Запаси води та сценарії відключень: до чого готуватися українцям у разі атак на водопостачання
10 Квітня 18:41
РОЗБІР ВІД 
Президент Володимир Зеленський повідомив з посиланням на дані спецслужб про можливу чергову атаку Росії. Цього разу під прицілом ворога можуть опинитися не лише обʼєкти енергетичної інфраструктури, а й логістичні — зокрема, залізничні шляхи та системи водопостачання, мости, дамби, гідроелектростанції, насосні станції та об’єкти забезпечення питною водою. Зеленський підкреслив, що військові разом із місцевою владою вже працюють над протидією цим загрозам.
Він також наголосив на необхідності ретельної підготовки — так само, як це було у випадку із захистом енергетики. Зокрема, Повітряні сили посилюють протиповітряну оборону та інтеграцію систем, а також там, де потрібно, забезпечується додатковий фізичний захист.
До цієї роботи мають долучитися всі рівні влади — від обласних адміністрацій до місцевих громад. Керівники міст і сіл повинні чітко розуміти, які об’єкти є критично важливими, адже без них не функціонуватимуть базові системи — як-от водопостачання чи каналізація. Максимальний рівень захисту є необхідним.
Чи варто готувати запаси води
Росія планує розширити перелік об’єктів для атак по території України, зосередившись не лише на енергетиці, а й на системах водопостачання та логістиці. Про це заявив народний депутат України Сергій Нагорняк в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український». За словами Нагорняка, українська розвідка фіксує наміри РФ бити по ширшому колу інфраструктурних об’єктів.
«Президент володіє даними розвідки про те, що росіяни планують розширити зону ударів — не лише по електростанціях чи підстанціях, а й по об’єктах водопостачання, водовідведення та іншій критичній інфраструктурі», — зазначив він.
Депутат наголосив, що глава держави відкрито говорить про ці загрози як з урядом, так і з керівниками регіонів та громадянами, аби підготувати країну до можливих сценаріїв. Він не виключив, що подібні удари могли вже мати місце, однак українські сили протиповітряної оборони їх відбивали.
«Коли ракета летить, ми не завжди розуміємо її кінцеву ціль. Вона може змінювати траєкторію, проходити через кілька областей і лише потім влучати», — зазначив нардеп.
Мінімум — 20–40 літрів питної води вдома
А віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира в коментарі журналістам «Комерсант Український» повідомив, що українці мають вже зараз готуватися до можливих перебоїв із водопостачанням у разі атак на інфраструктуру. Насамперед ідеться про створення базових запасів води.
«Люди всі мають готуватися. Це, звичайно, засоби — мати вдома запас води, не знаю, літрів 20–40, питної, питної якості. І сформувати запас води технічної. Це мінімум, до чого можна готуватися», — зазначив експерт.
За словами Шири, сама система водопостачання є складною і потенційно вразливою до атак, адже включає кілька ключових етапів: забір води, очищення, накопичення та подачу до споживачів через мережу насосів.
«Якщо ми цю мережу в будь-якому місті зруйнуємо, то деякий час — можливо, декілька днів або тижнів — на цій гілці не буде води», — пояснив він.
Водночас наразі ситуація в більшості міст залишається стабільною, а основні проблеми раніше стосувалися саме електропостачання, а не води. Експерт підкреслює, що після досвіду попередніх атак водоканали значно посилили свою енергетичну стійкість. Це зменшує ризики повного зупинення систем водопостачання через відключення світла.
Найбільш імовірний сценарій — подача води за графіком
У разі цілеспрямованих атак по водній інфраструктурі, за словами експерта, найбільш реалістичним є сценарій часткових обмежень, а не повного зникнення води.
«Скоріше за все, вода буде по годинах або по днях. Умовно, кожного третього дня будуть давати воду. Це складно, але жити можна», — зазначив він.
Втім, у разі більш серйозних руйнувань можливі і критичніші наслідки. Якщо водопостачання буде відсутнє тривалий час, це може зробити проживання в окремих будівлях фактично неможливим. Водночас частина мешканців може залишатися — залежно від доступу до альтернативних джерел води, однак це створює значні труднощі, особливо для маломобільних людей.
Чому української ППО недостатньо для повного захисту
Військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан вважає, що удари по інфраструктурі мають ознаки цілеспрямованого терору.
«Атаки по мостах, водопостачанню та енергетиці — це чистий тероризм. Фактично йдеться про спробу знищити системи життєзабезпечення і “загнати країну в кам’яний вік”», — заявив Світан.
За його словами, у Росії є технічні можливості для таких ударів, тоді як Україна не має аналогічного потенціалу для симетричної відповіді.
Експерт наголошує, що Україні бракує як систем ППО, так і ракет до них.
«Ми не можемо повністю прикрити всі об’єкти — бракує і протиракетних систем, і засобів перехоплення повітряних цілей», — пояснив він.
На думку Світана, ключовим способом зменшення ризиків є розосередження інфраструктури.
«Потрібно створювати більше локальних систем водопостачання, бурити свердловини, прокладати резервні мережі. Це дозволить зменшити наслідки можливих ударів», — зазначив експерт.
Він також підкреслив необхідність посилення фронтової ППО та створення так званого «бар’єру», який ускладнить проникнення ворожих дронів і ракет.
Експерти сходяться на думці: в умовах війни Україні доведеться адаптувати інфраструктуру до постійної загрози атак. Йдеться як про посилення ППО, так і про перебудову систем життєзабезпечення — за принципом децентралізації та резервування.
Попри ризики, ситуація залишається контрольованою, а ключове завдання — мінімізувати наслідки можливих ударів і забезпечити безперебійну роботу критичної інфраструктури.
