ЄС не налаштований допомагати Угорщині і Словаччині з імпортом російської нафти – Politico
30 Липня 2024 11:41
Угорщина та Словаччина просять допомоги у Брюсселя для збереження доступу до російської нафти, але цей запит викликає роздратування серед дипломатів ЄС, оскільки майже всі країни союзу вже відмовилися від російської сировини. Про це йдеться у матеріалі Politico, повідомляє «Комерсант Український»
Ці перемовини відбуваються на тлі українських санкцій, що блокують транзит нафти, проданої найбільшою приватною нафтовою компанією росії ЛУКОЙЛ. Це може позбавити дві країни третини їхнього імпорту нафти. Угорщина та Словаччина звернулися до Європейської комісії з проханням втрутитися, стверджуючи, що санкції порушують угоду про торгівлю між Україною і ЄС 2014 року.
Однак цей запит поставив ЄС у скрутне становище. Офіційні особи знають, що повинні діяти за правилами, і вже зробили кілька заяв, що вони перевіряють факти та досліджують варіанти. Але за лаштунками та в обговореннях серед дипломатів ЄС існує значне роздратування з приводу того, що ця проблема взагалі стоїть на порядку денному Брюсселя.
“Більшість країн ЄС знайшли способи відмовитися від російської нафти. Це не наша проблема, що Угорщина та Словаччина використали винятки із санкцій для продовження імпорту”,
– обурюються дипломати.
Особливе обурення європейських функціонерів викликає той факт, що Угорщина навіть збільшила імпорт російської нафти, що є унікальним випадком серед країн блоку.
Україна, зі свого боку, стверджує, що її санкції спрямовані на обмеження ключового джерела доходів для військових зусиль росії. На додаток, радник українського президента Михайло Подоляк зазначив, що цей крок не має нічого спільного з шантажем.
Зростаюче невдоволення в ЄС щодо Будапешта посилюється, оскільки країни все більше втомлюються від угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана через його дружні стосунки з Росією і постійні спроби загальмувати санкції. Словаччина також починає викликати роздратування в ЄС, оскільки популістський прем’єр-міністр Роберт Фіцо переорієнтовує Братиславу на більш проросійську позицію і припиняє державну військову допомогу Україні.
Розплата за залежність
Після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в 2022 році, ЄС ввів ембарго на імпорт російської нафти — ключового джерела доходів для військових зусиль Кремля. Однак це ембарго мало виняток для поставок через трубопроводи, включаючи ті, що йдуть в Угорщину, Словаччину та Чехію через трубопровід “Дружба”. Це було зроблено для того, щоб дати цим країнам час знайти альтернативні постачання, з розумінням, що вони зроблять це швидко.
Німеччина та Польща, які також імпортували нафту через “Дружбу”, припинили купувати російську нафту минулого року. Чехія планує завершити імпорт з Москви до 2025 року, а Словаччина вже почала модернізацію свого основного нафтопереробного заводу для обробки більшої кількості неросійської нафти.
Але Угорщина обрала інший шлях, замість цього збільшивши імпорт нафти через трубопровід на 50 відсотків порівняно з 2021 роком. Будапешт також уклав нові угоди з російським газовим гігантом “Газпром”.
Загрози та альянси
Відчуваючи опозицію з боку блоку, Угорщина та Словаччина вдалися до погроз, а також тихо шукають інші варіанти. Минулого тижня угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив, що Угорщина продовжуватиме блокувати військову допомогу ЄС Україні, доки санкції не будуть зняті, додавши, що країна забезпечує 42 відсотки імпорту електроенергії Києва.
Словацький президент Петер Пеллегріні сказав, що Україна повинна “якнайшвидше навести лад”, інакше Словаччина буде змушена вжити відповідних заходів. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в понеділок погрожував скоротити експорт дизельного палива в Україну, яке становить десяту частину споживання країни, якщо санкції не будуть зняті. Провідні словацькі урядовці раніше натякали, що можуть припинити постачання електроенергії.
Однак ці загрози виглядають більше як спосіб вплинути на переговори, ніж справжні погрози, зазначив Кшиштоф Дебєц, старший науковий співробітник варшавського Центру східних досліджень. Частково це тому, що обидві країни продовжують отримувати прибуток від експорту енергії до Києва, а також вони зазнають серйозного тиску з боку ЄС у разі припинення постачання електроенергії до охопленої війною України.
Тим часом, Словаччина і Угорщина можуть зіткнутися з підвищенням цін на енергоносії та дефіцитом палива в найближчі тижні. Їхні нафтопереробні заводи також стикаються із “значним кредитним ризиком”, за даними агентства Fitch.
Альтернативні рішення
Незважаючи на ці загрози, обидві країни мають інші варіанти для отримання постачань. Наприклад, можна збільшити імпорт неросійської нафти з Хорватії через трубопровід “Адріа”. Міністерство енергетики Хорватії не надало коментарів з цього приводу.
Минулої п’ятниці прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо запропонував невизначене “технічне рішення” для відновлення заблокованих поставок після зустрічі з українським прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Помічник угорського лідера Віктора Орбана Гергель Гуляш також зазначив, що країна вивчає “правову лазівку”, яка дозволяє передавати нафту через третю сторону, не підпадаючи під санкції.
Це може означати збільшення імпорту через “Дружбу” з Казахстану або інших російських компаній, таких як “Газпром” або “Роснєфть”, які не підпадають під санкції.
Угорщина та Словаччина були дуже лицемірними у своїй позиції, зазначив Мартин Владимиров, директор енергетичних досліджень Центру досліджень демократії.
“Вони фактично отримували прямий економічний прибуток від своєї близькості до українського ринку, перепродуючи дешеві російські енергетичні ресурси за величезні премії, водночас утримуючи постачання зброї та будучи троянськими конями росії в Європі”,
— зауважив експерт.
Більше новин у телеграм-каналі «Комерсант український» – https://t.me/komersant_ukrainskyi.
