Євросоюз посилює захист своєї сталевої галузі: чим це може загрожувати українським виробникам
10 Жовтня 20:05
РОЗБІР ВІД 
Лише три місяці тому, у червні 2025 року, українські виробники сталевої продукції отримали можливість без квот і мит торгувати з Європою. Але вже незабаром умови експорту можуть змінитись. Про що саме йдеться з’ясовував «Комерсант Український».
Єврокомісія 7 жовтня представила план захисту сталевої галузі ЄС. План досить радикальний: пропонується, зокрема скоротити на 47% — до 18,3 млн т на рік — безмитні квоти на імпорт сталі, якщо порівнювати з тогорічним рівнем квот. Також передбачається подвоїти — до 50% – мито на постачання продукції понад квоту. Нині таке мито становить 25%.
Згадали у Єврокомісії й про Україну, зазначивши, що “окремо під час прийняття рішення про розподіл квот потрібно врахувати інтереси країни-кандидата, яка стикається з винятковою та негайною безпековою ситуацією”. При цьому є важливе уточнення: рішення щодо торгівлі з Україною не повинно підривати ефективність самого захисного заходу. Заява про готовність враховувати інтереси України прозвучала більш-менш обнадійливо. Але чимало запитань без відповідей залишила. Як і велике поле для побоювань. Які підживлюються останнім досвідом торгівлі з ЄС, який мають українські аграрії.
За роз’ясненнями видання «Комерсант Український» звернулось до директора GMK Center, голови Комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА Станіслава Зінченка.
Пропозиція Єврокомісії передбачає майже 50-відсоткове обмеження обсягу безмитного імпорту і таке ж суттєве збільшення мита на продукцію поза квотою. Наскільки виправданими є такі заходи?
Європейська система захисту сталевого ринку — це не є щось унікальне. Потрібно розуміти, що у світі торгівля сталлю найбільше піддається протекціонізму. І останнім часом захисні торгівельні заходи в усіх країнах посилюються, оскільки неможливо конкурувати з дуже дешевим імпортом з Південно-Східної Азії. У квітні Європа мала час для перегляду систем торгівельного захисту, але обрала очікувальну позицію. А той, хто робить щось останнім, він програє. Ось, наприклад, Сполучені Штати закрили свій ринок, а це означає, що більше дешевої сталі на вільному ринку поїде до тих країн, що не закрили ринок. Тому і Європа починає закривати, але робить це не раптово — орієнтовно це відбудеться з січня по червень 26 року.
У повідомленні про захисний план згадано та Україну, але не дуже конкретно. Мовляв, інтереси України, як країни-кандидата на вступ до ЄС, слід враховувати. Що це може означати на практиці? Чого очікувати українським виробникам?
В червні цього року європейський парламент проголосував за те, щоб звільнити український імпорт від чинної системи торгівельного захисту за виключенням низки видів аграрної продукції. Але з-під дії цієї нової системи захисту Україну не виведено. І в роз’ясненнях вже є теза, що Україна буде підпадати під нову систему. Можливо, з якимось там спеціальним режимом.
Тобто з’явилася небезпека, що нинішній безмитний і без квотний режим для української сталевої продукції може бути переглянутий.
Він у будь-якому випадку буде переглянутий для України. І це дуже велика небезпека. Тому що всі пам’ятають, що було тією ж аграрною продукцією. Коли навіть ми не були під загрозою перегляду, але наші добрі сусіди використовували відповідну тезу про український аграрний експорт у внутрішньополітичній боротьбі. І в результаті вони добилися того, що Україна вже в цьому році втратила 500 мільйонів експорту аграрної продукції через квоти, що ввели на аграрну продукцію.
Нагадайте, буль ласка, як українські виробники сталевої продукції торгують нині з Європою.
Річний експорт готової сталі з України до Європейського Союзу у 2024 році був лише 2,1 мільйона тонн. Але це 65% українського експорту. Ми критично залежні від ринку ЄС. Україна експортує у Європейський Союз квадратну заготовку, це напівфабрикат сталевий, трубну продукцію, плоский прокат та довгий прокат. Практично в Україні зараз залишилося всього 6 сталевих заводів, з котрих тільки 5 працює. В Україні колись було 14 заводів, зараз тільки 5. Вони всі працюють не на повну потужність, через те, що немає внутрішнього ринку. Тобто ці 2 мільйони тонн експорту до Європи готової сталевої продукції, дають можливість сталевим заводам жити, сплачувати заробітну плату, бути найбільшими платниками податків, підтримувати населення в прифронтових регіонах. Але на сьогодні, так виходить, немає жодного заводу сталевого в Україні, що не був би під потенційним негативним впливом від проанонсованої системи нового торгівельного захисту.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Що відбуватиметься далі з опрацюванням і ухваленням пропозиції Єврокомісії щодо захисту сталевої галузі ЄС? Якою є процедура і якими можуть бути терміни початку дії нових правил?
Як в Європі все працює: спочатку Європейська комісія розробляє план, потім анонсує майбутню архітектуру того, як буде працювати нова система. Що і було зроблено. Зараз включаються консультації на рівні бізнесів, країн, асоціацій, Європарламенту і так далі. І в рамках цих консультацій різні країни, різні асоціації, різні торгівельні партнери будуть вносити свої пропозиції й дискутувати. Після цього буде розроблятися рішення. Воно буде запропоновано на розгляд Європейського парламенту, де має бути проголосовано. І лише після цього набуде чинності. Тобто це тривалий поетапний процес. Але ця система може почати працювати максимум з червня 2026 року, а мінімум може і з січня 2026-го. Перемовини будуть вестися з кожним окремо і Європейська комісія може вводити в новий режим торгівлі країну за країною.
Таким чином, підсумовує директор GMK Center Станіслав Зінченко, український уряд в рамках цих перемовин має все зробити, аби нова система торгівельного захисту Європи не вплинув негативно на український експорт сталевої продукції.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Автор: Сергій Василевич
