Зеленський закрив реєстри нерухомості: як це вплине на бізнес і антикорупційний контроль
18 Вересня 21:50
Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 11533, яким обмежується доступ до публічних електронних реєстрів, що перебувають у віданні Міністерства юстиції. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на офіційний сайт голови держави.
Йдеться про закон “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів” від 29 серпня 2024 року.
Закон уже набрав чинності, а частина його положень почне діяти через два місяці. Уряд має розробити порядок технічної реалізації обмежень.
Документ передбачає суттєві зміни у підході до публічності даних про нерухомість та юридичних осіб. І хоча автори закону називають його кроком до посилення кібербезпеки, експерти та журналісти попереджають про ризики для прозорості та контролю за корупцією.
Що саме змінюється
Ключова новація — обмеження доступу до точних адрес об’єктів нерухомості. Відтепер у відкритих даних дозволено буде бачити лише область, район та населений пункт, без конкретної вулиці та номера будинку.
Крім того, на час дії воєнного стану та протягом року після його завершення буде закрито доступ до кадастрових номерів земельних ділянок, що належать юридичним особам. У реєстрах юридичні особи зможуть вказувати контактну адресу, яка не обов’язково є фактичною. Також передбачено можливість обмежувати доступ до даних про об’єкти інтелектуальної власності, якщо вони мають значення для національної безпеки або оборони.
Закон, який обмежує доступ до публічних реєстрів нерухомості: аргументи влади
Ініціатори змін пояснюють, що закон спрямований на захист національної безпеки, зокрема — оборонно-промислового комплексу. На їхню думку, у відкритому доступі не повинна міститися інформація, яку противник може використати для розвідки або підготовки атак.
Закон дозволяє Мін’юсту оперативно обмежувати поширення чутливих відомостей, не чекаючи довгих бюрократичних процедур. Це особливо важливо в умовах війни, коли інформаційні витоки можуть коштувати дуже дорого.
Позиція критиків
Однак представники громадянського суспільства й журналісти-розслідувачі наголошують: закон значно ускладнює контроль за власністю чиновників і політиків. Саме публічні реєстри дозволяли медіа викривати випадки прихованих активів, фіктивних угод чи незаконного збагачення.
Антикорупційні активісти застерігають, що можливість вказувати “умовну” адресу для юридичних осіб створює лазівки для шахрайства, ускладнює перевірку контрагентів та підвищує ризики рейдерських атак. Крім того, закриття кадастрових номерів робить майже неможливим моніторинг великих земельних операцій.
Баланс між безпекою і прозорістю
Експерти вважають, що рішення уряду має бути максимально збалансованим. Обмеження можуть бути виправданими для підприємств оборонної галузі, критичної інфраструктури та об’єктів, що становлять стратегічне значення. Однак поширення таких обмежень на всі категорії власності створює ризик надмірної закритості державних даних.
Особливу увагу викликає питання доступу журналістів та громадських організацій до закритої інформації. Якщо механізм отримання даних буде надто складним, це фактично заблокує незалежний контроль над чиновниками.
Защначимо, що упродовж найближчих двох місяців Кабмін має розробити порядок обмеження доступу до даних. Від того, наскільки чітко й прозоро буде прописано процедури, залежатиме баланс між інтересами безпеки та правом громадян на інформацію.
Для бізнесу та юридичних осіб це означає необхідність адаптувати внутрішні процедури комплаєнсу й перевірки контрагентів до нових умов. Для медіа й громадських організацій — виклик зберегти ефективність антикорупційного контролю в умовах частково закритих реєстрів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Фактично Україна опинилася перед дилемою: захистити чутливі дані від ворога, не зруйнувавши систему прозорості, яка була однією з ключових реформ після 2014 року. Як влада знайде баланс між цими цілями, стане зрозуміло після появи підзаконних актів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
