Як Євросоюз продовжує фінансувати російську воєнну машину, – дослідження

11 Вересня 11:07

Незважаючи на численні пакети санкцій та риторику щодо підтримки України, Європейський Союз залишається одним з найбільших покупців російського викопного палива. Лише у серпні 2025 року п’ять найбільших країн-імпортерів ЄС заплатили росії 979 мільйонів євро за газ, нафту та вугілля. Про це свідчать дані нового дослідження Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), повідомляє «Комерсант Український».

ЄС – на четвертому місці у світі

У глобальному рейтингу покупців російського палива Європейський Союз займає четверте місце з загальними закупівлями на 1,2 мільярда євро. Природний газ – як трубопровідний, так і скраплений – становить дві третини (66% або 773 мільйони євро) європейських закупівель російських енергоносіїв. Решта 32% (379 мільйонів євро) припадає на нафту.

Попереду ЄС у цьому антирейтингу йдуть Китай (5,7 мільярда євро), Індія (3,6 мільярда євро) та Туреччина (3 мільярди євро). П’яте місце посідає Південна Корея з закупівлями на 564 мільйони євро, причому 73% цих коштів пішло на російське вугілля через зростання споживання електроенергії в країні.

ЄС – головний покупець російського газу попри війну

Найбільш шокуючим є те, що ЄС залишається абсолютним лідером у закупівлях російського скрапленого природного газу (СПГ), купуючи половину цього російського палива. Також ЄС є лідером і в закупівлях газу рф по трубі.

При цьому природний газ взагалі не підпадає під європейські санкції – це найбільша прогалина у санкційному режимі.

Саме тому більше 60% європейських платежів росії припадає на газові поставки, які здійснюються як трубопроводами, так і у вигляді СПГ. Фактично, ЄС залишається найбільшим покупцем двох видів російського палива одночасно – СПГ та трубопровідного газу, забезпечуючи стабільне фінансування російського бюджету.

При цьому, не цурається ЄС і російської сирої нафти, будучи її четвертим покупцем після Китаю, Індії та Туреччини.

Угорщина лідирує серед європейських покупців

Найбільшим покупцем російського палива в ЄС виявилася Угорщина, яка у серпні витратила на російські енергоносії 416 мільйонів євро. З цієї суми 176 мільйонів пішло на закупівлю нафти, а 240 мільйонів – на трубопровідний газ. Поставки нафти до Угорщини здійснюються через південну гілку трубопроводу “Дружба” згідно з особливим виключенням, яке ЄС надав цій країні.

Друге місце серед європейських покупців посіла Словаччина з загальними закупівлями на 276 мільйонів євро. Левову частку – 204 мільйони євро або 74% від загального обсягу – становила нафта, що також поставляється через “Дружбу”. Ще 72 мільйони євро Словаччина заплатила за трубопровідний газ. Примітно, що виключення, яке дозволяло словацьким НПЗ переробляти російську нафту та реекспортувати продукти до Чехії, закінчилося ще 5 червня.

Франція купує російський газ для Німеччини

Третьою за обсягами закупівель виявилася Франція, яка витратила на російське паливо 157 мільйонів євро виключно у формі скрапленого природного газу (СПГ). Дослідники зазначають цікавий факт: не весь цей газ споживається у самій Франції – частина СПГ, що надходить через термінал у Дюнкерку, згодом поставляється до Німеччини.

Нідерланди та Бельгія замикають п’ятірку найбільших європейських імпортерів, закупивши російського СПГ на 65 та 64 мільйони євро відповідно.

Доходи росії падають третій місяць поспіль

Загалом доходи росії від експорту викопного палива у серпні становили 564 мільйони євро на день, що на 2% менше, ніж у липні. Це вже третій місяць поспіль, коли російські доходи від енергоекспорту скорочуються.

Найбільше впали доходи від морських поставок нафти – на 12% до 170 мільйонів євро на день, досягнувши найнижчого рівня у 2025 році. Водночас доходи від трубопровідного газу зросли на 8% до 75 мільйонів євро на день, а від вугілля – на 7% до 76 мільйонів євро на день, досягнувши найвищого показника року.

Тіньовий флот набирає силу

Особливе занепокоєння дослідників викликає зростання ролі так званого “тіньового флоту” у транспортуванні російської нафти. У серпні лише 53% російських нафтових поставок здійснювалися танкерами країн G7+, що на 8 відсоткових пунктів менше, ніж у липні. Це свідчить про відновлення залежності від “тіньових” суден.

Четверта частина нафти, доставленої “тіньовими” танкерами, перевозилася судами, які наразі перебувають під санкціями. Ці санкціоновані танкери транспортували 12% російського нафтового експорту в серпні.

Із 400 суден, що експортують російську нафту та нафтопродукти, 125 належать до “тіньового флоту”, причому 38 з них старші 20 років. Такі старі судна з сумнівними записами про технічне обслуговування та страхування створюють серйозні екологічні та фінансійні ризики для прибережних держав.

Рекомендації щодо посилення санкцій

Дослідники пропонують кілька заходів для посилення тиску на російську економіку. Насамперед, вони рекомендують знизити граничну ціну на російську нафту з поточних 47,6 до 30 доларів за барель. Це все одно було б значно вище собівартості російського видобутку, яка становить в середньому 15 доларів за барель.

За розрахунками експертів, така міра могла б скоротити доходи росії від нафтового експорту на 40% (153 мільярди євро) з моменту запровадження санкцій ЄС у грудні 2022 року. Лише в серпні 2025 року гранична ціна в 30 доларів скоротила б російські доходи на 38% (3,71 мільярда євро).

Також експерти закликають до більш жорсткого контролю за “тіньовим флотом”, включаючи заборону перевалки російської нафти у водах країн G7+, посилення вимог до морського страхування та закриття лазівок, що дозволяють реекспорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти.

Висновки

Дослідження показує, що незважаючи на всі заяви про “енергетичну незалежність”, “відмову від російського палива” і “підтримку України стільки, скільки треба”, Європейський Союз залишається одним з головних фінансистів російської воєнної економіки, щомісячно перераховуючи до Москви мільярди євро.

Загалом, за даними CREA, з початку повномасштабного російського вторгнення Євросоюз купив у росії енергоносіїв на 213 млрд євро.

Про авторів дослідження

Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) – незалежна дослідницька організація, що спеціалізується на вивченні тенденцій, причин та наслідків забруднення повітря для здоров’я, а також пошуку рішень цих проблем.

Організація використовує наукові дані та дослідження для підтримки зусиль урядів, компаній та активістських організацій у всьому світі в їхньому переході до чистої енергетики та чистого повітря. CREA зареєстрована як неприбуткова організація у Фінляндії, її співробітники працюють по всій Азії та Європі. Роботу центру фінансують благодійні гранти та доходи від замовних досліджень.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Остафійчук Ярослав
Редактор

Читають зараз