Європейські стандарти благополуччя птиці: що змінюється для українського птахівництва з 2026 року
29 Січня 17:20
ЕКСКЛЮЗИВ
З 1 січня 2026 року в Україні набули чинності оновлені вимоги до благополуччя сільськогосподарської птиці, гармонізовані з нормами Європейського Союзу. Йдеться про правила утримання бройлерів та курей-несучок, закріплені наказом Мінекономіки №224 ще у 2021 році,. Про це у коментарі «Комерсант Український» повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
Нові стандарти імплементують директиви ЄС 1999/74/ЄC та 2007/43/ЄС і є частиною зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Однак у галузі попереджають: їхнє повноцінне впровадження без фінансової підтримки може мати серйозні економічні наслідки.
У чому суть нових вимог
Європейські норми передбачають жорсткіші стандарти утримання птиці, зокрема щодо площі, конструкції кліток, умов освітлення та доступу до корму і води. За словами виконавчого директора асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка, нині близько 70% кліткового обладнання, що використовується в Україні, не відповідає цим вимогам.
Ключова проблема — таке обладнання неможливо модернізувати частково. Його потрібно повністю демонтувати та замінити, що потребує значних інвестицій.
Скільки це коштуватиме галузі
За попередніми оцінками асоціації, лише для птахофабрик яєчного напрямку обсяг необхідних інвестицій становить не менше 13 млрд грн, і це — лише для переобладнання пташників за рівня виробництва минулого року.
Водночас, як наголошує Карпенко, ці витрати не враховують:
- зон підрощування птиці,
- забійних та сортувальних цехів,
- складської та логістичної інфраструктури,
- комбікормового обладнання,
- систем утилізації відходів і транспорту.
Жодних державних програм фінансової підтримки для впровадження нових норм наразі не передбачено.
Як це може вплинути на ціни та виробництво
Перехід на європейські стандарти, за оцінкою галузі, неминуче підвищить собівартість виробництва. Європейські дослідження, на які посилаються птахівники, свідчать:
- утримання у покращених клітках збільшує собівартість яєць на 26%,
- альтернативні системи — на 38%.
Це, у свою чергу, може призвести до зростання цін для споживачів до 30%.
Хто постраждає найбільше
Найбільші ризики, за словами Карпенка, стосуються малих і середніх виробників, орієнтованих на внутрішній ринок. Без доступу до кредитів чи грантів вони можуть не витримати фінансового навантаження.
Серед можливих наслідків галузь називає:
- скорочення виробництва на 30–40%,
- втрату конкурентоспроможності на світових ринках,
- зменшення експорту продукції птахівництва.
Війна як додатковий фактор ризику
Впровадження нових стандартів відбувається на тлі повномасштабної війни, високих безпекових ризиків і кадрового дефіциту. За останні чотири роки адаптація до норм ЄС відбувалася повільно і переважно великими інтегрованими виробниками, які орієнтувалися на експорт до ЄС.
У галузі вважають, що масштабний і швидкий перехід можливий лише після завершення бойових дій, за наявності фінансових програм переобладнання та повнішої лібералізації торгівлі з Євросоюзом.
