Як українців змушують платити «протерміновані» борги: схеми та пастки
27 Листопада 18:57
РОЗБІР ВІД 
По всій країні кількість боржників за комуналку зростає як на дріжджах. До Єдиного реєстру боржників на сьогодні внесено понад 794 тисячі виконавчих проваджень саме за борги з комунальних послуг, і 60% цих проваджень формально завершені, але не закриті — стягнути гроші так і не вдалося, повідомляє Опендатабот.
Річ у тім, що в Україні немає закону, який зобов’язує списати борги за житлово-комунальні послуги, накопичені понад три роки. Водночас комунальники не можуть стягнути такі борги через суд. Чи можна говорити про те, що у зв’язку з цим в українців з’являється шанс не сплачувати ці борги, з’ясовував «Комерсант Український».
За 2025 рік у Реєстрі з’явилося 194 тисячі нових боргів. З них дві третини досі залишаються відкритими (132 578 проваджень). Найбільше за комуналку заборгували в Харківській області: 47,9 тисячі проваджень. Незначно відстала Дніпропетровська область з 45,4 тисячами. Решта регіонів ідуть із відривом щонайменше у три рази: Миколаївська область (11,9 тис.), Полтавська (11,3 тис.) та Сумська (8,5 тис.).
Найчастіше українці накопичують борги за теплопостачання — цього року в 40% випадків борги саме за тепло. На другому місці — водопостачання (18%), далі — газопостачання (15%) і житлове обслуговування (10%). На вивезення сміття та електроенергію припадає 8% і 6% відповідно. Найбільша кількість проваджень відкрито проти людей віком 46–60 років — це майже 36% усіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів, повідомляє Опендатабот.
«Амністія» на старі борги: коли і як діє
Але мало хто з українців здогадується, що якщо борг старший за 3 роки, то можна застосувати поняття позовної давності, яке встановлене в Цивільному кодексі (435-15) (стаття 257). Тобто борг можуть стягнути за період, що не перевищує трьох років до моменту пред’явлення вимоги чи позову. Однак є випадки, коли борг може бути стягнений і за більш ранній період, підкреслюють юристи.
«Але про це мало хто знає й інколи легко піддається тиску з боку компаній, яким заборгував. А вони не просто щоденно телефонують і нагадують про борг, а й часто лякають, що справу передадуть колекторам, і ті вже діятимуть за своїми методами вибивання боргу. Під тиском боржник біжить у компанію з’ясовувати обставини, навіть не здогадуючись, що потрапив у пастку», — розповідає «Комерсант Український» адвокат Валентин Серков.
У юриспруденції існує таке поняття, як переривання перебігу позовної давності. Воно настає у випадку, коли боржник вчиняє дію, що свідчить про визнання ним свого боргу.
Це, наприклад:
- оплата частини боргу,
- прохання про розстрочку або відстрочку,
- укладення договору про реструктуризацію заборгованості.
Після такого «визнання» протягом трьох років може бути пред’явлений позов, включно зі «старими» періодами заборгованості, навіть якщо з моменту їх утворення минуло більше ніж три роки.
«Якщо в договорі була передбачена заборгованість за ці роки й ви його підписали, то, відповідно, ви визнали борг і зобов’язані його погасити», — підкреслює адвокат.
І якщо боржник оплатив борг, а потім дізнався, що міг би цього уникнути — бо минуло три роки, або що є обставини, які виправдовують несплату (наприклад, тривала відсутність у країні; непроживання у цьому житлі; випадки спадщини, коли довго не могли вступити у спадкові права, а борг накопичувався тощо) — гроші вже не повернуть.
Можна діяти на випередження — самому звертатися до суду
Але є нюанси. У 2025 році Закон №4434-IX скасував призупинення строків позовної давності, які раніше були «заморожені» через карантин або воєнний стан. З 4 вересня 2025 року строки позовної давності знову обчислюються за звичайними правилами.
За законом, загальна позовна давність за звичайними зобов’язаннями — 3 роки (стаття 257 ЦК України). Однак, як показує судова практика, розглядаючи справи про комунальні борги, суди звертають увагу не лише на дату їх виникнення, а й на обставини: чи були перерви, як фіксувалося споживання, чи були спроби стягнення, чи проживав боржник фактично в Україні тощо.
«Важливо розуміти, що після 04.09.2025 строк позовної давності знову обчислюється — це означає, що при нових боргах або нових спробах стягнення комунальники орієнтуватимуться на “три роки +” від моменту подання позову. Але борг за більш ранні роки все ще може бути стягнутий — суд може визнати, що строк не минув, якщо знайде підстави (наприклад, перерви, фактичне користування послугами, відсутність звернення до суду тощо). Якщо ви хочете використати позовну давність у свою користь — потрібно заявити про це у суді. Вона не діє автоматично. У суді можна вимагати, щоб старий борг не стягували, тому що строк позовної давності минув», — розповідає юристка Ірина Сингаєвська.
Якщо ви отримали позов — важливо вчасно (зазвичай у строки, встановлені судом) подати заяву про застосування строку позовної давності. Або ж як варіант — самостійно подати позов про застосування позовної давності.
Якщо вам пред’являють борг за газ або комуналку за період понад три роки без судового позову — це не автоматичне списання: закон лише дає можливість захисту, якщо справа дійде до суду.
Підсумовуючи важливе:
1. Позовна давність не працює автоматично.
Якщо на вас подали до суду, ви самі повинні подати заяву про сплив строку давності. Якщо цього не зробити — борг можуть стягнути повністю, навіть за 10 років.
2. Борги старші за 3 роки все ще можуть стягнути, якщо:
- ви частково оплачували борг тоді строк починається заново,
- визнавали борг, підписували угоди,
- комунальна служба доведе, що були обставини, які «зупиняли» строк (воєнний стан, відсутність даних тощо).
3. Суд може стягнути навіть старий борг, якщо:
- є підтвердження фактичного користування газом, теплом, водою, електрикою тощо,
- комунальні служби правильно вели облік,
- немає доказів, що ви не проживали в житлі.
Висновок — коротко:
- Теоретично: борг старше 3 років можна «відбити» у суді.
- Практично: усе залежить від обставин і того, чи заявите ви про позовну давність.
- Комунальники часто стягують і 5-, і 7-річні борги, якщо людина не заявляє про сплив строку давності.
Авторка: Алла Дуніна
