Якби керівник САП хотів встановити об’єктивну істину, Синюка мали зберегти на посаді, – експрокурор Станіслав Броневицький
26 Листопада 14:23
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вважає, що для встановлення істини у справах про зливи даних з НАБУ та САП Синюка мали зберігти на посаді за будь-яку ціну. Про це Станіслав Броневицький написав на своїй сторінці в Facebook, інформує «Комерсант Український».
На його думку, лише такий крок мав би дозволити довести причетність Синюка до зливів і притягнути його до відповідальності або, у разі відсутності підтверджень, чесно повідомити про це суспільство.
“Юридичні механізми для цього існували: відпустка, відсторонення, тимчасове усунення від виконання повноважень, – усе, що завгодно, окрім дозволу «піти за власним. Такі заяви Клименка не варті паперу, на якому написана заява Синюка”, – зазначив експрокурор.
Броневицький підкреслив, що заступник керівника САП формально звільнився, щоб не заважати розслідуванню, тоді як фактично саме він має давати пояснення щодо можливих зливів інформації фігурантам. Адже роль Синюка описана в підозрі Міндічу.
Зокрема у документі, оприлюдненому виданням “Українська правда”, йдеться про те, що один з керівників органу прокуратури як виконавець у складі злочинної організації:
- здійснював моніторинг та отримання будь-якої інформації, що могла становити загрозу розкриття діяльності ЗО та викриття вчинюваних нею злочинів;
- отримував інформацію, необхідну ЗО, про напрямки діяльності детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- передавав для Миронюка І.М. та Басова Д.М. інформацію про хід, стан та перспективу здійснення досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України окремих кримінальних проваджень.
Наразі через дані про виток інформації із НАБУ та САП розпочато 2 кримінальних провадження.
Нагадаємо раніше, Броневицький звинуватив антикорупційні органи в імітації пошуку Міндіча та Цукермана.
“Після серії відео з нарізками розмов та емоційного напруження, в якому через ці події жила країна, суспільство повинне знати чому організаторів злочинів в розшук оголосили аж через 10 днів після повідомлення про підозру і аж через 10 днів з моменту, коли стало відомо, що вони виїхали. Що робили 10 днів? На що чекали і чому тягнули? Ми маємо право знати. Особливо тоді, коли незрозуміло як виїзд відбувається за декілька годин до слідчих дій”, – писав у соцмережах експрокурор САП.
Своєю чергою у НАБУ зазначили, що не контролювали мобільний телефон бізнесмена Тимура Міндіча, не встановлювали заборон на його виїзд за межі країни та не звертались до прикордонної служби.
Про що “справа Міндіча”
10 листопада НАБУ повідомило про викриття корупційної схеми в «Енергоатомі», до якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери. Зловмисники, за даними слідства, отримували неправомірну вигоду від контрагентів компанії у розмірі 10–15% від вартості контрактів, використовуючи так звану схему «шлагбаум» для контролю платежів та статусу постачальників.
До реалізації схеми були залучені колишній заступник керівника Фонду держмайна, який став радником міністра енергетики, та колишній правоохоронець — виконавчий директор з фізичного захисту АТ “Енергоатом”. Правоохоронці встановили, що фактичне управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось сторонніми особами без формальних повноважень.
НАБУ фіксувало перемовини вказаних вище осіб у так званому бек-офісі, що розташовувалася у квартирі підприємця Тимура Міндіча.
Останньому в межах провадження заочно повідомлено про підозру. Сам Міндіч виїхав з України.
