Збір пшениці зірваний: що стоїть за найгіршим стартом експортного сезону за роки
29 Липня 22:09
Затримка збиральної кампанії та нестабільна якість зерна через дощі залишаються головними викликами для українського ринку пшениці в середині літа 2025 року. Станом на 28 липня з України експортовано лише 408 тисяч тонн пшениці — в 3,5 раза менше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на онлайн-портал GrowHow.in.ua.
Цього року експортний сезон стартував найповільніше за увесь останній час. Причини такого падіння очевидні:
- серйозні погодні аномалії, які завадили аграріям зібрати врожай у заплановані строки;
- зниження врожайності, яке пов’язане не лише з кліматичними умовами, а й із загальним виснаженням ґрунтів та браком ресурсів на їхнє відновлення.
Як дощі на заході та посуха на півдні знищують урожай-2025
Наразі в Україні обмолочено лише 44% площ, відведених під пшеницю. Це значно нижчий показник, ніж у попередні роки. Для ринку такі цифри означають не лише обмеження пропозиції, а й складнощі з формуванням якісних експортних партій. Дощі, що рясно йшли наприкінці липня, не тільки зупинили польові роботи, а й підвищили ризики фузаріозного зараження зерна, що негативно впливає на його харчову придатність. Якість зерна зараз — головний фактор цінової стабільності: трейдери побоюються дефіциту продовольчої пшениці, яка відповідає стандартам для експорту в ЄС, Близький Схід і Північну Африку.
Хоча в центральних і південних областях активізація збирання частково збалансувала ситуацію, ринок залишається нестабільним. Закупівельні ціни коливаються залежно від якості партій і оперативності постачання. Учасники ринку зазначають, що логістичні витрати зростають, а конкуренція між трейдерами за якісне зерно посилюється.
Які проблеми стоять перед Україною на зерновому ринку
Окрема проблема — зменшення інтересу до форвардних контрактів. Через невизначеність із якістю та обсягами врожаю аграрії часто утримуються від ранніх зобов’язань, вважаючи за краще продавати зерно вже після збору. Це ускладнює роботу експортерів, які не можуть прогнозувати обсяги відвантажень.
Читайте також: Україна очікує найнижчий врожай пшениці за 13 років: причини та наслідки
Війна та окупація як нові системні виклики для українських аграріїв
Повна чи часткова окупація ЗС РФ чотирьох регіонів України теж вплинула на показники на вітчизняному та світовому ринках зернових. Так, Запорізька область із житниці перетворилася на колоніальну сировинну базу з деградацією виробництва.
У середньому в сезон жнив, коли територію регіону контролювали ЗСУ, валовий збір складав 3,21 млн тонн, а врожайність становила 31,8 ц/га. Це був час аграрного підйому, коли на аграрному ринку в області випробовували новітні технології, висаджували нові сорти зернових та активно інвестували в сільськогосподарський ринок. А лідерами зі збору пшениці та жита були Пологівський та Мелітопольський райони із показниками у 683,7 тис. тонн та 552,9 тис. тонн намолочених зернових відповідно.
Наразі в окупованих регіонах області ситуація прямо протилежна. Валовий збір окупаційна адміністрація “офіційно” не озвучувала, але експерти говорять про менше ніж 600–700 тис. тонн зібраних зернових на сьогодні. Середня врожайність у регіоні склала:
- пшениця — 20,9 ц/га;
- ячмінь — 17,2 ц/га;
- горох — 16 ц/га.
Тобто окупація — це мінус понад 2,5 млн тонн зерна і мінус 30–40% врожайності. І справа не в погоді, а в руйнуванні аграрної системи:
- зникли сучасні добрива й насіння;
- інвестиції замінили рознарядки на вивезення зерна;
- аграрії працюють під страхом реквізицій і обшуків, а не за ринковими правилами.
Експорт зернових у 2025 році: які перспективи окреслюють експерти
У цілому, перспективи українського ринку пшениці на найближчі місяці залишаються невизначеними. Якщо погодні умови покращаться та аграрії зможуть наздогнати графік жнив у серпні, ситуація стабілізується. Проте навіть у цьому випадку втрати початку сезону компенсувати буде складно. Україні доведеться боротися за місце на світовому ринку, де конкуренція вже зростає через хороші врожаї в Росії, Канаді та США.
Очевидно, що без системної державної підтримки та розвитку страхових механізмів для агросектора, внутрішній ринок залишатиметься вразливим до кліматичних ризиків, а експорт — залежним від випадкових факторів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
