Дефіцитний соняшник: як конкуренція за сировину рухає вгору ціни на неї

16 Червня 11:56
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

На українському ринку соняшнику попит нині перевищує пропозицію, що не лише сприяє зростанню цін на сировину, але й призводить до боротьби за неї між експортерами та переробниками. Подібна конкуренція спостерігається і на ринках сої та ріпаку. Чим ще вирізняються ці процеси – з’ясовував «Комерсант Український».

Нині 43% українського аграрного експорту складає сировинна продукція, а 57% є продукцією переробки. І за останні роки ця частка зросла на 10 %. Такими даними на початку червня на міжнародної конференції Grain Ukraine поділився міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. Ключову нині задачу свого відомства він визначив так: 

«Зробити перехід від сировинної моделі до моделі глибокої переробки і сертифікованого експорту не гаслом, а зобов’язанням, підкріпленим законом, бюджетом і інфраструктурою».

Що таке зобов’язання означає на практиці аграрії вже мали можливість відчути минулого року після запровадження 10-відсоткового експортного мита на сою та ріпак. Вже у вересні 2025 року переробники фіксували історичні рекорди зі зростання обсягів виробництва, а аграрії та експортери рахували збитки. Вплив цього рішення відчуватиметься і в нинішньому сезоні. Але не лише воно формує тенденції на ринку олійних культур. Видання «Комерсант Український» звернулось до Олександра Буюклі, виконавчого директора Першого українського сільськогосподарського кооперативу, з проханням оцінити ці ринкові тренди.

Соняшникове насіння – в дефіциті

Дефіцит, загострення конкуренції за сировину і зростання цін на неї – це те, чим характеризується нині український ринок соняшнику. Звідки дефіцит – пояснює Олександр Буюклі.

«Урожай соняшнику, який ми зібрали у минулому році був недостатній: тільки 10,5 млн тонн проти 13-15 млн тонн у минулих роках. Переробна галузь і так має профіцитні потужності. І якщо в урожайний рік їх завантаженість складала 80-85%, то в поточному сезоні, цей показник знизився до 70%, тобто 30% потужностей «гуляло». Відповідно, нині через незначний врожай спостерігається сильна конкуренція за сировину, що дуже підвищило ціни на соняшник», – констатує фахівець.

За його словами, проблеми з пропозицією будуть наростати до вересня, поки не з’явиться новий врожай, і саме через цей фактор вартість соняшнику буде досить високо.

Ріпак допоможе

Обмежена пропозиція соняшнику змусила переробні підприємства звернути свої погляди на ріпак, як альтернативну сировину. Тобто, як констатує Олександр Буюклі, саме ріпак може частково замістити соняшник і дозавантажити переробників. До того ж, за його словами, якщо соняшнику нового врожаю потрібно чекати мінімум до вересня, то ріпак має з’явитися вже у липні. Але чи втримають свої позиції експортери за такого підвищеного інтересу до цієї культури з боку переробників? Точка зору Олександра Буюклі:

«Трейдери через експортне мито будуть програвати переробникам. Хоча у перші місяці сезону всім має вистачити роботи. За результатами старого врожаю, заводи переробили більше 1 млн тонн, що є значним досягненням для галузі. У сезоні 2026/27, переробка теж буде триматися на високих рівнях і складе 1,2-1,5 млн тонн. Враховуючи, що врожай може бути 3,2-3,5 млн тонн, то експортерам дістанеться близько 2 млн тонн».

При цьому, на думку Олександра Буюклі, ріпак через високу ціну на нафту також дорожчає і в новому сезону є висока ймовірність отримати $620-640/т СРТ-порт. Як пояснив фахівець, значна частина ріпакової олії йде на виробництво біодизеля, який є альтернативою нафтовому дизелю. Відповідно, у світі зростає і попит на ріпак, і ціна. 

Українська соя – в тренді

Високий попит, конкуренція між експортерами та переробниками і зростання закупівельних цін – це те, що характеризує нині і ринок сої. Підживлюються такі тенденції високим інтересом до цієї культури на міжнародних ринках. Продовжує Олександр Буюклі.

«Світовий ринок бобів показав зростаючий тренд і український ринок рухався слідом. Але експортні мита призвели до значного перерозподілу між експортом та переробкою. Заводи отримали перевагу у вигляді 10% у цінах і повністю використали це на свою користь, забравши значну частину сировини у трейдерів. У переробників виходить гарна маржа, тому вони активно закуповують сировину, а експортери вимушені закривати свої програми», – зазначає фахівець.

Загалом же, за словами виконавчого директора Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександра Буюклі, світ зайшов у складний період, бо частина ключових країн-експортерів має втрати по врожаю озимих культур і цей фактор буде підтримувати ціни та задавати зростаючий тренд. Що стосується України, то, як вважає фахівець, країна покаже гарний результат по врожаю – принаймні, ризики його скорочення мінімальні – і цей гарний врожай помножений на високі ціни дозволить українському аграрному сектору показати прибутковість.

Читають зараз