Засуджені у ЗСУ: чому Україна мобілізує в’язнів, за що вони покарані та як працює схема
22 Липня 22:28
Понад 9500 засуджених в Україні вже скористались правом вступити до Збройних сил України. Із них 55% ув’язнених засудили за майнові злочини, передає «Комерсант Український» із посиланням на інфографіку агенції візуальних комунікацій Top Lead.
Така можливість у засуджених з’явилася у 2024 році як частина стратегії мобілізації, спрямованої на розширення складу української армії в умовах повномасштабної війни з Росією. На відміну від російської практики, де засуджених масово відправляють на фронт без урахування тяжкості скоєних злочинів, в Україні цей процес має добровільний характер і суворі обмеження.
За даними Державної кримінально-виконавчої служби України, особи, засуджені за сексуальні злочини, теракти, вбивство двох і більше людей або деякі інші тяжкі злочини, до участі в програмі залучення до ЗСУ не допускаються. Натомість більшість із тих, хто вже долучився до війська, мають менш тяжкі статті в обвинувальних вироках.
Кримінальний профіль мобілізованих
Згідно з офіційною статистикою, понад половину з-поміж засуджених, яких звільнили для служби в армії, засудили за майнові злочини — крадіжки, шахрайство, грабежі тощо. Таких — 55%. Це найбільша частка серед усіх мобілізованих осіб з-поміж колишніх в’язнів.
Ще 11% засуджених потрапили до лав ЗСУ після вироків за незаконний обіг наркотиків. Водночас 9% були засуджені за нанесення тілесних ушкоджень, а 6% — за участь у ДТП із постраждалими та за вбивства. Решта 11% припадає на інші категорії злочинів, не заборонені законом для участі в службі.
Добровільність та перевірки
Важливим аспектом є добровільність участі. На відміну від Росії, де багатьох ув’язнених примусово відправляють на фронт або шантажують достроковим звільненням, в Україні процес відбувається лише за письмовою згодою засудженого. Кандидати проходять ретельну перевірку, зокрема медичну комісію та співбесіду з представниками військкомату.
Участь у бойових діях — не єдина форма служби. Частину колишніх в’язнів залучають до допоміжних завдань: робота в тилу, логістика, інженерна підтримка, ремонт техніки тощо. Таким чином, держава прагне раціонально використати ресурси та не ставити під загрозу бойові підрозділи.
Правові обмеження
Участь у програмі не скасовує автоматично вироку. Натомість її механізм передбачає тимчасове звільнення від відбування покарання під умовою служби в ЗСУ. Тобто формально людина залишається засудженою, але отримує шанс реабілітації через участь у захисті країни. У разі дезертирства або нових злочинів вона повертається до колонії й несе додаткову кримінальну відповідальність.
Такий підхід викликає суспільні дискусії: з одного боку, йдеться про другий шанс, з іншого — про ризики, пов’язані з бойовою підготовкою людей, які вже порушували закон. Проте в умовах війни держава змушена шукати баланс між безпекою і потребами фронту.
Читайте також: Міністр юстиції розповів, де служитимуть мобілізовані в’язні
Контекст та міжнародні аналогії
На тлі скорочення мобілізаційного ресурсу Україна не єдина держава, яка звертається до потенціалу ув’язнених. Подібні практики існують у США (включно з періодами Другої світової війни), Польщі, Грузії та навіть у низці країн ЄС, хоча з суворими юридичними обмеженнями.
В українському випадку ключовим залишається прозорість та контроль. За словами представників Міністерства юстиції, кожне рішення про залучення ув’язненого до ЗСУ приймається індивідуально та погоджується з СБУ і відповідними правоохоронними органами.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
