Законна халява: кому дістанеться державне майно безкоштовно і без конкурсу

8 Жовтня 11:58
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

З 28 серпня 2025 року набуває чинності “узуфрукт” комунального або державного майна. Це нове речове право, яке дозволяє безкоштовно володіти і користуватися комунальним чи державним майном п’ять років або безстроково, а якщо точніше — отримувати прибуток з цього майна і розпоряджатися ним на власний розсуд. Що таке узуфрукт, які його переваги та ризики — розбирався «Комерсант Український».

З 28 серпня 2025 року набуває чинності Закон № 4196‑IX, який вводить новий вид речового права — узуфрукт. Це право користуватися чужим майном безкоштовно й отримувати з нього плоди чи дохід, не змінюючи само майно.

Узуфрукт можна встановлювати на комунальне або державне майно (крім земельних ділянок) — як рухоме, так і нерухоме.

Хто може отримати узуфрукт?

— Органи місцевого самоврядування

— Комунальні та державні установи

— Некомерційні організації, створені територіальною громадою або державою

Важливо: ці організації не мають мети отримання прибутку.

Строк дії

— На 5 років або безстроково

Узуфруктарій (той, хто користується майном) має право:

— володіти і користуватися майном

— отримувати з нього дохід, продукцію чи інші вигоди

Але поряд з правом користування є й обмеження. Узуфруктарій не має права:

  • відчужувати майно, передане йому в узуфрукт,
  • передавати його в довірчу власність чи управління,
  • вносити його в статутний капітал юридичних осіб,
  • використовувати для спільної діяльності,
  • а також вчиняти інші дії, які можуть призвести до його відчуження чи зміни цільового призначення.

Виняток — передача майна в оренду в випадках і порядку, встановлених законом.

«Таким чином, у найближчий час традиційні форми речових прав, такі як право господарського відання і право оперативного управління, будуть поступово замінені на узуфрукт державного й комунального майна», — підкреслюють у Міністерстві юстиції.

Узуфрукт без чітких правил

Як зазначають юристи, можна сказати, що закон значною мірою створювався з урахуванням введення узуфрукта як альтернативної правової форми управління майном. Цей правовий інструмент широко використовується в континентальній правовій системі (наприклад, у Франції, Німеччині, Польщі), а також у римському праві, звідки він походить.

«Навожу приклад, як повинен працювати узуфрукт. Власник (держава або громада) володіє будівлею. Але надає університету, комунальному закладу або НКО право узуфрукта на 25 років. Университет може: користуватися будівлею, здавати частину приміщень в оренду, отримувати прибуток, але не може її продати, закласти, знести або приватизувати цю будівлю», — розповів «Комерсант Український» юрист Сергій Віктюк.

Мета впровадження узуфрукта — чітке розмежування прав власності й управління, підвищення відповідальності користувачів майном, гнучкість та захист публічної власності, а також уніфікація з європейським правом — чинник, важливий для євроінтеграції.

«Але важливо також усвідомлювати, що це легалізація фактично наявних схем — багато комунальних закладів уже управляють майном “як за узуфруктом”, але без законодавчої основи. Є й інші мінуси. Наразі відсутній чіткий механізм впровадження узуфрукта у цивільне право України. Потрібно багато підзаконних актів. У суддів і юристів може не бути практики застосування узуфрукта, що спричинить юридичну плутанину. Існує ризик створення “напівприватної” схеми контролю над майном без його формального відчуження. Хто відновлюватиме майно, якщо його буде зруйновано — власник чи узуфруктарій? Закон повинен це чітко визначити. І як бути з конфліктом інтересів — скажімо, громада надала будівлю школі, а потім вирішила передати її інвестору — як припинити узуфрукт?», — зауважує Сергій Віктюк.

Корупція і узуфрукт

В цілому узуфрукт українською можна розглядати як заміну застарілого права господарського відання й право оперативного управління, з метою врегулювати управління державним і комунальним майном.

Але в українських реаліях, де корупція продовжує панувати, будь-який інструмент, який стосується розпорядження державним майном, викликає занепокоєння, вважають економічні експерти.

Економіка країни й надалі страждає від війни й корупційних схем. І в такому середовищі впроваджується узуфрукт, що може не принести нічого доброго, адже закон має ряд “сліпих зон”, які можуть стати лазівками для корупційних схем.

«Уявіть, що санаторій, який раніше належав державі, передають новій некомерційній організації. Формально — усе по закону. Але цю організацію очолює родич чиновника, на балансі якого раніше був санаторій. Тобто фактично державне майно опиняється під контролем приватної особи. Або інший приклад — будівлю, передану в узуфрукт, можна здати в суборенду, потім знову здати. Врешті-решт, торговий центр працює, а всі доходи осідають у кишенях “своїх” людей. Є й інша схема: підприємство, передане в узуфрукт, свідомо доводять до банкрутства — не вкладати кошти, вивозити обладнання, нагромаджувати борги. Потім борги просто списують, а майно продають за безцінь, як металобрухт», — описує низку махінацій для «Комерсант Український» спеціаліст з інвестицій Валерія Черкас.

Також можливі маніпуляції з цільовим призначенням. Наприклад, був дитячий табір відпочинку, але потім цільове призначення змінюють — і на його місці будують приватні будинки. Тобто під виглядом закону можна перерозподілити державне майно на користь “своїх” людей, при тому, що формально — все буде виглядати законно.

Немає контролю — буде зловживання

Проблема в тому, що зараз нечітко прописані правила контролю, як саме перевіряти, чи використовується майно за його цільовим призначенням.

Якщо цього не виправити, узуфрукт може стати інструментом для розкрадання державного майна, вважають експерти.

Що потрібно зробити, аби цього не сталося:

  • Прозорість: усе повинно бути зрозуміло — що передається, кому і навіщо.
  • Контроль: має бути незалежний орган із реальними повноваженнями перевіряти використання майна.
  • Відповідальність: якщо майно псується, використовується не за призначенням чи доводиться до банкрутства — має бути сувора відповідальність, включно з кримінальною.

Також потрібні обмеження:

  • не передавати узуфрукт лише-но створеним організаціям;
  • не передавати організаціям з непрозорою власністю.

Тому що досвід показує: навіть якщо у держави 50 % у такій компанії — це не гарантія захисту від корупції, якщо контроль існує лише на папері.

В країнах з низьким рівнем корупції узуфрукт — сучасний і ефективний інструмент управління державним майном. Але у нас, без надійних запобіжників, він ризикує стати засобом для нових схем і зловживань.

Автор: Алла Дуніна

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз