6 дітлахами і криком ще з порогу РВС. Старики сищики засікли час.
Через 15 хв циганка з криком вискочила з кабінету. І більше, до речі, ніколи не появлялася.
Старики зайшли в кабінет. Лейтенант Москаль сидів на столі і затято гавкав.
“Лом ломом вишибають” – з кривою посмішкою сказав майбутній генерал бувалим операм.
Сцена 2.
Розквіт кучмізму, розпал акцій протесту проти вбивства журналіста Гонгадзе. Міністр Кравченко категорично проти призначення на його місце Москаля. В присутності Кучми навіть стріляв у бік Генгенича. Бо – неуправляємий.
Москаля сплавляють в Крим. Там він набуває величезної слави в боротьбі з бандитизмом. Підривають на смерть його заступника. Москаль вперто ходить з готелю до главку пішки і без охорони. Біля дверей вибухає урна. Пох, вперто робить своє.
ОЗУ СЕйлем розгромлено. Лідер Воронков і бригадири в тюрмі.
Сцена 3
2005 рік. Моя перша колегія в якості міністра ВС. 98 % керівників областей та районів знято з посад. В залі – нові начальники УВС та підрозділів центрального апарату., пише Луценко.
Я озвучив їм лекцію про нову постмайданну політику, повагу до людей, скасування проценту розкриття тощо. Стримані аплодисменти.
Слово бере перший заступник міністра Г. Г. Москаль. “Менти, ви знаєте, що саме прозоре в світі?” – зі своєю потойбічною усмішкою питає присутніх.
“Думаєте – скло? Хер вам, а не скло! Думаєте – кришталь? Хер вам, ні. Думаєте – брильянти? Ні, найпрозоріше в світі – ви, менти. Я вас …. Наскрізь бачу! Думаєте, похлопали і по кущах святкувати? Хер вам. Взяли ручки і записали мій телефон. Із завтрашнього дня з 6-00 по алфавіту областей по 15 хв – рапорт про події доби, з готовими версіями причетних до тяжких і особливо тяжких. І якщо моя версія виявиться точнішою – вам ппц”.
Сцена 4.
2006 рік. Ющенко призначив Г. Г. Москаля головою Луганської області. Мер Алчевська ( звичайно, від ПР) довів до розмороження міста. Москаль в помаранчовій (!) курточці МЧС особисто лазить по теплотрасах тамкотельнях. “Вдячне” населення скандує “вонаранжевыхфашистов” і вішає навпроти готельного вікна губернатора помаранчеву кришку унітаза. Москаль викликає нач гувс області і каже: щоб населення оцінило нашу роботу, треба зачистити місто від бомжів і попрошайок з Росії. Генерал браво “щолкнув каблуками” і довів патрульним план – 5 бомжів на зміну.
Я в цей час, нічого про це не знаючи, читаю по ночам пошту трудящих.
Один лист – із Алчевська:
“Уважаемый ЮВ. Раньше я вас считала оранжевым фашистом, который служит США. Но все изменилось! Раньше мой муж приходил с комбината домой грязный, злой и пьяный. Материл меня и часто бил. Однажды я заставила его пойти выкинуть мусор. Он как был в трениках и тапочках, матерясь, спустился во двор. Но ведро упало в контейнер. Он залез туда за ним, а тут – милиция. И его спросили, кто он. Муж сказал – я здесь живу. А менты говорят, кто здесь живет, по бакам не лазает. Паспорт есть? Нет – бомж, марш в машину.
И вывезли моего мужа в Голую Пристань. Вернулся он через неделю. С тех пор он всегда умывается и переодевается после работы, помогает мне по хозяйству и никогда не грубит.
Большое вам спасибо за работу милиции!”
Сцена 5.
2007 рік. Москаль – кандидат в депутати від Народної Самооборони. На теледебатах Шуфрич ядовито нагадує, як Геннадій Геннадійович готував візит Кучми в Дніпропетровськ, зібрав усіх бомжів на баржу і сплавив їх по Дніпру.
Москаль без хвилини роздумів: “А що, Нестор, тільки тобі по всіх усюдах їздити за народні гроші? Бомжі що, не люди? Вони теж хочуть Дніпром проплисти, батька Тараса в Каневі побачити!”
Через тиждень Москаль урочисто відкрив в Ужгороді памятник “коляски, з якої в дитинстві упав Нестор і забився головою”.
Сцена 6.
2016 рік. Москаль – глава військово-цивільної адміністрації Луганської області. Постійно на лінії зіткнення, раз навіть завіз мене,як радника Порошенка, інспектувати життя селища в “ЛНР”.
В день виборів до нього з дзизом підходить група ватних жіночок і на всю площу кричать, що вони протестують – чому в бюлетнях немає путінської Єдіної Расії?
Москаль каже: неужели! Это действительно беспредел, наверное провокация Правого сектора. Но – ничего, дописывайте ручкой товарища Путина и все будет учтено. И всем своим подружкам перезвоните!”
Ватниці з криками ура масово і радісно йдуть робити бюлетні недійсними.
Сцена 7.
2018 рік. Голова Закарпатської ОДА Москаль дзвонить мені в Генпрокуратуру.
– Скажи Пороху, хай поверне мене на Донбас. Я не можу тут. Нема живої роботи, нахер нікого послати. Тільки “пане, доброго дня/ перепрошую, пане”.
“Він любив екстрім, вмів послати нах*р і відповісти ваті факом. Але день і ніч працюва для людей. Паливо, американський пологовий центр, підручники для шкіл, фортифікації, вода та хліб по прифронтових селах. За це його поважали і вороги.
Бачив особисто, як на окупованій території до нього збігалися люди і вірили кожному його слову.
Одного разу він з нашими дівчатами-депутатами, які привезли машину гуманітарки потрапив під артобстріл. Сховалися під стіну церкви. Коли обстріл припинився, з церкви вийло 5 бойовиків “ЛНР”. Погляд очі в очі. Пауза.
– Проходь, Москаль, ми тебе знаємо. Ти хоч і бендара, але правильний.
Луценко підкреслив, що за кадром за кадром залишились ще десятки таких історій, ще сотні професійних досягнень генерала МВС, ім‘я якого наводило страх на бандитів і корупціонерів Чернівців, Дніпропетровська, Криму, Закарпаття, Києва.
