Як часто українці переплачують за комунальні послуги. Що тоді робити і куди звертатись
2 Квітня 17:07
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вже цього року провела 36 позапланових перевірок підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, і в 32 випадках (88,9%) було виявлено порушення. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі, інформує «Комерсант Український».
За результатами цих перевірок було накладено 18 штрафних санкцій на суму 413,4 тис. грн, видано 23 приписи щодо приведення тарифів у відповідність до законодавства, а споживачам підлягає поверненню 948,9 тис. грн.
Протягом 2024 року, починаючи з квітня, коли Держпродспоживслужба відновила позапланові перевірки у сфері надання житлово-комунальних послуг, було проведено 241 перевірку, за результатами яких застосовано адміністративно-господарські санкції на суму 3,7 млн грн. Відповідно до рішень та приписів зобовʼязано повернути споживачам 2,5 млн грн.
У Держпродспоживслужбі закликають громадян бути пильними і якщо є сумніви щодо правильності тарифів, варто уважно перевіряти рахунки за комунальні послуги та вимагати обґрунтування розрахунків.
Де можуть допомогти споживачеві
У разі виявлення порушень в частині надання житлово-комунальних послуг потрібно звертатися до територіальних управлінь Держпродспоживслужби. Телефони та адреси можна знайти за посиланням.
Для повернення переплачених коштів варто звертатись до Центру обслуговування клієнтів підприємства, яке отримало платіж. Для цього потрібно особисто надати такі документи: паспорт; ідентифікаційний код; квитанцію про оплату. При цьому, варто пам”ятати, що, приміром, згідно з пунктом 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, у разі переплати помилково сплачена сума зараховується на оплату наступних рахунків.
У Києві з метою захисту прав та інтересів споживачів житлових та комунальних послуг створене Управління (інспекція) самоврядного контролю КМДА, яке розглядає звернення киян щодо якісних та кількісних параметрів комунальних послуг та коректності нарахувань за них. Більше можна дізнатись за номером (044) 293-36-46.
Про що ще варто пам’ятати споживачам
Заборону на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, яка діяла від початку повномасштабного вторгнення, вже майже півтора року, як скасовано. Відповідне рішення уряд ухвалив ще в грудні 2023 року.
Мораторій на відключення комунальних послуг продовжує діяти лише на окупованих територіях і там, де тривають бойові дії.
Для решти споживачів комунальних послуг, згідно з постановою, відновлено нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у судовому порядку. Також повернуто можливість відключення від комунальних послуг боржників, у разі несплати або недоплати за отримані послуги.
Боргів за комуналку стає більше
Станом на середину минулого року в Україні налічувалось 701 тисяча проваджень про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. У лютому 2022 року в реєстрі боржників значилось 512 359 проваджень через несплату комунальних послуг, тобто від початку повномасштабної війни і до середини 2024 року боржників стало більше на 37%. Станом на початок 2025 року вже фіксувалось 727 тисяч боргів по комунальних платежах. Такі дані наводяться на платформі Опендатабот.
Найчастіше борги споживачів виникають через несплату за опалення, на другому місці зі значним відривом знаходяться борги за водопостачання, замикають трійку борги за світло.
Наскільки критичною є ситуація з боргами за комуналку
В умовах повномасштабної війни очікувано, що розмір заборгованості за комунальні послуги зростатиме, тож не варто робити з цього велику проблему. Так вважає директор аналітично-дослідницького центру Інститут міста Олександр Сергієнко. Коментуючи дані Опендатабот, згідно з якими з початку повномасштабного вторгнення борги українців за комунальні послуги суттєво зросли, експерт пояснив, що в підсумку за рік рівень платежів за комуналку завжди сягав 94-96%, оскільки для українців нехарактерно залазити в борги. Крім того, українське законодавство передбачає дієві механізми стягнення заборгованостей.
У звʼязку з цим, на думку Олександра Сергієнка, якщо до боржників будуть застосовуватися наявні дисциплінарні заходи, а ситуація в країні залишатиметься більш-менш прогнозованою, то можна вийти на довоєнний рівень заборгованості у 82 млрд гривень.
