ЄС створює власну розвідку: як Брюссель реагує на загрози з боку росії
11 Листопада 15:20
Європейська комісія розпочала формування нової розвідувальної структури, яка діятиме під безпосереднім керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Її головне завдання — ефективніше координувати дані, отримані національними спецслужбами країн-членів ЄС, на тлі зростаючих загроз із боку росії та можливого зниження підтримки з боку США. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на кілька джерел, знайомих із планами ЄК, інформує «Комерсант Український»
За інформацією видання, новий підрозділ створять у межах генерального секретаріату Єврокомісії. До його складу планують залучати фахівців із національних розвідок держав Євросоюзу, які працюватимуть над узагальненням і використанням спільних розвідувальних даних.
«Розвідувальні служби держав-членів ЄС знають багато. Комісія знає багато. Нам потрібен кращий спосіб об’єднати все це та бути ефективними і корисними для партнерів. У розвідці, щоб щось отримати, потрібно щось дати», — пояснив один із співрозмовників FT.
Втім, ініціатива викликала занепокоєння серед частини дипломатів ЄС. Представники Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС), яка наразі керує аналітичним центром Intcen, остерігаються, що нова структура дублюватиме їхні функції й може поставити під загрозу діяльність існуючого відомства.
Видання зазначає, що поки що проєкт не представлено офіційно всім 27 країнам-членам ЄС. У планах — залучення відряджених співробітників із національних спецслужб, які координуватимуть роботу нової структури.
За словами представника Єврокомісії, робота над концепцією триває:
«Концепція розробляється, і дискусії тривають. Конкретний графік не встановлено”, — заявили в ЄК, додавши, що “вона буде базуватися на існуючому досвіді в рамках комісії та… тісно співпрацювати з відповідними службами ЄЕСЗ (Європейської служби зовнішніх справ – ред.)».
Серія інцидентів із невідомими дронами в Європі
Протягом останніх тижнів кілька країн НАТО повідомляли про появу невідомих безпілотників поблизу стратегічних об’єктів.
Бельгія: 1 листопада дрони зафіксували над авіабазою Кляйне-Брогель, де зберігається американська ядерна зброя. Міністр оборони Тео Франкен заявив, що апарати шпигували за винищувачами та боєприпасами.
4 листопада невідомі дрони знову з’явилися поблизу тієї ж бази. За даними бельгійських спецслужб, до інцидентів може бути причетна іноземна держава — найімовірніше, росія.
Німеччина: 5 листопада через появу безпілотника тимчасово зупинив роботу аеропорт Ганновера, а раніше — Мюнхен.
Іспанія: вперше зафіксовано політ невідомого дрона над аеропортом на острові Майорка, що також призвело до тимчасового припинення авіасполучення.
Лише за вересень 2025 року у Європі було зафіксовано щонайменше 14 випадків тимчасового призупинення роботи аеропортів через вторгнення безпілотників — це рекордний показник за останній рік.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
