З надією на нульову декларацію: чи допоможе нова амністія капіталів детінізувати доходи та наповнити бюджет
12 Грудня 12:51
РОЗБІР ВІД 
В українському уряді підтверджують намір провести нову амністію капіталів, плануючи запропонувати українцям легалізувати не лише кошти, як під час попередньої подібної кампанії, але й інші активи. За яких умов така амністія може бути успішною – з’ясовував «Комерсант Український»
У програмі діяльності Кабінету Міністрів міститься зобов’язання до 31 грудня подати до Верховної Ради України проєкт законодавчих ініціатив щодо детінізації доходів шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування з метою залучення приватного капіталу. Підтверджуючи не так давно в інтерв’ю Forbes Ukraine подібні наміри, міністр економіки Олексій Соболев уточнив, що нова кампанія триватиме кілька років.
Попередня подібна амністія – податкова – стартувала, як відомо, 1 вересня 2021 року, мала тривати один рік, але була продовжена ще на півроку – до 1 березня 2023 року. І така пролонгація можливостей, треба визнати, кардинально не покращила загальний результат.
Констатуючи завершення добровільного декларування активів, голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев тоді повідомив, що станом на 1.03.2023 було подано 845 декларацій, загальна вартість задекларованих активів склала 8 823,6 млн грн, а загальна сума задекларованого збору – 547,5 млн грн. При цьому депутат звернув увагу на те, що протягом останніх двох тижнів було задекларовано 2,6 млрд грн, тобто майже 30%. І, мабуть, саме це дало йому підстави заявити, що «багато хто не встиг скористатися унікальною можливістю».
Нова можливість
Якщо під час попередньої податкової амністії можна було задекларувати лише гроші, то нова амністія капіталів дозволить легалізувати не лише кошти, а й інші види активів, у тому числі нерухомість, бізнеси та інші ресурси включно із закордонними. Так одну з головних особливостей нової спроби легалізувати в Україні доходи охарактеризував міністр економіки Олексій Соболев. Інші більш конкретні параметри нової кампанії поки що не відомі. Як і відповідь на запитання: що саме спонукатиме чи заохочуватиме власників активів до їх легалізації.
Економіст Борис Кушнірук має підказку, як цьому можна посприяти.
«Чи потрібно провести легалізацію? Так. Але це потрібно робити як комплексну річ, і потрібно розуміти логіку, для чого це потрібно робити. Є поняття так званої нульової декларації. І поки немає цього умовного нуля, немає можливості вести контроль за реальними активами українців, коректно оподатковувати і врешті-решт примусити українців платити податки. Також важливо, щоб всі активи, які є на час амністії не оподатковувались. Бо коли є вимога задля легалізації заплатити якісь податки з цих активів – 3-5 відсотків, то очевидно, що люди цього не робитимуть і продовжуватимуть ховати кошти», – вважає фахівець.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також вказує на важливість умов проведення амністії капіталів.
«Дуже позитивно до цього ставлюся, але бажав би побачити дизайн цих дій, про що йдеться, про які капітали. Тому що дійсно потрібно вийти на якусь нульову точку, від якої відштовхуватись і зростати вже в нормальному податковому сенсі. Коли ви можете свої активи легалізувати. Багато хто інформує про свої статки, і відповідно може забезпечити і видатки. Дехто ж не може сказати про видатки. А так для податкової буде сформовано більш якісний контроль та адміністрування податків», – зазначає експерт.
Він також виокремлює одну з категорій співгромадян, для яких подібна легалізація була б особливо цікавою.
«Дуже важливо пам’ятати, що багато хто в Україні має криптовалюту. Вони цим займались в період, коли навіть законодавства не було про цифрові валюти, взагалі були поза якогось законодавчого поля. І в цьому плані також потрібна нульова декларація. Тобто, щоб з чогось починати», – констатує фахівець.
Мета і засоби
Є думка, що на проведення у 2021 році податкової амністії команду президента Володимира Зеленського надихав приклад Аргентини, де за результатами кампанії 2016-17 років було задекларовано 116,8 млрд доларів, а бюджет збагатився аж на 9,5 млрд доларів. І в поясненнях до закону, яким регламентувалась попередня українська кампанія, поруч із стимулюванням детінізації доходів та підвищенням податкової культури у якості завдання значилась і «сплата одноразового збору до бюджету».
Українські урядовці теж нині говорять про важливість детінізації. Але при цьому, пояснюючи доцільність проведення амністії нині, міністр економіки Олексій Соболев наголосив, що «зараз влучний момент для амністії, бо є потреба у грошах для відновлення країни». І розширення параметрів легалізації, під яку можуть потрапити не лише кошти, але й інші активи, має наповненню бюджету посприяти.
Хоча у економіста Бориса Кушнірука є власне пояснення: чому саме зараз.
«Для мене ця історія ще й про те, що просто надається можливість тим, хто накрався, зараз все легалізувати, бо влада зміниться, а Бог знає, які там будуть рішення потім ухвалюватися. Тому потрібно це легалізувати зараз, до зміни влади. І ще. Я вважаю, що державні службовці або члени їхніх родин, якщо відбувається легалізація, їм треба надати право легалізувати, як і всім. Але тоді повинна бути практика, що цим людям просто має бути заборонено перебувати на державній службі. Вибачайте, але на гарматний постріл вас не можна допускати до влади, бо до вас є недовіра», – наголошує фахівець.
До речі, економіст Борис Кушнірук вважає, що саме зараз, під час війни, не варто проводити амністію капіталів.
«Якщо ви зараз проведете цю амністією капіталів і за такою ж моделлю, як проводили раніше, чи відбудуться амністія? Ні, не відбудеться. По суті, вам не вдасться запустити правильну модель. Але ви саму ідею, саму філософію амністії дискредитуєте. А потім прийде нова влада, вона захоче все зробити правильно. Хто їй довірятиме, враховуючи, що два попередні випадки були невдалими з точки зору запропонованої моделі», – каже експерт.
Хоча, якщо згадати досвід Аргентини, то перед доволі успішною податковою амністією 2016-17 років, там провели дві зовсім не такі успішні кампанії – 2008-му та 2013-му роках. І якщо третя амністія збагатила бюджет на 9,5 млрд доларів, то попередні всього лише на 910 млн доларів. Правда, тут є одне суттєве уточнення: у 2015 році в Аргентині змінився президент.
Довіра має значення
Досвід Аргентини вказує на прямий зв’язок між появою нової влади і успішністю податкової амністії. І питання не лише в нових підходах та методах проведенні кампанії. А ще й у рівні довіри та популярності, якими може похвалитись нова влада на початку своєї каденції.
В нинішньому українському уряді визнають, що проблема попередньої амністії саме у відсутності довіри. Але чи є передумови для відновлення цієї довіри – ось в чому питання.
Точка зору Івана Компана, засновника First Kyiv Investment Club.
«Що таке амністія? У яких випадках люди розкривають комусь всю інформацію про себе? Тільки тоді, коли вони комусь довіряють. Тому спочатку потрібно побудувати щось таке, чому ми будемо справді довіряти. А коли всі бачать, що відбувається з владою, яка корупція там, то не думаю, що хтось там сильно захоче щось відкривати. Та й результати попередніх амністій цьому не сприяють: якісь результати були, але такі мікроскопічні. Але головне довіра. А довіра пересічного громадянина до влади, це коли ця людина має хоч якусь можливість захистити себе. Це, зокрема значить, що вона може піти в суд і в неї є хоча б якийсь шанс. Ну, а шансів таких, я думаю, у всіх небагато», – зазначає фахівець.
До речі, у Міжнародному валютному фонді досить скептично ставляться до ідеї податкових амністій. У березні 2021 року, коли в Україні готувались до проведення останньої податкової амністії тодішній голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» так пояснював позицію фонду:
«Податкові амністії часто шкодять стягненню податків в довгостроковій перспективі, оскільки вони демотивують громадян платити податки, створюючи надію на ще одну амністію в майбутньому».
В уряді вже спробували подібні надії трохи обмежити. Міністр економіки Олексій Соболев принагідно анонсував поступове посилення обміну інформацією з іноземними податковими органами щодо закордонних рахунків та нерухомості українців. Можливо, натякаючи в черговий раз, що краще все задекларувати зараз, аніж пояснювати і відповідати згодом.
Автор: Сергій Василевич
