Як вартість пального вплине на продуктовий кошик після посівної — прогноз
24 Березня 15:44
ПРОГНОЗ
Цьогорічна посівна кампанія в Україні розпочнеться трохи пізніше, ніж зазвичай. Причиною стали погодні умови та глибоке промерзання ґрунту. Водночас аграрний сектор має достатні запаси пального, насіння та інших необхідних ресурсів, а можливе підвищення цін на паливо не матиме відчутного впливу на вартість продуктів.
Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
У Міністерстві економіки зазначають, що витрати на пальне у структурі собівартості агропродукції займають приблизно 10–15%. Тому навіть у разі зростання його вартості кінцева ціна продуктів для споживачів може зрости лише на 1–2%. За словами Висоцького, аграрії заздалегідь підготувалися до весняних польових робіт і сформували необхідні запаси.
«Більшість господарств мають ресурси для проведення посівної щонайменше на кілька тижнів, а інколи й на кілька місяців уперед. Паливо закупили заздалегідь, тому на початку робіт дефіциту не очікується», — зазначив посадовець.
Посівна розпочинається у складних погодних умовах
В Україні стартує активна фаза весняно-польових робіт, під час яких аграрії висівають ярі культури. Водночас цьогорічна посівна може пройти складніше через наслідки зими, що негативно вплинула на частину посівів.
Про це в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
За його словами, через вимерзання полів аграріям доведеться коригувати структуру посівів.
«Зараз розпочинається дуже активна весняно-польова робота, коли сіють ярі культури. Але ситуація ще може змінитися, тому що доведеться збільшувати площі посівів. Зима була складною — багато полів постраждали через вимерзання, адже не було достатнього снігового покриву», — пояснив Козаченко.
На собівартість аграрного виробництва, за словами експерта, суттєво впливає подорожчання ключових ресурсів — передусім пального та мінеральних добрив.
«Вартість польових робіт змінюється через подорожчання не лише пального, а й мінеральних добрив. Сьогодні їх бракує на ринку. Виробництво добрив напряму залежить від ціни на газ, а газ на світових ринках подорожчав майже вдвічі», — зазначив він.
Експерт пояснив, що Україна забезпечує себе мінеральними добривами більш ніж наполовину, однак переважно йдеться про азотні добрива. Значну частину комплексних добрив країна імпортує, що також впливає на витрати аграріїв.
Зернові культури майже не приносять прибутку
Окремою проблемою, за словами Козаченка, стала різка зміна економіки вирощування зернових культур.
«Вперше за останні 20 років зернові культури фактично вийшли на нульову прибутковість. Якщо олійні культури ще приносили прибуток, то пшениця, жито та кукурудза в середньому по країні були майже без прибутку», — наголосив він.
У результаті багато сільськогосподарських підприємств зазнали фінансових втрат, що створює додаткове навантаження на галузь. Ще одним серйозним викликом для аграрного сектору залишається і нестача робочої сили.
«Є ще одне складне питання — хто буде виконувати ці роботи. Сьогодні в агросекторі величезний дефіцит робочої сили. Навіть жінки, які приходять працювати на професії, де раніше майже не були задіяні, не можуть повністю закрити цю потребу», — пояснив експерт.
Зростання витрат у виробництві може позначитися на вартості продуктів, зокрема хліба.
«Сьогодні буханець пшеничного хліба коштує приблизно 45–50 гривень. Якщо нинішня ситуація збережеться, ціна може зрости щонайменше на 10 гривень», — прогнозує Козаченко.
За його словами, житній хліб традиційно дешевший, тому його вартість може зрости приблизно до 55 гривень.
Україна зможе забезпечити себе продовольством
Попри складну ситуацію, експерт переконаний, що внутрішній ринок продовольства буде забезпечений.
«Навіть за всіх складнощів Україна матиме достатньо зерна та інших продуктів, щоб забезпечити потреби власного населення», — підкреслив він.
Водночас можливі труднощі можуть позначитися на експорті українського продовольства. Це, у свою чергу, здатне вплинути на країни, які значною мірою залежать від імпорту зерна з України, зокрема держави Африки та Близького Сходу.
«Багато регіонів світу — особливо країни Африки та Близького Сходу — значною мірою залежать від імпорту продовольства з України. Тому будь-які проблеми в нашому аграрному секторі можуть відчуватися далеко за межами країни», — підсумував Козаченко.
Стан озимих культур і початок польових робіт
Через погодні умови посівна розпочнеться пізніше, ніж у попередні роки. Першими до польових робіт традиційно приступають південні регіони — Миколаївська, Одеська та Дніпропетровська області.
Загалом більшість озимих культур пережили зиму без значних втрат — приблизно 3–5%. Водночас у деяких регіонах ситуація складніша.
Зокрема, у Кіровоградській області втрати можуть сягати 30–40%, у Вінницькій — близько 20–30%, а у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях — до 20%.
Втім, за словами заступника міністра, такі показники не становлять загрози для продовольчої безпеки країни.
Яку підтримку надає держава
Для підтримки аграріїв держава продовжує реалізовувати низку програм.
Серед основних інструментів:
- пільгове кредитування за програмою «Доступні кредити 5–7–9%», яка діятиме до 31 березня 2027 року (для прифронтових територій — до кінця 2027 року);
- грантові програми для створення нових садів, будівництва теплиць і овочесховищ;
- розвиток інфраструктури, зокрема систем зрошення, а також спеціальна підтримка господарств у прифронтових регіонах.
