Як військові можуть законно заселитися у ваше житло — і що робити власнику
14 Жовтня 2025 13:56
РОЗБІР ВІД 
Неочікувано, на четвертому році повномасштабного вторгнення рф, народні депутати занепокоїлися житловим питанням військовослужбовців та згадали про “військово-квартирну повинність”. Іншими словами — про примусове розміщення військових у житлі цивільних осіб у прифронтових районах. Що це за норма, кого вона може стосуватися — з’ясовував «Комерсант Український»
На засіданні Верховної Ради депутатка Соломія Бобровська запропонувала запровадити “військово-квартирну повинність”. За її словами, українські військові «вимушені самостійно шукати житло», а держава нібито не здатна компенсувати витрати.
«Ми можемо ввести в дію механізм військово-квартирної повинності. Якщо держава не може компенсувати, тоді давайте подумаємо про механізм примусового вилучення і надання в оренду житла військовослужбовцям у тих містечках, які сьогодні вже критичні, падають і відходять під окупацію», – підсумувала депутатка.
Згодом вона уточнила на своїй сторінці у Facebook, що військові досі змушені самостійно шукати й оплачувати житло на прифронтових територіях. І це попри те, що закон вже передбачає військово-квартирну повинність.
«Таке враження, що ми перетворюємо власні Збройні сили на армію бездомних. Бо коли ті, хто захищає країну, змушені орендувати житло за ціною елітних апартаментів — 20, 50 тисяч гривень на лінії фронту — це не просто несправедливість. Це приниження», — наголосила вона.
Народна депутатка Інна Совсун підтримала колегу, зазначивши, що «цивільні трохи ох…ніли». За її словами, зараз військові не можуть проживати в казармах, оскільки туди можуть влучити, тому мають розселятися по квартирах і будинках поблизу місць виконання бойових завдань. Є порядні люди, які здають житло безкоштовно. Але є й такі, хто здає за цінами апартаментів у центрі Києва, хоча у багатьох військових зарплати не такі вже й високі.
«Держава більше не може закривати очі на проблему з житлом і перекладати це навантаження на військових. Але це непроста історія, і рішення має бути комплексним», – вважає політикиня.
Нардепка пропонує, по-перше, закласти 200 млн грн у Державний бюджет на 2026 рік на компенсацію витрат за оренду житла для військовослужбовців. По-друге, заселяти військових у порожні будинки, з яких виїхали власники, на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яким передбачено військово-квартирну повинність для фізичних та юридичних осіб. Але чомусь ця норма майже не працює.
«Щодо випадків “магічного мислення”, коли військовим відмовляються здавати житло лише через те, що вони військові… На мою думку, такими історіями має займатися Служба безпеки України», — вважає Совсун.
Що таке військово-квартирна повинність?
Якщо коротко, то військово-квартирна повинність — це обов’язок населення надавати тимчасове або постійне житло для розміщення військовослужбовців під час дії воєнного стану. Житло може бути використано для проживання військових згідно із законом.
Військове командування спільно з місцевими органами влади може впроваджувати військово-квартирну повинність. Це означає, що житло — як приватне, так і комунальне — може тимчасово використовуватися для розміщення:
- військовослужбовців, правоохоронців та навіть евакуйованих осіб;
- підрозділів, військових частин та установ.
Таке розміщення здійснюється на підставі наказу Міністерства оборони і тільки в приміщеннях, придатних для проживання. Якщо військові перебувають у зоні бойових дій, для них може орендуватися житло. У такому випадку власник житла та командир військової частини укладають договір, а держава бере на себе витрати.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Якщо у ваше житло заселилися військові без вашої згоди, юристи радять звернутися до командування відповідної частини і запропонувати укласти офіційний договір оренди. У такому випадку військова частина зобов’язана оплачувати комунальні послуги — за рахунок бюджету Міноборони, а ваші майнові права будуть захищені офіційним договором.
У 2020 році уряд запропонував виключити норму про квартирну повинність населення надавати житло військовим у разі введення воєнного стану. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабміну, і були підготовлені зміни до Закону «Про правовий режим воєнного стану», якими пропонувалося повністю виключити статтю 17.
Проте Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував парламенту не скасовувати цю норму. Тож питання зависло у повітрі — військово-квартирна повинність формально залишилася, але практично не діє.
Дорого, бо є ризики
Військові часто скаржаться на труднощі з орендою житла: або занадто дорого, або взагалі відмовляють. Рієлтори пояснюють: власники беруть високу орендну плату, бо самі змушені були залишити все і переїхати, а на новому місці їм не гарантують ні житла, ні роботи — лише статус ВПО і 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі на дитину. Причому ці виплати — тимчасові.
«Тобто маємо замкнене коло: переселенцям не роблять пільг, не надають житло лише за “комуналку”, не знижують оренду — і через це вони самі підвищують ціни для військових. Не всі, звісно, виставляють захмарні ціни, але багато хто — особливо коли дізнаються, що житимуть військові. У прифронтовій зоні, де розміщуються військові, є ризик, що в житло щось прилетить, і його не стане або буде пошкоджене. Але при цьому власник поки не може претендувати на компенсацію — механізм відшкодування за пошкоджене чи зруйноване житло в зоні бойових дій або окупації досі не розроблений. Тобто там, де живуть військові, більше шансів, що будинок постраждає. Бувають випадки, що навіть сусіди виступають проти таких орендарів», — пояснює рієлторка Вікторія Сотник.
Деякі військові займають житло самовільно
Дехто з військових іде радикальним шляхом — самовільно заселяється у порожні будинки та квартири. І не будемо приховувати: заселяються різні люди. Бували випадки, коли після такого “заселення” в будинку залишались лише голі стіни.
На жаль, зараз багато звернень до адвокатів від цивільних осіб щодо того, що їхнє житло хочуть зайняти військовослужбовці, і що з цим робити. Як радить адвокат Валентин Серков, у таких випадках краще діяти на випередження.
Житло можуть і «викупити»
Існує механізм відчуження майна. Тобто кожен власник може звернутися до військового командування (місцевої військової адміністрації регіону) з відповідною пропозицією. На підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» буде ухвалено рішення.
«Якщо державі потрібно ваше житло в умовах воєнного стану, його можуть забрати — це називається примусове відчуження майна. Але при цьому ви маєте отримати компенсацію. В ідеалі спочатку виплачують повну вартість житла (до того, як його заберуть). А сума розраховується за спеціальною оцінкою, яку проводять перед оформленням усіх документів. Якщо одразу виплатити не можуть — житло все одно можуть забрати, але компенсацію ви отримаєте пізніше», — зазначає Валентин Серков.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
По закону, компенсація за примусово відчужене майно з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів. У випадку, якщо відчужене майно збереглося після скасування воєнного стану, а колишній власник наполягає на його поверненні, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Повернення майна здійснюється на підставі законного рішення суду, згідно якого колишній власник повинен повернути кошти, які він раніше отримав у зв’язку із відчуженням майна (з вирахуванням розумної плати за використання цього майна). Після цього він може отримати його назад або ж взамін інше майно, якщо це можливо.
Авторка: Алла Дуніна
