Як українці відзначають Старий Новий рік: історія започаткування, дата святкування, традиції та заборони
13 Січня 10:07
Старий Новий рік – це неофіційне свято, яке міцно вкоренилося в українській культурі. Для багатьох українців це свято дає можливість ще раз зібратися у колі своєї родини й символічно завершити цикл зимових свят. Попри те, що Старий Новий рік не має статусу державного чи церковного свята, він і досі залишається важливою частиною українських традицій.
Що таке Старий Новий рік: як виникло це свято
Вже протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня, а 1 січня зустрічають новий, однак, раніше це свято наступало в іншу дату, на згадку про що почали святкувати Старий Новий рік. Свято зʼявилося після календарної реформи 1918 року, коли на території України відмовилися від юліанського календаря та перейшли на більш точний, григоріанський. Різниця між ними становила 13 днів, тому Новий рік за старим стилем почали відзначати 14 січня.
Коли відзначають Старий Новий рік у 2026 році: дата святкування
Дата Старого Нового року залишається незмінною вже понад століття. Його традиційно святкують в ніч з 13 на 14 січня. Водночас у старому церковному календарі на 14 січня припадав день памʼяті святого Василя Великого, а 13 січня відзначався день преподобної Меланії (Маланка). Саме тому багато народних звичаїв святкування Старого Нового року були тісно повʼязані з християнськими традиціями.
Втім, ставлення українців до цього свята поступово змінюється. Багато українців сприймають його більш як умовну дату, без гучних гулянь та великих компаній. Водночас для інших Старий Новий рік залишається додатковим приводом провести час у колі рідних людей. В радянські часи це свято вважали неофіційним продовженням Нового року.
Традиції святкування Старого Нового року
Вечір 13 січня в українській традиції називали Щедрим вечором або Маланкою. Цього дня господині накривали щедрий стіл, на якому обовʼязково мала бути щедра кутя, мʼясні страви, пироги та інші страви. Вважалося, що чим багатший стіл, тим заможнішим буде рік.
Однією з найяскравіших традицій було щедрування. Молодь переодягалася у різних персонажів: Маланку, Василя, Козака, Лікаря, Цигана, а потім ходили щедрувати, бажаючи господарям щастя, достатку, добробуту та всіх благ.
14 січня в народі традиційно пов’язували з днем святого Василя. У цей день хлопці засівали домівки зерном, співаючи засівалки. Вважалося, що перший засівальник у хаті приносить удачу на весь рік, цю роль традиційно довіряли саме хлопцям.
Окреме місце у традиціях святкування Старого Нового року займає ворожіння. Дівчата збиралися разом, щоб за допомогою свічок, води, зерна чи дзеркал дізнатися про свою долю та майбутнього чоловіка.
Однак, після переходу УПЦ та УГКЦ на новоюліанський календар у 2023 році ці церковні свята було перенесено на 31 грудня та 1 січня.
Що не можна робити на Старий Новий рік: заборони, що діють цього дня
Зі святом пов’язано чимало народних прикмет і заборон. Вважалося, що на Старий Новий рік не можна:
- лихословити, сваритися та ображати інших;
- згадувати старі конфлікти;
- бажати зла чи скаржитися на долю;
- позичати гроші чи зустрічати свято з порожнім гаманцем.
Наші предки вірили, що негативні емоції цього дня можуть «закласти» невдалий фундамент на весь наступний рік, а сварки можуть затягнутися. Також не слід позичати гроші, а в гаманець бажано покласти хоча б трішки готівки, бо за прикметами, зустрічати Старий Новий рік потрібно в достатку, щоб рік пройшов без фінансових труднощів.
Автор: Оля Юшко
