Єдність зберігається, але віра у прийдешнє слабшає: що українці думають про майбутнє країни
8 Липня 16:35
ІНФОГРАФІКА
Настрої суспільства змінились: більшість українців песимістично дивляться на майбутнє України. Про це свідчать останні дані соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), передає «Комерсант Український».
Після двох років повномасштабної війни українське суспільство демонструє чимраз більшу втому, тривогу та зневіру. Соціологи підтверджують, що у другому кварталі 2025 року відбулося суттєве зрушення у громадських настроях: вперше з початку вторгнення зменшилася частка оптимістів, які вірять у позитивне майбутнє України.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначає: парадоксально, але попри зниження віри у переможне та заможне майбутнє, українці частіше стали говорити про єдність та солідарність.
Ми скоро опублікуємо дані нового дослідження, і там видно, що відчуття єднання трохи посилилось. Близько 60% опитаних вважають, що Україна рухається скоріше до єднання, ніж до розколу, — розповів Грушецький.
Проте тривогу викликає інше питання. Респондентів запитали:
Як ви бачите Україну через 10 років: успішною країною Євросоюзу чи зруйнованою країною з великим відтоком людей?
Ще у грудні 2024 року більшість — понад 57% — обирали варіант “заможна країна в ЄС”. Однак вже у травні – червні 2025 року ситуація різко змінилася: лише 43% дотримуються цього погляду, натомість частка песимістів зросла з 28% до 47%.
Соціологи пов’язують це з кількома факторами. Насамперед відіграють роль затягування бойових дій, невизначеність щодо подальшої підтримки від західних партнерів, економічне виснаження та зростання емоційного вигоряння в суспільстві.
Крім того, дедалі більше громадян зіштовхується з фінансовими труднощами, втратою близьких та відсутністю відчутної перспективи.
Тривалість війни та відсутність проривних змін на фронті накладаються на зростаючу втому. Люди втомилися від постійного стресу, від втрат, від невизначеності. Це все відображається в настроях, — пояснює Грушецький.
Попри це, експерти-соціологи підкреслюють, що песимізм щодо майбутнього не слід плутати з байдужістю чи зневірою у державу. Більшість українців продовжують підтримувати ЗСУ, вірять у необхідність опору агресору та вважають збереження незалежності ключовою цінністю.
Розчарування замість надії: як українці сприймають нову адміністрацію США
На початку 2025 року в українському суспільстві переважали обережні сподівання. Попри суперечливу передвиборчу риторику Дональда Трампа, значна частина громадян і експертів припускали, що нова адміністрація у Вашингтоні не стане відкрито шкодити Україні, а, можливо, навіть зберігатиме підтримку на мінімально прийнятному рівні. Вважалося, що жорстка реальність війни, а також європейська та внутрішньоамериканська динаміка утримає Білий дім у межах раціонального курсу.
Однак події перших місяців 2025 року стрімко зруйнували ці ілюзії.
У період з лютого по травень стався стрімкий злам у риториці та поведінці нового американського керівництва. Публічні заяви Дональда Трампа стали дедалі різкішими, а прагнення до реального дипломатичного балансу — дедалі менш помітними. Адміністрація Трампа почала просувати тезу про “мир за будь-яку ціну”, що в перекладі з політичної мови означало капітуляційні вимоги до України та фактичне ігнорування позицій Києва.
Читайте також: Довіра до Зеленського знизилася: підтримка впала до 65%, — опитування КМІС
Кульмінацією цього політичного охолодження став інцидент 28 лютого 2025 року, який багато хто вже називає “точкою неповернення” у відносинах між українським суспільством і новою адміністрацією США. Тоді, під час трансляції з Овального кабінету, в прямому ефірі відбулася публічна словесна сутичка між президентом України Володимиром Зеленським, лідером США Дональдом Трампом та його віцепрезидентом Джей Ді Венсом.
Цей ефір, що транслювався одночасно кількома провідними телеканалами США та Європи, набув характеру геополітичного скандалу. У прямому ефірі пролунали взаємні звинувачення, звинувачення в “егоїзмі”, “ігноруванні реальності війни” та навіть “зраді партнерських зобов’язань”. Для багатьох українців це стало глибоким емоційним шоком та моментом, коли стало зрозуміло: новий президент США не лише не союзник, а й потенційно небезпечний чинник для зовнішньої стабільності України.
Це миттєво відбилося на громадських настроях. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначає:
У грудні 2024 року понад 50% опитаних в Україні вважали позитивним фактором перемогу Трампа на виборах. Але вже у березні 2025 року понад 70% вважали, що це – негатив для України.
Ці дані підтверджуються й іншими соціологічними опитуваннями. Всі основні індикатори — рівень довіри до США, очікування від майбутнього, впевненість у міжнародній підтримці — зазнали суттєвого падіння впродовж одного-двох місяців. У суспільній свідомості вкорінився настрій зради та політичної самотності.
Аналітики зазначають, що зміна зовнішньополітичного ландшафту для України — не лише виклик на рівні дипломатії, але й серйозне випробування для психологічної стійкості громадян. Для країни, яка роками спиралась на стратегічну допомогу США як гаранта безпеки, втрата цього опертя означає потребу в нових альянсах, перегляді стратегії на всіх рівнях: від військової логістики до гуманітарних програм.
Водночас як показують дані КМІС, на тлі зовнішнього тиску й розчарування посилюється й інший тренд. У 2025 році головне випробування для України — не лише фронт і дипломатія, а здатність вистояти в умовах непередбачуваного міжнародного середовища. І хоча віра у підтримку США суттєво похитнулась, віра в себе, як свідчать останні дослідження, ще тримається.
Скандал у Вашингтоні змінив електоральний ландшафт: Зеленський знову лідирує, але з новими ризиками
За результатами останніх соціологічних досліджень, уперше за багато місяців Володимир Зеленський у першому турі гіпотетичних президентських виборів випередив Валерія Залужного — головного конкурента та символ альтернативи чинній владі. Водночас у другому турі Залужний продовжує утримувати перевагу.
Цей зсув розкриває дві несподівані тенденції в українському електораті, які раніше не були очевидними.
Перша тенденція — глибока поляризація та обмежена еластичність довіри.
Виявилось, що є 20–25% українців, які настільки критично налаштовані до президента, що на них уже не впливають навіть такі події, як скандал у Білому домі. Це сталий сегмент недовіри, який не зникає навіть в умовах зовнішнього тиску, — підкреслив Антон Грушецький.
У 2022 році рівень довіри до президента сягав рекордних 90%. Станом на весну 2025-го він знизився до трохи більше ніж 70%. Це демонструє, що частина суспільства готова підтримувати владу лише в умовах крайньої загрози, але повертається до критичної позиції одразу після стабілізації ситуації.
Читайте також: Третина українців розчаровані владою: опитування КМІС
Друга тенденція — зростання політичної невизначеності.
Ще один тривожний симптом для нинішнього політичного класу — суттєве зростання частки тих, хто вагається з відповіддю, коли мова заходить про майбутнього президента. Ця група наразі є найбільшою серед усіх електоральних категорій.
Чверть виборців не бачить гідного кандидата серед чинних політиків. Цей показник почав стабільно зростати ще з осені 2024 року і набув особливої ваги після скандалу у Вашингтоні. Сьогодні ті, хто “не визначився” — не про пасивну частину суспільства, а про потужний запит на “нове обличчя” в політиці. Ситуація складається подібно до сценарію 2019 року, коли на політичну арену несподівано вийшов Володимир Зеленський.
Як наголошує Антон Грушецький, у порівнянні з 2019 роком змінився характер електорального запиту.
Тепер люди хочуть не просто нових облич, а нових облич із досвідом, компетентністю та довірою. Особливо цей запит сильний серед волонтерів, військових, представників місцевого самоврядування, — пояснив виконавчий директор КМІС.
Така розсинхронізація між громадськими очікуваннями й політичним полем створює вакуум, який цілком може заповнити несподіваний кандидат із позасистемного середовища. Саме тому соціологи уважно спостерігають за цією тенденцією: нинішній період політичної невизначеності багато в чому нагадує переддень виборів 2019 року.
Попри помітне падіння довіри до окремих політиків, абсолютна більшість громадян не підтримує ідею проведення виборів під час війни. За різними опитуваннями, від 75 до 80% українців вважають, що вибори повинні відбутися лише після завершення бойових дій.
Це свідчить про високу відповідальність виборців, які розуміють ризики політичної турбулентності у воєнний час і цінують стабільність. Однак сама наявність глибоких структурних зрушень в електоральному полі говорить про те, що після завершення війни українську політичну сцену може очікувати радикальне оновлення.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
