Зерновий коридор і нові правила судноплавства: як функціонують порти України
20 Березня 15:19
Українські морські порти продовжують працювати попри російські атаки, мінування моря та часткову блокаду.
Саме цей досвід викликає інтерес у портових операторів країн Перської затоки. Про це пише німецьке видання Der Spiegel, передає «Комерсант Український».
За словами голови Асоціації українських портів Дмитра Барінова, міжнародні партнери активно цікавляться українською практикою роботи портів під час війни.
«Досвід, який ми отримали тут, в Україні, не має аналогів», — зазначив він.
Чому досвід України став актуальним
Інтерес до української моделі роботи портів зростає на тлі загроз судноплавству в районі
Ормузької протоки — ключової артерії світових енергетичних поставок.
Зокрема, український досвід вивчають портові оператори:
- Катару
- Об’єднаних Арабських Еміратів
Для цих держав важливо зрозуміти, як підтримувати роботу портової інфраструктури в умовах воєнних ризиків та атак.
Як починалася блокада
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Чорне море частково заблокували.
Наслідки були масштабними:
- 130 вантажних суден опинилися заблокованими в українських портах;
- мільйони тонн зерна не могли бути експортовані.
Ситуацію частково змінила так звана Чорноморська зернова ініціатива, укладена за посередництва Організації Об’єднаних Націй та Туреччини.
Після виходу Росії з цієї угоди Україна самостійно відновила морські маршрути експорту.
Як працює український зерновий коридор
З літа 2023 року Україна використовує власний морський зерновий коридор.
Його особливості:
- маршрут проходить ближче до узбережжя;
- судна рухаються за жорстко регламентованими правилами;
- постійно враховується ризик атак та мінування.
Нові правила роботи портів
Через воєнні загрози порти працюють за набагато суворішими правилами, ніж до війни.
Зокрема:
- судна перевіряють українські військові за 10–12 морських миль від порту;
- вхід і вихід здійснюється у чітко визначені часові вікна;
- кораблям заборонено довго стояти на якорі.
Після масштабних кібератак частину комунікацій навіть повернули до використання факсів, щоб уникнути ризиків цифрових збоїв.
Як порти захищаються від атак
Щоб зменшити небезпеку, використовують кілька рівнів захисту:
- плавучі бар’єри з сітками для стримування морських мін;
- мобільні бетонні укриття для працівників;
- повну зупинку роботи під час повітряної тривоги.
Керівник портового оператора ТІС Андрій Ставніцер зазначив, що через повітряні тривоги порти втрачають до 30% робочого часу.
За його словами, компанія також інвестує у власні засоби протиповітряної оборони, щоб захистити інфраструктуру від російських дронів.
Співпраця з країнами Близького Сходу
Україна вже пропонує партнерам у регіоні співпрацю у сфері безпеки.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова ділитися досвідом захисту повітряного простору, зокрема протидії іранським дронам-камікадзе.
