Журналістка Крюкова проти президента України: вперше санкції РНБО намагаються скасувати у суді
18 Березня 18:46
РОЗБІР ВІД 
Українська журналістка Світлана Крюкова нещодавно повідомила, що збирається оскаржити указ президента України про застосування до неї персональних санкцій і подала позов до Верховного суду. Санкції проти ексзаступника головного редактора видання “Страна” були введені терміном на 10 років. Вони передбачають блокування паспорта, ідентифікаційного коду, банківських карток, а також заборону виїзду та ряд інших обмежень.
Президент Володимир Зеленський 19 січня цього року підписав указ, який надає чинності рішенню РНБО про санкції щодо пропагандистів, що працюють на росію, як зазначив сам гарант Конституції.
“Тільки що підписав указ, який надає чинності рішенню РНБО про санкції. Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на бік ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну”, – заявив Зеленський.
До цього списку потрапили політики Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв, Олег Волошин, Петро Симоненко і Світлана Крюкова. Але на Крюкову наклали максимальний перелік санкцій, як і на Нестора Шуфрича, включаючи блокування активів. Але тільки Крюкова вирішила діяти та оскаржити рішення РНБО.
За словами Крюкової, матері чотирьох дітей, санкції фактично залишили її безробітною на найближчі 10 років, але стали для неї мотивацією присвятити значну частину свого життя цьому судовому процесу. Вона відзначає, що тепер суд стане для неї “театром абсурду і справедливості”, де вона планує виступати не як жертва, а як режисер. Вона додала, що працює з командою професійних адвокатів на чолі з Олексієм Шевчуком, які мають значний досвід у юридичній сфері та готові боротися проти бюрократії.
“Указ я оскаржую. Суд виграю. А паралельно серйозно і надовго увійду в життя своїх образників. Не як гість, а як тінь”, – повідомила Крюкова.
Як зазначив Олексій Шевчук — адвокат Крюкової — вона стала першою громадянкою України, проти якої ввели санкції і яка йде до суду.
Водночас з юридичного погляду, за словами правників, санкції проти громадян України – це нонсенс, оскільки цим би мали займатися правоохоронні органи та суди.
“Правоохоронці повинні зібрати докази вини та надати їх суду, а суд вже на основі зібраних матеріалів винести вердикт. Санкції завжди застосовувались до тих, кого не можна притягнути до відповідальності в судовому порядку, насамперед для громадян інших країн або ж юридичних осіб, вони для цього і задумувались. Останніми роками РНБО замінили суди, а найголовніше, що оскаржити рішення і, тим більше підписаний президентом Указ про санкції, не так вже й просто”, – зазначає адвокат Валентин Серков.
Як приклад, він наводить апеляційну скаргу ТОВ “М.С.Л.” – відомого оператора лотерей, до якого також були введені санкції РНБО. Верховний суд у цьому випадку залишив скаргу без розгляду, посилаючись на висновки, сформульовані раніше по іншій справі.
Згідно з висновками суду, наявність реальної або потенційної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України (стаття 3 Закону № 1644-VII) безумовно є оціночним поняттям, а достатність підстав вважати таку загрозу реальною або потенційною передбачає певну межу дискреції.
При введенні в дію рішення РНБО про такі санкції, президент як гарант Конституції України, якому народом надано представницький мандат, а Конституцією України — повноваження вводити в дію рішення РНБО, повинен самостійно оцінити наявність і достатність підстав для введення санкцій.
Судовий контроль за таким рішенням є обмеженим, оскільки суд, з одного боку, не може замінити президента і здійснити власну оцінку реальності загроз національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України та, відповідно, наявності та достатності підстав для введення таких санкцій у межах його дискреції (що означало б порушення принципу поділу влади). А з іншого боку, суд може перевірити дотримання меж такої дискреції та процедури введення санкцій.
І взагалі, порушень президентом України меж дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного Указу суд першої інстанції, з яким Велика Палата Верховного Суду погодилася, не встановив. Крім того, Верховний суд вирішив, що санкції застосовуються не як покарання, а як міра, яка обмежує можливі шкідливі дії.
Власне, саме Світлана Крюкова коментує розпочатий нею судовий процес наступним чином:
“Після нашої перемоги — а я в ній не сумніваюся — суд в Україні стане ключовою інстанцією, де громадяни отримають шанс поборотися з несправедливістю буття”, – заявила вона.
А тим часом у понеділок, 17 березня, Печерський районний суд Києва виніс рішення за позовом Світлани Крюкової до медіа “Спецкор”, що стосується їхніх висловлювань на адресу журналістки. Про результати цього засідання повідомив її адвокат.
“Печерський суд за позовом моєї клієнтки Світлани Крюкової до медіа «Спецкор» встановив, що твердження про те, що вона «проросійська», є оціночними на думку суду, оскільки ніяких фактів ні медіа, ні хтось інший не навів. А отже, вона не є проросійською. Суд відмовив у позові про спростування фактів, тому що їх не існує, а отже не можна зобов’язати спростувати інформацію, яка є суб’єктивною. Суд вирішив, що частина інформації була опублікована шляхом передруків з інших джерел, а отже медіа “Спецкор” може відповідати тільки за авторську інформацію”, — повідомив адвокат Олексій Шевчук.
Наразі він готує апеляційну скаргу на рішення суду, оскільки й він, й низка експертів вважають, що твердження є фактичними, а не оціночними.
Крім того, Світлана Крюкова подала позови до суду про захист честі та гідності проти блогерів Ігоря Лаченкова, Романа Синицина та Євгенія Проніна. За її словами, вони брали участь у “ситуативній кампанії” проти неї.
Контекст
Колишня заступниця головного редактора видання “Страна” киянка Світлана Крюкова опинилася у підсанкційному списку з максимальним переліком обмежень. Раніше РНБО вже накладала санкції на видання, де працювала Крюкова і на його головного редактора Ігоря Гужву Як зазначено було, через те, що сайт вів антиукраїнську діяльність. У 2017 році внесла заставу в пів мільйона гривень за Ігоря Гужву, щоб звільнити його з СІЗО. У 2021 році видання “Страна.ua” опинилося під санкціями РНБО за протиправну діяльність. У 2022 році після звільнення Херсону, Крюкова їздила у престур для журналістів, нібито від видання “360 новини”. Згодом після цієї поїздки її позбавили акредитації. У липні 2024-го Світлана Крюкова оголосила про перерву у роботі у зв’язку із вагітністю. У 2025 році на Світлану Крюкову відповідно до рішення РНБО накладено санкції. Крюкова на своїй сторінці у Facebook заявила, що оскаржуватиме санкції у Верховному Суді.
Автор — Алла Дуніна
