Єврокомісарка Кос занепокоєна змінами щодо НАБУ і САП: Свириденко не переконала ЄС
23 Липня 02:21
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос поспілкувалася з премʼєркою України Юлією Свириденко та віцепремʼєр-міністром з питань європейської інтеграції Тарасом Качкою після рішення парламенту щодо обмеження повноважень антикорупційних відомств. Про це Кос написала на своїй сторінці в соцмережі X, повідомляє «Комерсант Український»
Мова велася про законопроект 12414, який 22 липня Верховна Рада прийняла в цілому як закон, і який стосується змін до КПК щодо розподілу повноважень НАБУ, САП і Генпрокурора.
Єврокомісарка зазначила, що розмова зі Свириденко та Качкою була “відвертою”.
“Висловила серйозне занепокоєння щодо останніх подій у сфері верховенства права, особливо змін, прийнятих до закону про НАБУ та САП”, – написала вона.
Марта Кос запевнила, що Євросоюз продовжить працювати з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та просуванням її шляху до ЄС.
Зазначимо, що раніше Качка розповів, що в розмові з Мартою Кос запевнив її: Україна не відвертається від принципів верховенства права та антикорупційних реформ.
“Підкреслив, що сьогоднішні рішення Верховної Ради не мають на меті поставити під загрозу інституційну незалежність НАБУ і САП. Усі їхні ключові функції залишаються недоторканними. Не буде жодних компромісів щодо боротьби з корупцією – Україна серйозно ставиться до цього обов’язку. Наш порядок денний реформ та зобов’язання щодо вступу залишаються повністю чинними”, – запевнив віцепрем’єр.
Раніше Кос наголосила, що “серйозно стурбована” результатом голосування Верховної Ради за проєкт №12414, та назвала це “серйозним кроком назад”.
Що потрібно знати про проєкт закону № 12414
Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці) та відправили на підпис президенту України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але, як стверджує депутатка Анастасія Радіна, до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Напередодні ухвалення законопроєкту СБУ і Офіс Генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. За інформацією правоохоронців, окремим співробітникам Бюро закидають державну зраду, незаконну торгівлю з РФ і роботу в інтересах олігархів. Загалом відбулося щонайменше 70 обшуків.
Про що йдеться у законопроєкті
В Україні планують запровадити нові юридичні механізми для ефективнішого розслідування випадків зникнення людей в умовах війни. Відповідний законопроєкт розроблено через зростання кількості зникнень безвісти у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Його головна мета — забезпечити оперативне реагування слідчих органів і надати родинам зниклих більше доступу до правових інструментів.
Збройна агресія Росії створила обставини, коли традиційні правила досудового розслідування часто не працюють. Відсутність доступу до територій або свідків, ризики для слідчих та жертв — усе це уповільнює або унеможливлює розслідування. Законодавці прагнуть адаптувати правову систему до нових реалій.
Законопроєкт пропонує надати прокурорам право самостійно визначати місце проведення досудового розслідування у справах, пов’язаних зі зникненням людей за особливих обставин. Йдеться про розслідування за статтями 115 (умисне вбивство із приміткою “зникнення безвісти”), 146-1 (насильницьке зникнення) та 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
Зміни до статті 615 КПК дозволять перенести розслідування в інший регіон — наприклад, до місця проживання заявника або потерпілого. Це забезпечить зручніший доступ родичів до слідства та зменшить адміністративний і психологічний тиск на сім’ї зниклих.
Крім того, законопроєкт передбачає, що прокурори зможуть застосовувати ці повноваження ще протягом трьох років після завершення воєнного стану.
Нині КПК України не містить процедур, які враховують специфіку збройного конфлікту. Закон “Про правовий режим воєнного стану” не регулює процесуальні аспекти досудового розслідування, а Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” не передбачає особливого режиму слідства для воєнного часу. Запропонований законопроєкт заповнює цю правову прогалину.
Автори законопроєкту наголошують, що він не передбачає додаткових витрат із державного бюджету. Йдеться виключно про процесуальні зміни, які підвищать гнучкість і ефективність у реагуванні на зникнення.
Також ініціатори цього документу запевняють, що він посилить правовий захист родин зниклих осіб та дозволить адаптувати роботу правоохоронних органів до надзвичайних обставин. Передбачається, що це підвищить довіру до державних інституцій, покращить якість досудового розслідування і сприятиме швидшому розшуку зниклих.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
