Заступник директора БЕБ Пащук розповів, який район Києва найбільше займається тіньовою торгівлею
22 Серпня 21:03
ЕКСКЛЮЗИВ
Голосіївський район Києва став міським осередком тіньової торгівлі імпортом. Про це розповів заступник директора БЕБ Андрій Пащук в інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український».
Представник відомства також розповів журналістам медіа про найбільші виклики у сфері економічної безпеки: податкові злочини, нелегальну торгівлю в Києві та залишки “дахів” у бізнесі. А ще про те, як підприємці уникають кримінальної відповідальності через несплату податків.
Пащук підкреслив, що тіньова економіка в Україні має яскраво виражену регіональну специфіку. Один із найбільш проблемних у цьому контексті районів столиці — Голосіївський. Саме тут, за словами посадовця, спостерігається активна нелегальна торгівля імпортними товарами, що часто надходять до країни без належного митного оформлення або продаються з порушенням податкового законодавства.
Голосіїв — це торгівля різними товарами, зокрема імпортними. Ми бачимо там дійсно проблеми, над якими треба працювати, — наголосив заступник директора БЕБ.
Нелегальний обіг товарів позбавляє бюджет мільярдних надходжень і створює нерівні умови для добросовісного бізнесу, змушуючи офіційних підприємців знижувати маржу або скорочувати витрати, зокрема на заробітні плати та соціальні гарантії.
Феномен “даху”: чи повертається він із 90-х у сучасну Україну
Однією з болючих тем для малого та середнього бізнесу залишається так званий “дах” — система неформального прикриття підприємницької діяльності через контакти у владі або правоохоронних структурах. Це явище було характерним для 90-х та початку 2000-х років, однак, як визнав Пащук, окремі кейси, пов’язані з цим явищем, усе ще трапляються.
Пам’ятаємо, що в Україні було таке явище, як “дах”. Є якась своя людина при владі, до якої можна звернутися — і в тебе проблем не буде, — пояснив він.
Пащук зауважив: хоча загальна картина змінилася завдяки реформі поліції, створенню антикорупційних органів і цифровізації процесів, тиск з боку недоброчесних правоохоронців або чиновників час від часу фіксується. БЕБ своєю чергою продовжує закликати бізнес звертатися до органів правопорядку та не погоджуватися на неформальні домовленості.
Індульгенція для неплатників податків
Цікавим елементом українського законодавства, який фактично дозволяє бізнесу “виправити помилку”, Андрій Пащук назвав статтю 212-4 Кримінального кодексу України. Вона передбачає звільнення від карної відповідальності у разі добровільної сплати податків до бюджету.
Це своєрідна індульгенція. Якщо підприємець зрозумів, що були порушення, і вчасно компенсував збитки державі — кримінальна справа може бути закрита, — пояснив він.
За словами аналітиків у юридичні та податковій царинах, саме ця норма може стати стимулом для детінізації та дозволить повернути бізнес у правове поле без руйнівних наслідків.
Наразі Бюро економічної безпеки продовжує працювати над виявленням і документуванням схем ухилення від сплати податків, контрабанди та нелегального виробництва. У БЕБ наголошують: зусилля спрямовані не на “каральну функцію”, а на створення умов, у яких прозора діяльність стане вигіднішою, ніж тіньова.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Тіньова економіка в Україні: Гетманцев назвав масштаби та розкрив схеми
У липні 2025 року голова податкового комітету Верховної Ради України, народний депутат Данило Гетманцев оцінив масштаби тіньової економіки в Україні на рівні 800 – 900 млрд грн на рік. Ця заява пролунала під час виступу на економічному форумі Forbes Money.
Нардеп зазначив, що від 30 до 50% економічної діяльності країни відбувається в тіні, а в окремих галузях цей показник сягає 60%. Такі обсяги тінізації створюють серйозну перешкоду для економічного розвитку, знижуючи конкурентні можливості легального бізнесу на фоні неоподаткованих доходів.
Виступаючи на тому ж заході, Гетманцев наголосив, що детінізація економіки може стати важливим джерелом фінансування армії. За його прогнозом, у 2025 році завдяки виявленим “у тіні” надходженням держбюджет може отримати до 4 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж у 2024 році.
Економічний ефект можна вже бачити: у бюджеті зафіксовано перевиконання у понад 1 млрд грн цієї суми, — сказав голова профільного комітету парламенту.
На фоні викриття масштабів тіньової економіки важливо відзначити, що законодавці і представники бізнесу дедалі більше закликають до прозорості. У 2025 році сума податків, сплачених у сфері інтернет‑послуг, зросла на 48%, — з 800 млн грн у 2024‑му до 1,187 млрд грн у першому кварталі. Це свідчить про певний поступ до легалізації цифрової економіки.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
