“З почорнілої пшениці уже не спекти булочку”: аграрій про урожай після злив
30 Липня 15:23
ДУМКА
Україну охопили інтенсивні дощі та зливи, які створюють неоднозначну ситуацію для сільського господарства. Якщо для пізніх культур, таких як кукуруза та соняшник, волога є благом, то для озимих та ранніх зернових вона може стати серйозною проблемою. Про те, як погодні умови впливають на жнива та що загрожує українському зерну, “Комерсанту Українському”
розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Дощі: благословення чи прокляття для урожаю?
На запитання про те, як поточні дощі впливають на жнива та які культури під загрозою почорніти і згнити, Леонід Козаченко дав розгорнуту відповідь, яка розкриває складність ситуації.
“Нинішні погодно-кліматичні умови, з одного боку, формують позитивний вплив на пізні зернові культури, такі, в першу чергу, як кукурудза, олійні культури, соняшник”,
– пояснює експерт.
За його словами, ці культури зараз знаходяться в періоді завершальної вегетації, і саме від наявності вологи залежатиме їхня урожайність.
Однак ситуація кардинально змінюється, коли мова заходить про озимі та ранні зернові культури. Козаченко підкреслює:
“Але на озимі культури і на ранні зернові культури, такі, як ячмінь, пшениця і ріпак, вплив, навпаки, негативний”.
Пшениця чорніє: рідкісне явище за 30 років
Особливо тривожною є ситуація з пшеницею. Експерт зазначає, що це лише другий випадок за останні принаймні 30 років, коли пшениця потрапляє в настільки тяжкі умови. Озима і рання пшениця від такої кількості вологи чорніє, і цьому вже ніяк не зарадиш, стверджує аграрій.
“Перевести цю почорнілу пшеницю у придатний для споживання стан дуже складно. Якщо це буде непродовольча пшениця, наприклад, четвертого класу і нижче, то її можна підмішувати потім до аналогічних для виробництва комбікормів. Але в жодному разі уже не для використання хлібобулочних виробів”,
– наголошує Козаченко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Українська пшениця: від світового лідерства до імпортних сортів
Розповідаючи про види пшениці, які вирощує Україна, Козаченко з ностальгією згадує минулі досягнення. Експерт поділився цікавим фактом зі своєї подорожі до Північної Америки в 1990-х роках.
“У нас найбільше вирощувалось м’яких сортів. Є близько 15 сортів пшениці, і найкращою колись була наша, українська. 1996-1997 рр. – мій перший візит у Північну Америку. Наскільки ж я був здивований, що там, у Канаді, ще в дореволюційний період вони зареєстровували пшеницю українського походження. Тоді ми були серед світових лідерів за селекцією сортів пшениці”,
– розповів аграрій.
На жаль, сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється.
“Зараз в нас, на жаль, наука в секторі селекції рослин суттєво відстає. І ми маємо іноземні сорти, 5 основних, які ми вирощуємо”,
– констатує Козаченко.
Кількість проти якості: проблема українського землеробства
Експерт розкриває одну з ключових проблем сучасного українського сільського господарства – пріоритет кількості над якістю.
“Головне, що хочеться отримати від цих сортів – це більшу урожайність. Тобто, якщо у нас урожайність перевищує 70 центнерів з гектара, тобто більше 7 тонн з гектара, це, рахують всі, супер”,
– пояснює він.
При цьому фермери часто ігнорують якісні показники. Козаченко зазначає, що
“в більшості випадків навіть не реагують на те, який вміст білка і клітковини, а це впливає на якість”.
Він пояснює різницю: якщо вміст білка високий, то така пшениця придатна для виробництва макаронів і борошна, а якщо вміст білка менше 10 відсотків і клітковини менше півтора відсотка, то це сировина лише для комбікормів.
Логіку фермерів експерт описує так:
“Якщо я зберу 8 тонн з гектара, то мені байдуже – це продовольча чи фуражна пшениця. Фуражна дешевша, десьвідсотків на 15-20, але якщо її багато, то я її все одно продам і отримаю більший прибуток”.
Парадокс війни: зниження урожайності, але покращення якості
До такого фермерського підходу, зауважує Козаченко, додаються складні погодно-кліматичні умови, набагато гірший фіто-санітарний стан рослин. Українці використовують менше засобів захисту рослин і мінеральних добрив, що пов’язано з дефіцитом коштів та війною.
Але незважаючи на це всеякість української пшениці чомусь росте, визнає експерт:
“Несподівано за таких умов у нас чомусь збільшилась кількість саме високобілкової пшениці. Тобто такої, з якої можна робити борошно і макарони. Ніхто не може пояснити чому. Можливо, більша вологість дає можливість пшениці краще висмоктати з ґрунту ті мінімальні залишки поживних речовин… Я не знаю, чому так, але є такі показники”.
Втім, незважаючи на покращення якості, загальна картина з урожайністю залишається невтішною.
“Урожайність зараз – приблизно 3,5 тонни з гектару. Це суттєво менше, ніж у довоєнні роки, коли урожайність була удвічі більшою”,
– підсумовує президент Української аграрної конфедерації.
Резюме
Таким чином, поточні дощі та зливи створюють складну ситуацію для українського сільського господарства: з одного боку, вони можуть допомогти пізнім культурам, з іншого – загрожують озимим та раннім зерновим, особливо пшениці, яка вже почала чорніти в деяких регіонах. Ця пшениця буде практично втраченою для нашого столу і піде на корм тваринам.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
