Європа не дає 140 млрд євро: які ризики для України та що буде далі
2 Грудня 15:32
РОЗБІР ВІД 
Європейський центральний банк відмовився підтримати механізм, який дозволив би Євросоюзу виплатити Україні 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів у Euroclear. Про це повідомила Financial Times, і ця новина одразу спричинила хвилю дискусій: що відбулося, чи справді це демарш проти України, наскільки критичною є ситуація та які потреби могла б закрити ця сума?«Комерсант Український» розбирався по суті — що відмовився робити ЄЦБ, чому його позиція насправді не нова, як це вплине на український бюджет 2026 року та які «плани Б» розглядає Європа.
Що сталося і чому ЄЦБ сказав «ні»
Європейська комісія запропонувала видати Україні кредит у 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear.
Щоб уникнути ризиків для ринку, від ЄЦБ просили виступити кредитором для Euroclear — тобто підстрахувати систему ліквідності.
ЄЦБ відмовився, пояснивши, що:
- такий механізм виходить за межі мандату регулятора;
- фактично означав би пряме фінансування урядів країн ЄС, що заборонено правилами ЄЦБ;
Європа мала б покривати можливі втрати квазідержавної структури (Euroclear), що створює юридичні ризики.
Бельгія також виступила проти використання російських активів як застави.
Після цього Єврокомісія почала шукати «план Б».
Чому Європа не готова передати Україні 140 млрд євро
Економічний експерт Олексій Гетьман у коментарі «Комерсант Український» наголосив: говорити про «демарш Європи» неправильно. Навпаки — це був цілком прогнозований розвиток подій.
За словами Гетьмана, очікувати, що ЄС одномоментно передасть Україні всі заморожені кошти росії, було б нереалістично. Причина проста: ці активи вже працюють на підтримку України через програму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration).
«Ніякого демаршу немає. Це очікувано, що ніяк вони не хочуть передавати нам ці 140 мільярдів. В першу чергу тому, що ці 140 мільярдів вже використовуються для допомоги нам через програму ERA», — пояснює експерт.
Зараз ці гроші — близько 140 млрд євро — лежать на рахунках у європейських депозитаріях, і на них нараховуються відсотки. Саме дохід від цих коштів вже став частиною фінансової підтримки України.
Скільки Україна вже отримала і отримає надалі
ЄС використав механізм попереднього фінансування доходів, які будуть згенеровані російськими активами. Фактично — дав Україні гроші наперед.
«З відсотків, які нараховуються на ці кошти, нам наперед вже виплатили 50 мільярдів доларів. І ще невеликий залишок ми отримаємо. Тому ці активи мають залишатися в Європі щонайменше 10 років», — уточнює Гетьман.
Інакше кажучи, ресурс уже «поставили на службу» українським потребам — просто не у вигляді повної конфіскації.
Чому Україні зараз не критично отримати всі 140 млрд одразу
Попри брак частини фінансування у бюджеті-2026, Гетьман наголошує: міжнародна допомога для України залишається стабільною та масштабною.
«Європейці разом з американцями дають нам приблизно по 40 мільярдів доларів щороку. Це дозволяє профінансувати, по суті, всі наші потреби», — каже експерт.
Схема проста:
- українські податки йдуть переважно на оборону та війну;
- міжнародні кошти — на соціальні видатки, медицину, освіту, пенсії, підтримку бюджетної системи.
«Наші податки йдуть на війну, на оборону, а за рахунок цих 40 мільярдів міжнародних коштів ми фінансуємо освіту, медицину, соціалку і все інше. Тому ми маємо достатню підтримку від світової спільноти, ми маємо вже кошти за рахунок російських активів», — пояснив Гетьман.
Таким чином, критичного провалу фінансування немає: західні партнери фактично «тримають» соціальний сектор України.
ЄЦБ просто підтвердив свою стару позицію
Економіст Олег Пендзин у коментарі «Комерсант Український» заявив, що це не новий розворот ЄС, а логічне продовження позиції, озвученої ще два роки тому.
За словами Пендзина, не варто говорити про «нову відмову» Європейського центробанку. Голова ЄЦБ Крістін Лагард ніколи публічно не підтримувала конфіскацію активів рф.
«ЄЦБ негативно висловився щодо конфіскації й заморожування російських активів ще у 2023 році. Тобто по великому рахунку їх позиції і не мінялися, вони просто зараз підтвердили ту позицію, яку вони проголошували весь час», — зазначає економіст.
Фінансування України: дефіцит на 2026 рік зростає
Пендзин наголошує: проблема полягає не стільки в активній позиції ЄЦБ, скільки в тому, що Україні вже зараз не вистачає 19 мільярдів доларів для покриття макрофінансових потреб у наступному році.
«Тому власне питання фінансування України, там вже 19 мільярдів доларів на наступний рік є, незрозуміло звідки брати, залишається надзвичайно гострим. Тобто, я так розумію, що найближчий час репараційного кредиту Україні не бачити. Тому Бельгія чітко висловилася проти, і ЄЦБ Бельгію підтримав», — зазначає економіст.
За його словами, Україні треба було на наступний рік 60 млрд доларів на закупівлю американської зброї. Ще 45 млрд — на інші потреби. І окремо 19 млрд доларів — це власне макрофінансова дірка.
«І от саме цих 19 мільярдів на сьогодні просто немає», — пояснює експерт.
Без цих коштів навіть ухвалення держбюджету стає суто формальністю.
«Що можна голосувати, якщо немає джерела покриття 19 мільярдів? Ну, то можна голосувати що завгодно, але це лишається папірчиком, а не якимось законозобов’язуючим документом», — каже Пендзин.
План Б для Європи: єврооблігації замість конфіскації
Оскільки Бельгія (країна, де зберігається більшість активів рф) чітко заперечує їхнє вилучення, а ЄЦБ підтримує її позицію, ЄС, ймовірно, перейде до альтернативного механізму.
«Будуть задіювати план Б — випуск єврооблігацій на фінансування України. Їх випустять окремі країни ЄС, залучаючи кошти на фінансових ринках для подальшого фінансування України», — зазначає Пендзин.
Втім, економіст попереджає: обсяг такого фінансування буде скромнішим, ніж потенційні доходи від активів рф.
Чому Європа все одно шукатиме гроші для України
Попри складнощі, Пендзин переконаний: ЄС не відмовиться від підтримки України. Причина — стратегічна.
«Ситуація є вкрай, на мій погляд, складною, але я думаю, що європейці знайдуть вихід, тому що для них на сьогоднішній момент, навіть Орбан сказав, що Україна має лишатися буферною зоною, тому що ніхто не довіряє росіянам. А щоб Україна лишалася буферною зоною, треба годувати і армію», — пояснює економіст.
Європа чудово розуміє: без сталого фінансування української оборони та соціальних потреб ризик поширення війни в ЄС зростає.
«Європейці розуміють, що вони мають платити за кров українську, я думаю, що зараз щось знайдуть», — додав експерт.
Фіналом може стати компроміс — але не без умов
Пендзин не виключає, що допомога прийде, але вона може бути меншою та містити жорсткі фінансові умови.
«Інша справа, що це будуть якісь там певні кабальні умови або ще якась біда і подивимося, як воно буде. Тобто поки що для мене ситуація є невизначеною», — підсумовує він.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
