Золота «мовчанка»: у БЕБ відповіли, чому не бачать тіньовий ринок дорогоцінних металів на 6 млрд
10 Квітня 12:47
РОЗБІР ВІД 
Ринок золота в Україні завжди був одним із найбільш закритих. За різними оцінками, через тіньовий обіг жовтого металу державна скарбниця щороку недоотримує до 6 млрд грн. Схеми з митною вартістю, масове ввезення злитків «піджаками» під виглядом особистих речей, дроблення великих мереж на сотні ФОПів та продаж виробів без клейма Державної пробірної служби — це реальність, яка вимагає рішучих дій державних та правоохоронних органів, зокрема БЕБ. «Комерсант Український» звернувся з запитом до Бюро економічної безпеки (БЕБ) з запитаннями про контрабанду, конкретні «піджаки» та схеми ювелірних гігантів.
Позиція БЕБ
На розгорнутий запит журналістів, який містив 14 стратегічних питань — від долі активів піраміди «B2B Jewelry» до аналізу корупційних зв’язків самих детективів — Бюро відповіло сухо. Мовляв, журналісти просять їх «створювати нову інформацію», а вони мають право лише надавати вже готові папірці.
Запитання «Комерсант Український»:
1. За різними оцінками експертів, бюджет втрачає до 6 млрд грн на рік через тіньовий обіг золота. Яка частка з цих втрат припадає на маніпуляції з митною вартістю, і чи підтверджують ваші експерти цифру 6 млрд грн? У яку суму ваше відомство оцінює тіньовий та прозорий ринок? Яке співвідношення тіні/офіційного ринку у відсотках?
2. Як БЕБ взаємодіє з Державною митною службою щодо виявлення «піджаків» (фізосіб-кур’єрів), які завозять банківське золото невеликими партіями під виглядом особистих речей?
3. Чи відстежуєте ви, звідки зараз завозиться золото для великих ювелірних заводів? 4. Які країни походження жовтого металу? Скільки з цього золота є контрабандним або переплавленим із брухту без сплати податків?
5. Чи є у БЕБ розробки щодо мереж магазинів, які продають золото за готівку без використання РРО та без належного клеймування Державною пробірною службою? Наведіть перелік цих мереж.
6. Чи проводило БЕБ аналіз: чи не використовується банківська ліцензія на операції з металами як «дах» для виведення капіталу за кордон приватними особами?
7. Яка доля активів фінансових пірамід (типу B2B Jewelry), що працювали із золотими сертифікатами? Скільки реального золота було арештовано і де воно зараз знаходиться?
8. Чи зафіксовані факти сприяння співробітників БЕБ або інших силових структур незаконним схемам обігу золота? Які заходи вживаються, щоб ваші детективи не ставали «абонентами» у великих гравців ринку?
9. Яких саме повноважень не вистачає БЕБ, щоб повністю перекрити канали реалізації золота без документів?
10. Якої проби золото найчастіше фігурує у корупційних тіньових схемах і якого походження (країн)?
11. Скільки ювелірних виробів у великих мережах за останній рік (або кілька років) пройшли перевірку на відповідність клейма? Чи фіксуєте ви випадки, коли під виглядом 585-ї проби продається метал нижчої якості, ввезений контрабандою з Туреччини чи ОАЕ?
12. Чи аналізувало БЕБ схему «дроблення» великих ювелірних мереж на сотні ФОПів? 13. Чому мережа з відомим ім’ям працює як сукупність окремих підприємців, уникаючи загальної системи оподаткування, і чи не є це прямою ознакою організованої схеми ухилення від податків?
14. Яка частка розрахунків у ювелірних магазинах проходить «повз касу» або через фіктивні чеки? Чи проводилися контрольні закупівлі для перевірки реальної фіскалізації дорогих прикрас вартістю понад 50–100 тисяч гривень?
У офіційній відповіді за підписом заступника керівника департаменту Андрія Сергеєва зазначено:
«Задоволення запиту на публічну інформацію не передбачає створення нової інформації та не потребує проведення аналітичної роботи… Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом».
Іншими словами, якщо в БЕБ немає окремої теки з написом «Перелік мереж, що торгують золотом без РРО», то такої проблеми для відомства ніби й не існує.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Аналітика поза законом?
Бюро економічної безпеки створювалося саме як аналітичний орган, який мав би бачити схеми наскрізь. Проте, коли йдеться про конкретні цифри тіньового ринку, БЕБ відмежувалося від будь-яких оцінок.
«Запитувана інформація має бути «готовою і доступною» і не повинна потребувати збору будь-яких додаткових даних та розпорядники інформації не повинні спеціально створювати чи збирати ті чи інші відомості у відповідь на запит», – йдеться у відповіді.
Замість відповідей на питання про те, скільки золота було вилучено у фінансових пірамід та які країни є лідерами з постачання контрабанди (Туреччина чи ОАЕ), журналістам порадили змінити статус із «запитувачів інформації» на «скаржників».
Виникає риторичне запитання: то чи не буде така позиція Бюро фактично сигналом для «тіньовиків»? Поки бюджет продовжує втрачати мільярди на схемі «дроблення» мереж на ФОПи та безконтрольному обігу брухту, аналітичний контроль над ринком золота в Україні наразі перебуває у стані «процесуального анабіозу».
ВІДПОВІДЬ БЕБ
Бюро економічної безпеки України розглянуло запит Комерсанта українського
від 02.04.2026 (вх. БЕБ № ЗПІ-79/0/5 від 03.04.2026), що надійшов на адресу
електронної пошти БЕБ, визначену для подання запитів на публічну інформацію, та
стосується питань, пов’язаних із тіньовим обігом золота.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до
публічної інформації» (далі – Закон) запит на інформацію – це прохання особи до
розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його
володінні.
Згідно з частиною першою статті 1 зазначеного Закону публічна інформація – це
відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях
інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників
публічної інформації, визначених Законом.Таким чином, задоволення запиту на публічну інформацію не передбачає створення нової інформації та не потребує проведення аналітичної роботи.
Також в Огляді судової практики Верховного Суду у спорах щодо забезпечення
права особи на доступ до публічної інформації (2020 рік) встановлено, що
визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб’єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій.
З огляду на зазначене, однією з ключових ознак публічної інформації є її
попередня фіксація, тобто наявність у задокументованому вигляді на момент подання запиту.
2 Закон України «Про доступ до публічної інформації» регулює відносини щодо
доступу до інформації, яка вже існує, та не зобов’язує розпорядників інформації
створювати нову інформацію у відповідь на запит.
Отже, інформація, яка потребує узагальнення, аналітичної обробки даних,
проведення додаткового змістовного аналізу та створення в інший спосіб, не підпадає під дію положень частини першої статті 1 Закону, не відповідає критеріям
«відображеності та задокументованості» та не є сформованою.
Також інформуємо, що запитувана інформація має бути «готовою і доступною» і
не повинна потребувати збору будь-яких додаткових даних та розпорядники
інформації не повинні спеціально створювати чи збирати ті чи інші відомості у
відповідь на запит.
Таким чином, за запитами на публічну інформацію може бути надано виключно
інформацію, що створена в процесі діяльності Бюро економічної безпеки України або перебуває у його володінні.
Враховуючи викладене та за результатами розгляду порушених у запиті питань
повідомляємо, що зазначений лист не містить прохання про надання наявної та
задокументованої публічної інформації у розумінні Закону, а включає питання
аналітичного та оціночного характеру, розгляд яких здійснюється з урахуванням
вимог Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні
мають бути зазначені прізвище, ім’я, по батькові громадянина, його місце
проживання, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, а також прохання або вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати.
В електронному зверненні також має бути зазначено електронну адресу або інші
засоби зв’язку, за якими заявнику може бути надіслано відповідь. Використання
електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не
вимагається.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про звернення громадян»
звернення, оформлене без дотримання вимог статті 5 цього Закону, визнається
анонімним і розгляду не підлягає.
Інформуємо, що громадяни можуть подати звернення до Бюро економічної
безпеки України в електронній формі через офіційний вебсайт БЕБ за посиланням:
https://esbu.gov.ua/dlia-hromadskosti/zvernennya-gromadyan/formy-zvernen.
Крім того, звернення можуть бути подані поштовим зв’язком за адресою:
вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116, або за телефоном «гарячої лінії» БЕБ: (044) 236-13-97.
Прийом звернень здійснюється з понеділка по четвер з 09:00 до 18:00,
у п’ятницю – з 09:00 до 16:45.
Заступник керівника департаменту –
керівник відділу організаційного
забезпечення та архіву Департаменту
забезпечення документообігу та контролю
Андрій СЕРГЕЄВ
Хто заробляє на тіньових схемах ювелірки?
Нагадаю, в Україні через тіньові схеми на ринку ювелірних виробів державний бюджет щороку втрачає щонайменше 5,9 млрд грн податків. Про це заявив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
За його словами, ювелірний ринок є одним із секторів, де тіньові практики стали системним явищем. Великі мережі масово дроблять бізнес на ФОПів, що дозволяє їм працювати на спрощеній системі оподаткування, сплачувати лише єдиний податок і уникати ПДВ та податку на прибуток.
Окремо Гетманцев звертає увагу на масштабне заниження зарплат. Середня задекларована оплата праці в галузі становить лише близько 8,8 тис. грн, хоча реальні зарплати значно вищі: ювеліри можуть отримувати від 30 тис. грн, а продавці — від 22 тис. грн і більше. Такий розрив, за його словами, свідчить про масові виплати “в конвертах”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дробили” бізнес на ФОПи: відомі ювелірні мережі оштрафували на 70 мільйонів гривень
Ще один індикатор тінізації — структура ринку: кількість ФОПів у ювелірному секторі приблизно у дев’ять разів перевищує кількість юридичних осіб. Це прямо вказує на системне використання схеми “дроблення” великого бізнесу. Навіть у межах спрощеної системи частина підприємців продовжує мінімізувати податки: окремі продажі не проводяться через касові апарати і не відображаються в офіційній звітності.
Водночас, як підкреслює Гетманцев, на ринку є і прозорі компанії, які працюють “в білу”, сплачують податки та офіційно платять працівникам 18–37 тис. грн залежно від посади. Однак тіньовий сегмент, за його оцінкою, досі значно переважає.
Попри те, що держава раніше пішла назустріч бізнесу і скасувала пробірний збір, очікуваного ефекту детінізації не відбулося — значна частина гравців продовжує працювати за старими схемами.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
