ЄС оновлює військову стратегію: всі країни підтримали переозброєння
7 Березня 2025 00:27
План переозброєння Європи, який нещодавно представила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, погодили всі 27 країн-членів ЄС. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Reuters.
«Європа повинна прийняти цей виклик, цю гонку озброєнь. І вона повинна її виграти. Європа в цілому справді здатна виграти будь-яке військове, фінансове, економічне протистояння з росією – ми просто сильніші», – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на спеціальному оборонному саміті в Брюсселі.
Цього тижня лідери ЄС підтримали пропозиції Європейської комісії щодо переозброєння. План передбачає мобілізацію 800 млрд євро і включає кредитування на 150 млрд для оборонних потреб.
У спільній заяві, погодженій усіма 27 державами-членами, лідери закликали свої уряди терміново детально вивчити ці пропозиції.
Підтримка України
Лідери ЄС також висловили підтримку Україні, але ця заява була узгоджена без лідера прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, союзника Трампа.
У своїй заяві 26 інших лідерів ЄС підкреслили, що не можуть бути переговори щодо України без України, і пообіцяли продовжувати надавати їй допомогу, згідно з нещодавнім проектом.
«Ми тут, щоб захищати Україну», — сказав головуючий на зустрічі Антоніо Коста.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
“Коаліція охочих”
Очолює ініціативу прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Її обговорення активізувалося після публічного конфлікту між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, який стався в Овальному кабінеті Білого дому.
Миротворчі сили під керівництвом Великої Британії та Франції можуть включати контингенти з кількох європейських країн, які розмістяться на території України (але не на лінії розмежування) у разі досягнення перемир’я або мирної угоди. Очікується, що присутність західних військ стане стримувальним фактором для президента рф Владіміра Путіна, який міг би скористатися паузою для перегрупування сил і нової спроби завоювання України.
Однак ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для цієї місії, яких вимагають майбутні миротворці, насамперед із боку США. Відсутність подібних гарантій уже стала однією з причин суперечки між Трампом і Зеленським, що виникла через угоду про мінеральні ресурси між Україною та Сполученими Штатами.
Стармер заявив, що Велика Британія, Франція та Україна працюють над розробкою мирної угоди, яку планують представити Вашингтону.
Реакція і перспективи
Тим часом віцепрезидент США Джей Ді Венс скептично висловився щодо цієї ініціативи. Він заявив, що американські економічні інтереси в Україні є “кращою гарантією безпеки, ніж 20 тисяч військових з якоїсь випадкової країни, яка не воювала останні 30-40 років”.
Ця заява викликала різку критику як у Великій Британії, так і серед американських демократів. Венсу нагадали, що канадські, британські та французькі війська воювали разом із США в Афганістані, а Велика Британія також брала участь у вторгненні до Іраку.
Концепція “коаліції охочих” передбачає, що країни-члени НАТО зможуть діяти спільно, але не в рамках Альянсу. Це дозволить уникнути політичних суперечностей, оскільки Угорщина та Словаччина зайняли проросійську позицію та блокують консенсус серед союзників.
Водночас прибалтійські країни — Латвія, Литва та Естонія, а також Фінляндія — висловили зацікавленість у можливості долучитися до британсько-французької ініціативи. Крім того, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз заявив, що його країна також готова розглянути питання участі своїх миротворців в Україні.
Москва вже відкинула ідею розгортання будь-яких миротворчих сил — чи то від НАТО, чи то від ЄС, чи в будь-якому іншому форматі.
