2025 рік для України: 5 великих перемог і 5 серйозних викликів держави
1 Січня 19:03
РОЗБІР ВІД 
Рік 2025 став для України випробуванням на стійкість і здатність протистояти агресору. Попри складну військову ситуацію, країна зуміла утримати фронт, проводити ефективні операції проти російських військ і зміцнити міжнародну підтримку через «Коаліцію охочих». Водночас 2025 рік продемонстрував, що війна для України – це не лише фронт та зброя, а й боротьба за енергетику та довіру громадян. Від блекаутів та масової еміграції до корупційних скандалів і складних переговорів із США: ці виклики показують, наскільки витривалою має бути держава. Які уроки витривалості, єдності та інноваційних рішень залишає 2025 рік для майбутніх поколінь українців? З якими викликами доведеться боротися і в 2026 році – у матеріалі «Комерсант Український».
5 перемог України у 2025 році
- Утримання фронту та стратегічна стійкість
Рік 2025 на фронті війни України проти РФ відзначився переходом у фазу виснаження та технологічної конкуренції. Україна змогла утримати фронт, завдавати ефективних ударів углиб території Росії та розвивати власне озброєння. Водночас Росія зміцнювала оборону, а Європа усвідомила свою роль у безпеці регіону.
Стратегічна стійкість та здатність утримувати фронт є ключовими чинниками, які визначають поточну позицію України на міжнародній арені та її можливості у переговорах, наголошує доктор філософських наук, професор та проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський.
“Україна не втратила фронт і не обвалилась, як очікував наш ворог, що дало доволі сильну переговорну позицію”, – Сергій Ягодзінський
Офіцер запасу ЦАХАЛ Григорій Тамар, оцінюючи результати війни в Україні, назвав її великою перемогою операцію «Павутина». Україна, не маючи достатніх ресурсів для класичної війни, змогла створити високопрофесійний і ефективний інструмент стримування, який справив сильне враження на Захід і продемонстрував уразливість навіть стратегічних елементів російської військової системи.
«Це професійний, вимушений, але надзвичайно результативний підхід, який Україна застосувала проти агресії. І “Павутина” ще не закінчилася. Ми побачимо продовження», — резюмував Тамар.
Водночас, військовослужбовець Сил оборони Євген Тихий зауважив, що оцінювати перемогу варто лише в перспективі.
“Як поведе себе Росія, як поведе себе світ, Європа в тому числі… Зараз добре, що ми ще живемо, що ми існуємо. Зокрема, за рахунок іноземних партнерів — США та інших країн. Всі ми розуміємо, що Росія не зупиниться, а по класиці, передивившись всі війни, які вона вела, якщо щось не вдавалось, вони пробували ще і ще”, – Євген Тихий
- Міжнародна підтримка
Україна продовжує отримувати вагому політичну і дипломатичну підтримку на міжнародній арені, зокрема через «Коаліцію охочих», яка об’єднує близько 30–40 країн.
Основні висновки:
- Гарантії безпеки: Коаліція узгодила напрямки гарантій, що не повторюють помилок Будапештського меморандуму, і зміцнюють переговорну позицію України.
- Дипломатична робота з США: Продовжується стратегічний діалог щодо довгострокових безпекових гарантій, із наголосом на їхній юридичній силі.
- Стабільна підтримка партнерів: 26 країн погодилися створити «reassurance force» для післявоєнної безпеки та стримування нової агресії.
- Санкції та економічний тиск: Лідери коаліції підтвердили незмінність санкцій проти РФ до завершення війни та координацію дій щодо енергетичного і фінансового секторів.
- Роль Європи та Великої Британії: Франція і Велика Британія виступають лідерами коаліції, забезпечуючи координацію та єдину європейську відповідь на агресію.
“Які б умови нам не пропонували, вони не є завжди вигідними, але, стиснувши зуби, ми йдемо цим шляхом і є надія на певну фіналізацію. Також важлива нормалізація відносин з США та пошук балансів у спілкуванні з адміністрацією Дональда Трампа, яка на початку року мала напружену риторику, але сьогодні спостерігається певне пом’якшення”, – зазначає професор Ягодзінський.
“Економічне диво” України
Викладач, управляючий партнер та старший економіст Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook / EMBA Михайло Кухар в ефірі YouTube‑каналу “ДумаЙ” назвав поточний стан економіки України «економічним дивом».
Так, без підтримки західних партнерів Україна змогла б вести війну лише 2–4 місяці, після чого країна стикнулася б із ризиком дефолту. Економіст наголосив, що наразі, завдяки грамотно спланованій фінансовій допомозі та грантам, дефолт не загрожує.
Економіст пояснив, що якщо об’єднати всі зовнішні запозичення та неподаткові доходи (гранти, допомога від партнерів), то вони покривають майже всі витрати на ведення війни. Це дозволяє Україні одночасно утримувати економіку і сплачувати мирні витрати бюджету, що, за його словами, є унікальним явищем.
«Чесно кажучи, це економічне диво. На четвертий рік війни все ще мати настільки вижившу, здорову економіку, яка здатна збирати податки й забезпечувати оборонні витрати», — підсумував Кухар.
Якщо завтра закінчиться війна, то доходів бюджету, які ми збираємо податками, абсолютно вистачає, щоб профінансувати всі мирні витрати бюджету, резюмує економіст.
- Стійкість. Здатність протистояти російській тактиці
Соціологічні дослідження 2025 року свідчать про сильне прагнення українців до миру, одночасно демонструючи готовність витримувати труднощі війни та відстоювати суверенітет.
За результатами Інституту соціальної психології (ISPP), понад 76% українців вважають, що Україні потрібен мир, але не за будь-яку ціну, що є зростанням порівняно з 2023 роком.
Опитування Інтерфакс-Україна підтверджує ці настрої: понад 70% громадян хочуть миру, проте не готові погоджуватися на умови, які принижують суверенітет України.
Дані Razumkov Center / KIIS показують, що 62% українців готові «витримувати війну стільки, скільки потрібно».
«Люди попри всі обмеження знаходять можливості адаптації. Разом з тим ми продовжимо жити з надією на зупинку війни і збережемо в собі моральний стрижень того, що ця війна була несправедливою», — зазначив Сергій Ягодзінський.
Професор підкреслив, що втрати не зламали українців, а навпаки, мотивують їх на подальші звершення та перебудову на майбутнє країни. За словами Ягодзінського, після війни багато українців повернуться додому, а частина залишиться за кордоном, проте любов до рідної країни залишається важливим фактором.
Бій за титул і за країну: перемога Усика
У 2025 році Україна здобула ще одну видатну перемогу на світовій спортивній арені: Олександр Усик переміг Даніеля Дюбуа у важкому бою‑рематчі та повернув титул абсолютного чемпіона світу у важкій вазі.
Бій відбувся 19 липня 2025 року на легендарному Wembley Stadium у Лондоні. Усик здобув перемогу нокаутом у 5‑му раунді, підтвердивши свій статус одного з найкращих боксерів світу та принесши Україні чергову спортивну гордість. В інтерв’ю перед поєдинком Усик підтвердив, що дуже хоче одного дня битися в Україні, коли війна закінчиться:
«…Я не сподіваюся — я знаю, що так буде. Все, що я починаю, я доводжу до кінця… Ми чекаємо, коли закінчиться війна, але це має бути так, щоби вона не почалася знову», – Олександр Усик
Ця перемога стала символом незламності українського спорту навіть в умовах війни. Світлина Усика з тренування на пошкодженій ТЕС увійшла до рейтингу найвражаючих спортивних фото 2025 року.
Сам Усик пояснив свій вчинок просто: це жест підтримки українських енергетиків і нагадування світу про масштаби руйнувань цивільної інфраструктури в Україні.
Редакція Sky Sports відзначила, що фотографія ідеально передає емоційну напругу та незламність, які стали головними маркерами року для українського спорту та суспільства.
5 викликів України у 2025 році
2025 рік приніс Україні низку серйозних викликів – від масованих ударів по енергетичній інфраструктурі та втрат серед військових до корупційних скандалів і складної міжнародної політики. Країна зуміла витримати фронт, але енергетичні колапси, масштабна міграція громадян та внутрішні кризи довіри показали, наскільки складно одночасно боротися на фронті та підтримувати стабільність усередині. Водночас повернення Дональда Трампа у світову політику та тимчасове призупинення співпраці зі США стали додатковими випробуваннями для Києва.
- Масовані удари по енергетичній інфраструктурі
Російські війська продовжили масштабні ракетно‑дронові атаки на енергетичну систему України, наприкінці 2025 року вони стали інтенсивнішими. Вперше країна вводила надзвичайний стан. Одеський регіон зазнав серії масованих ударів по критичній інфраструктурі, що спричинило перебої з електропостачанням, водою та іншими комунальними послугами. Частина населення довго залишалася без світла, а відновлення енергопостачання тривало кілька днів.
За даними Міністерства енергетики, у третій чверті 2025 року російські атаки пошкодили до 8 тисяч МВт генерувальних потужностей, причому приблизно половину вже відновлено станом на кінець грудня, але атаки тривають.
Експерт з енергетики Сергій Дяченко прокоментував, чи варто Україні готуватися до повного відключення електроенергії у 2026 році.
“Я думаю, що повного блекауту не буде. Наша атомна генерація працює, і хоча противник намагається пошкодити пов’язану інфраструктуру, її навчилися швидко відновлювати. Проблеми виникають лише з окремими системами видачі енергії та охолодження, і їх оперативно усувають”, – Сергій Дяченко
- Вичерпання ресурсу і втрата довіри
Зростання конфліктів між військовими територіальних центрів комплектування та цивільними дедалі частіше стає предметом суспільних дискусій і дезінформаційних кампаній. Резонансні події у Львові, де під час перевірки документів загинув військовослужбовець ТЦК Юрій Бондаренко, та смерть чоловіка на території РТЦК в Одеській області лише загострили кризу довіри до мобілізаційних процесів.
І хоча очільник ГУР Кирило Буданов заявив, що випадки насильства з боку працівників ТЦК є поодинокими та становлять менш як 1%, масове враження формується через навмисне тиражування окремих інцидентів.
«Суттєвий провал — це втрата комунікації між владою і громадянським суспільством. Люди втратили безпосередній зв’язок з органами влади, і сьогодні навіть правильні та обґрунтовані рішення сприймаються скептично або агресивно», – резюмує Сергій Ягодзінський.
- Затяжна війна: втрата людей
Президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, поширеному 4 лютого 2025 року, повідомив про втрати українських військових з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. За його словами, загальні втрати ЗСУ становлять близько 45 100 загиблих та приблизно 390 000 випадків поранень, уточнивши, що кількість поранень перевищує кількість поранених, оскільки деякі бійці отримували поранення повторно.
«Щодо наших втрат, тут точні цифри дуже важливі для нас. 45 100 людей загинули і близько 390 тисяч випадків поранень…», – сказав Зеленський.
Втім, це єдині офіційні дані щодо загиблих та поранених українців. Ця кількість до кінця року так чи інакше зросла. За даними американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), загальні людські втрати у війні з 24 лютого 2022 року досягли 1,4 мільйона осіб, з яких близько 1 мільйона — російські окупанти (приблизно 250 тисяч убитими), а 400 тисяч — українські військові. Дослідження ґрунтується на оцінках американських і британських урядів, водночас відзначається, що точна кількість жертв важко встановити через заниження даних Москвою та нерозкриття повної інформації Києвом.
Ба більше, росія утримує українських військових та цивільних у понад 300 місцях ув’язнення, серед яких 186 – для військовополонених, а додатково – для цивільних заручників, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За підтвердженими даними, у полоні РФ перебувають 2577 українських військовослужбовців та приблизно 1800 цивільних осіб, водночас загальна кількість зниклих безвісти перевищує 15 тисяч. Повернення кожного українського військового та цивільного додому залишається ключовим пріоритетом Президента Володимира Зеленського.
Водночас за даними Національного банку України та урядових звітів, станом на кінець 2025 року стало відомо, що понад 7,5 мільйонів українців залишили країну через війну, економічні труднощі та пошук безпеки. Загальна кількість українців за кордоном сягає близько 25 мільйонів, включно з давнішою еміграцією. Пік виїздів припав на осінь 2025 року, коли за півтора місяця виїхало майже 6 мільйонів. Аналітики прогнозують повернення громадян не раніше 2027 року, коли стабілізується економіка та соціальна ситуація.
- Корупційні скандали
Україна у 2025 році зіткнулася з масштабними антикорупційними викликами, що охопили бізнес, державні структури та політичну еліту. Найгучнішою стала справа, відома в медіа як «Міндіч‑гейт». НАБУ та САП викрили масштабну схему розкрадання коштів у державній компанії Енергоатом. За даними слідства, гроші від підрядів відмивалися через «бек‑офіс» — тіньову мережу, а загальні збитки перевищують $100 млн.
Серед ключових фігурантів — бізнесмен Тимур Міндіч, колишній партнер Володимира Зеленського у «Кварталі 95». Згідно з плівками, фігуранти обговорювали взаємодію з високопосадовцями, включно з президентом, що викликало суспільний резонанс.
У грудні 2025 року НАБУ та САП провели рейд у будівлі Верховної Ради, розслідуючи можливі хабарі серед народних депутатів за голосування.
За даними НАБУ та САП, лише за перше півріччя 2025 року понад 115 осіб отримали підозру, серед них чинний віцепрем’єр та колишній заступник голови Офісу президента.
«На жаль, корупція виникла, її підсвітили ті органи, які були створені. Сподіваємося, що вони доведуть справу до кінця. Працюємо далі, ми займаємося викоріненням корупції. Це довгий процес. Американці багато десятиліть намагалися подолати корупцію. І нам потрібно пройти цей самий шлях», – наголосив Іван Ступак
- Трамп: виклик для України та світу
Повернення Дональда Трампа у велику політику знову ставить світ перед складним вибором. Для одних він — символ «жорсткого реалізму» і прагматизму, для інших — фактор нестабільності, який може підірвати крихку систему міжнародної безпеки.
На початку 2025 року США тимчасово припинили обмін розвідданими з Україною, що стало серйозним ударом для Києва. Втрата доступу до критично важливої інформації про рух і наміри російських військ ускладнила оборонне планування та оперативні дії ЗСУ.
У лютому 2025 року зустріч президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі завершилася публічним конфліктом. Трамп звинуватив Зеленського у небажанні робити кроки для мирного врегулювання конфлікту з Росією, а домовленості щодо економічних угод і видобутку ресурсів не були підписані.
Як зазначив ізраїльський військовий Григорій Тамар, правда у випадку з Трампом «завжди посередині». Він не є ані рятівником світу, ані втіленням абсолютного зла. Трамп — продукт свого часу та інтересів США, які не завжди збігаються з інтересами України чи Ізраїлю.
«У нього зовсім інші пріоритети… Це протистояння Китаю. Це стратегічна ціль США. І для того, щоб цієї цілі дотримуватися, треба зрозуміти, що він буде жертвувати і вашими інтересами, і нашими», – Григорій Тамар
Трамп — це не вирок і не панацея. Це складний фактор, який змушує Україну дорослішати у зовнішній політиці.
«Виграє той, хто дивиться на реальність тверезо і діє не емоціями, а холодним розрахунком», — зазначає Тамар.
2025 рік показав, що Україна здатна досягати перемог навіть у надскладних умовах: утримання фронту, міжнародна підтримка, економічна стійкість та спортивні досягнення демонструють силу держави і суспільства. Водночас енергетичні удари, корупційні скандали, масова еміграція та геополітичні виклики нагадують, що боротьба триває і потребує злагоджених дій влади та громадян. Цей рік став уроком витривалості: сила України визначається не лише зброєю, а й здатністю зберегти суверенітет, довіру та надію на майбутнє.
