Зворотній ефект: як бажання зменшити незаконні схеми в бізнесі може спровокувати їх збільшення
10 Грудня 12:29
РОЗБІР ВІД 
Наміри українського уряду розширити коло платників ПДВ за рахунок найбільш активних ФОПів самі підприємці зустріли з подивом і розчаруванням. Такий висновок видання «Комерсант Український» зробило після спілкування з представниками малого бізнесу.
Вимога МВФ, підтримана українськими урядовцями, зробити платниками податку на додану вартість фізичних осіб-підприємців, які мають річний оборот в 1 млн грн, може торкнутись за різними оцінками від 200 до 600 тисяч представників мікро- та малого бізнесу. І серед них точно будуть не лише прихильники використання незаконних схем.
Чесність – не критерій
Головними адресатами урядової новації визначено тих, хто захоплюється схемами «дроблення» та заниження оборотів. Але усі «мінуси» нового підходу відчують і ті, хто працює чесно та намагається розбудовувати свій бізнес. І якщо нині збільшення обороту для таких підприємців можна вважати ознакою успішності бізнесу, то незабаром може стати підставою для сплати нового податку. Продовжує Максим Мальований, підприємець, голова громадської організації «Інститут Бізнес Освіти».
«Це, звичайно ж, має торкнутись тієї частини людей, які, скажімо, працюють в ресторанному бізнесі і які займаються дробленням. Але це також відчують і звичайні ФОПи, які працюють в різних галузях. Тобто саме ті чесні, нормальні підприємці, які просто «вийшли в білу», працюють з державою та хочуть сплачувати податки, працювати і заробляти», – зазначає підприємець.
Тетяна Котенко, голова ГО «Стратегія майбутнього», яке входить до Національної платформи малого та середнього бізнесу, намір зробити багатьох ФОПів платниками ПДВ називає «зручним приводом не боротися зі зловживаннями на тій же митниці.
«Набагато більший дохід для бюджету дала б ліквідація схем на митниці. Всі говорять про ресторани, де можна знайти «схеми дроблення». Але якщо ти ведеш мікробізнес і бізнес, який є твоїм джерелом доходу, то там все легко відстежується. Тобто людина працює відкрито: ось договір, оплата, РРО і зараз вона, не зменшуючи якість продукції, буде відривати від себе, від розвитку бізнесу, ці 20% ПДВ, або буде закладати в ціну, яку сплачуватимуть споживачі. Це неправильно», – вважає фахівчиня.
Розчарований подив
Неприємно здивувало підприємців і те, що ускладнити діяльність пропонується тим, хто працює на спрощеній системі оподаткування, створеній саме для підтримки мікробізнесу, який не має ресурсів для складного обліку та відповідної взаємодії з державою. На цьому наголошують у Національній бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу, а також нагадують:
«Спрощена система оподаткування не є «пільгою», а окремим податковим режимом, передбаченим законодавством для мікробізнесу. Це повноцінна модель оподаткування зі своїми ставками, правилами та обмеженнями, а не індивідуальна податкова преференція чи виняток для окремих платників. З огляду на це, для реального зменшення зловживань потрібні адресні системні рішення, а не механічне розширення ПДВ-обов’язків», – зазначають в Національній бізнес-коаліція мікро- та малого бізнесу.
Там вважають, що подібні неадресні підходи не призведуть ні до зменшення тіньових схем, ні до збільшення надходжень ПДВ, а натомість відтворять уже відомі негативні наслідки – дроблення бізнесу, приховування оборотів та масову фіскалізацію сумлінних підприємців.
А ще, як наслідок – закриття ФОП, зменшення самозайнятості, підвищення вартості товарів та послуг. Точка зору підприємця з Сум Максима Мальованого.
«Багато-хто думає, що справа лише в цих 20% ПДВ. А насправді тут проблема в тому, що просто ФОП переходить від простої моделі фінансової до тієї складної, де постійно потрібен буде бухгалтерський супровід і так далі. І ми вже розуміємо, що буде проблема з бухгалтерами, оскільки в цій сфері кваліфікованих фахівців не вистачає. Все це дуже буде сильно впливати на ціни. Зміниться ціноутворення, маржинальність, конкурентоспроможність. Тому ПДВ це не просто новий податок, це дійсно така зміна бізнес-логіки, бізнес-процесів. Це максимально зменшить швидкість розвитку малого бізнесу і стимулюватиме дроблення бізнесу. Ось так і виходить: ініціатори поширення ПДВ на ФОПів хочуть боротися з дробленням бізнесу, але це якраз і буде провокувати це саме дроблення», – вважає підприємець.
Час для корекцій є
У Міністерстві фінансів заспокоюють підприємців тим, що впровадження змін планується не раніше 2027 року, і запевняють, що Мінфін відкритий до напрацювання за участю бізнесу комплексного рішення щодо змін у підходах до оподаткування ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
У вже згадуваній Національній бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу також готові спільно працювати, аби напрацювати збалансовані рішення.
Співрозмовники видання «Комерсант Український» теж мають, як кажуть в таких випадках, свої побажання і пропозиції.
Підприємниця з Кропивницького Тетяна Котенко вважає, що при визначенні критеріїв для тих, хто має реєструватись платником ПДВ варто враховувати не лише суму обороту, але й сферу діяльності.
«Краще було б, аби все було розбито по сферах діяльності. Скажімо, транспортні перевезення, ресторанна діяльність, готельний бізнес – це можна зрозуміти. Але мікробізнес чи малі фермерські господарства, самозайняті, які і так у своїй роботі залежать від багатьох ризиків – чи варто їм ще ускладнювати роботу. Тобто хотілось би, щоб критерії – хто підпадає під сплату ПДВ – було уточнено ще по галузях, по сферах діяльності. З акцентом на ті, де найбільше зловживають дробленням та уникають оподаткування», – каже фахівчиня.
А у підприємця Максима Мальованого є питання до суми річного обороту, як критерія для платника ПДВ.
«Хотілось би отримати відповідь на запитання: чому критерієм реєстрації платника ПДВ визначено саме мільйонний оборот? Друге – це з приводу можливих перехідних періодів і гарантій, що далі не буде. Бо сьогодні вони встановили одне, через рік буде інше. Ще через два роки вони взагалі можуть прибрати цю спрощену систему і всі вже стануть платниками ПДВ. І якщо ми, як бізнес, це зараз пропустимо, то чому далі не спробувати державі ще більше заробляти на ФОПах», – наголошує підприємець.
На переконання Тетяни Котенко, особливу увагу також варто звернути на прифронтові області.
«Там люди живуть в зоні ризику постійно. А їх ще будуть обкладати ПДВ та змушувати збільшувати свої витрати на 20%. Це просто нелогічно. Тобто мікробізнес і бізнес у прифронтових регіонах не повинен зараз потрапляти під додаткове оподаткування. Завтра, то буде завтра, але не сьогодні», – зазначає підприємниця.
Сьогодні ж, не лише перспектива додаткової сплати ПДВ додає головного болю підприємцям. На додачу до ризиків, пов’язаних з війною – обстрілів, тривог, відключень світла – ще й проблеми бізнесові. Купівельна спроможність населення знижується, орендна плата зростає, кадровий голод посилюється. Але це не зменшує у підприємців бажання працювати. Урядові податкові експерименти це можуть зробити.
Автор: Сергій Василевич
