“Бадяга”, чеки й зарплати в конвертах: Гетманцев розкрив головні “схеми” паливного бізнесу
1 Жовтня 2025 21:25
Данило Гетманцев звернувся до правоохоронців через масове виробництво сурогатного пального, 428 нелегальних АЗС та зарплати “в конвертах” у мережах заправок. Про це голова фінансового комітету Верховної Ради розповів на своєму YouTube каналі, передає «Комерсант Український».
За його словами, в Україні знову загострилися проблеми на паливного ринку.
Порівняння з європейськими країнами тут виглядає промовисто: за кордоном якісні дороги напряму пов’язані з «білою» економікою і прозорою торгівлею пальним. В Україні ж довгі роки цей сектор залишався у тіні, і держава недоотримувала мільярди гривень податків, — сказав Гетманцев.
Ще у 2021 році ситуація виглядала критично: щороку бюджет втрачав близько 20 млрд грн через тіньові схеми. Серед найпоширеніших була практика виробництва так званої “бадяги” — пального з газового конденсату, змішаного з хімічними добавками. Воно потрапляло на нелегальні заправки без будь-яких документів, а значить і без сплати податків.
Інша схема — продаж “білого” пального “в чорну»”, коли документи оформлювалися лише для прикриття фіктивних операцій, що дозволяло підприємствам уникати сплати ПДВ, — пояснив голова профільного комітету ВРУ.
Гетманцев уточнив: дрібні зловживання траплялися і в легальних мережах: на заправках клієнтів запитували, чи потрібен чек. Невикористані чеки співробітники продавали підприємствам, які “накручували” витрати і зменшували податкові зобов’язання.
У 2023 – 2024 роках держава оголосила справжню війну “тіньовому”ринку. Анулювали сотні ліцензій, заблокували понад 5 млрд грн схемного ПДВ. Це дало результат: податкові надходження зросли, а середня зарплата в галузі піднялася з 16 до 24 тис. грн. У 2024 році бюджет отримав додатково 5,7 млрд грн. Запрацювала і нова норма закону — кожна АЗС з ліцензією має щомісяця сплачувати авансовий внесок із податку на прибуток у розмірі 60 тис. грн. Завдяки цьому держава отримала ще понад 1,3 млрд грн додаткових платежів, — відзвітував він.
Втім, голова фінансового комітету українського парламенту визнав, що повністю побороти тіньові практики не вдалося. Чимало операторів досі виплачують зарплати “в конвертах”.
Читайте також: В Україні поки не готові штрафувати торговців бензином без біоетанолу. Названо причини
Це видно з офіційної статистики: великі міжнародні мережі на кшталт ОККО чи Shell декларують середню зарплату на рівні 50 тис. грн, тоді як у мереж БРСМ чи “Авантаж-7” вона втричі нижча. Це свідчить про те, що кеш і далі циркулює через продаж нелегального пального.
Окрема проблема — чорний ринок АЗС. За даними Нафтогазової асоціації, в Україні працює 428 нелегальних заправок без ліцензій і навіть без офіційної реєстрації. Вони торгують “бадягою”, не видають чеків, не сплачують жодних податків і роками залишаються поза увагою правоохоронців.
Водночас серед легальних операторів теж вистачає зловживань.
Наприклад, мережа “Кло” реалізує через касові апарати більші обсяги пального, ніж “Сакар”, але платить до бюджету на 24% менше податків. У “Авантаж-7” ситуація ще гірша: при вдвічі більших обсягах продажів податкові відрахування нижчі на 20%. У перерахунку на літр це лише 1,42 грн, тоді як у прозорих мереж показник сягає 3 грн, — розповів Гетманцев.
Попри успіхи у боротьбі з “тінню”, ринок пального залишається проблемним. Держава отримує більше податків, ніж у 2021 році, але значна частина бізнесу досі працює “в сіру” чи “в чорну”. Експерти наголошують: без системної протидії нелегальним заправкам та без посилення контролю за великими мережами ризик втрат бюджету й далі буде зберігатися.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Українська влада заявляє, що не має права зупиняти позитивні зміни, розпочаті у 2023 – 2024 роках. Тож найближчим часом очікуються нові кроки: від посилення ролі податкової служби до активніших дій правоохоронних органів проти чорного ринку.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
