Забезпечення права на справедливий суд у практиці ВАКС: дискусія про стандарти процесу
9 Грудня 13:57
3 грудня у Києві відбувся круглий стіл «Забезпечення права на справедливий суд у практиці ВАКС», організований Юридичною Газетою. Участь взяли судді, адвокати, правозахисники та представники моніторингових місій, інформує «Комерсант Український».
Учасники обговорили шість років роботи ВАКС, вплив змін до КПК на стандарти доказування, реальну змагальність сторін, доступ до матеріалів досудового розслідування та рівність процесуальних можливостей.
Модераторка заходу, редакторка Юридичної Газети Оксана Журба, підкреслила: довіра до ВАКС є індикатором довіри до всієї антикорупційної системи України. Суддя-спікер Апеляційної палати ВАКС Андрій Никифоров акцентував, що суд працює в умовах воєнного стану та динамічних змін законодавства.
Суди не можуть «стати на сторону» жодного учасника процесу, а баланс між правами обвинуваченого та інтересами суспільства забезпечується в межах повноважень і процесуальних норм.
Представниця моніторингової місії IAC ISHR Анастасія Алексєєва представила статистику та назвала дві найбільші проблеми, зафіксовані за 2025 рік:
- долучення сумнівних доказів – 24,2% випадків;
- порушення принципу рівності сторін – також 24,2%.
Серед прикладів – ситуації, коли суд відтерміновував оцінку очевидно недопустимих доказів на «нарадчу кімнату», що формує внутрішнє переконання ще до юридичної оцінки.
Окремо, моніторинг зафіксував автоматичність продовження запобіжних заходів та різницю у показниках між ВАКС і АП ВАКС.
Партнер-засновник VB Partners Денис Бугай відзначив високий рівень відкритості ВАКС та якість судових актів, але звернув увагу на системні ризики:
- падіння рівня поваги до права на захист;
- підігрування стороні обвинувачення;
- «перегони застав» та виключний підхід до in absentia;
- формування доказової бази через невідкладні обшуки;
- випадки судового популізму в комунікаціях.
Партнер EQUITY Тарас Пошиванюк назвав ключовою проблемою відсутність єдності судової практики: колегії ВАКС можуть ухвалювати протилежні рішення з однакових підстав, а правові позиції ВС часто суперечать одна одній.
Партнер ARIO Євген Грушовець звернув увагу на ігнорування об’єктивних причин неявки одного із захисників та на практику «зливів» матеріалів кримінальних проваджень у Telegram-каналах, що впливає на всіх учасників процесу.
Радниця VB Partners Лілія Кузнець навела приклад справи у Франції, де суд відмовив у екстрадиції українського підприємця через ризики порушення ст. 6 Конвенції. Суд визнав, що сторона запиту не спроможна гарантувати справедливий суд.
Це рішення стало сигналом, що українські суди мають посилювати судовий контроль і мінімізувати процесуальні зловживання.
Керуючий партнер АО «Клочков та партнери» Володимир Клочков відзначив, що ВАКС задає високий рівень стандартів, але саме всередині процесу бачимо ті деформації, які змінюють баланс між стороною обвинувачення та стороною захисту. На думку адвоката, це особливо помітно на прикладі гучної справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва.
Коли частина матеріалів НСРД не надається суду, а обшуки легалізуються постфактум – це не процесуальні дрібниці, а фундаментальні порушення, які безпосередньо впливають на право на справедливий суд.
Секретність дедалі частіше використовується як формальна підстава, щоб приховати матеріали, які вже були відкриті захисту на етапі ст. 290 КПК. Це суперечить і національному законодавству, і висновкам ЄСПЛ, який прямо говорить про обов’язок повного розкриття доказів.
Окрема проблема – втручання у привілейовану комунікацію адвоката й клієнта. НСРД охоплюють розмови, які прямо захищені ст. 8 Конвенції, і це системно нівелює гарантії захисту, вказують юристи.
Коли ключові докази формуються в результаті невідкладного обшуку без судового контролю, а потім заднім числом санкціонуються – “мова не про змагальність, а про фактичне спрощення доведення обвинувачення”.
Під час дискусії учасники погодилися, що:
- ВАКС сформувався як інституція,
- але системні процесуальні ризики потребують публічного обговорення,
- стандарти ЄСПЛ мають застосовуватися не фрагментарно, а як повноцінна методологія,
- посилення судового контролю на досудовій стадії та єдність практики – ключові умови забезпечення права на справедливий суд.
