Демографічний колапс, внутрішня міграція і цифри, які шокують: «Кожен десятий студент — уже не в Україні»
24 Вересня 17:10
РОЗБІР ВІД 
У межах постійних викликів, з якими стикається Україна в контексті збереження людського капіталу, особливо гостро постає питання молодіжної міграції. Саме цій темі був присвячений дискусійний форум освітян і роботодавців «Молодь втримати не можна відпустити», який організував «Комерсант Український», де експерти, представники закладів вищої освіти, роботодавці та державні посадовці обговорили явище «тихої» міграції молоді, його причини, наслідки та шляхи протидії.
У центрі уваги – масштаб втрат, роль освітніх інституцій у формуванні прив’язки молоді до України та можливості, які можуть запропонувати роботодавці для її утримання.
Після початку повномасштабної війни конкуренція за українського студента вийшла за межі країни — тепер це не лише справа українських вишів, а й боротьба з десятками іноземних університетів, які активно залучають молодь з України. Простота вступу, стипендії, безкоштовне навчання, комфортні умови та головне — безпека стали тими чинниками, які роблять за кордон дедалі привабливішим варіантом для абітурієнтів та їхніх батьків.
Чи здатні українські ЗВО втримати молодь у країні? Хто і як намагається протистояти цій хвилі «освітньої еміграції»? І чи справді ми вже програємо це змагання чи ще маємо шанс надолужити втрати? Відповіді спробуємо знайти далі в нашому матеріалі.
Демографічний колапс: мінус 10 мільйонів за 30 років
За останні три десятиліття населення України скоротилося на 10 мільйонів осіб. Найбільш вразлива категорія — молодь. Про це під час дискусійного форуму освітян і роботодавців “Молодь втримати не можна відпустити”, організованого виданням «Комерсант український», заявив заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
«Якщо порівняти 1993 рік і 2022-й — маємо мінус 10 мільйонів осіб. Це скорочення на 20%», — підкреслив він.
На думку науковця, така динаміка є частиною глобального демографічного переходу. Але український випадок має свою унікальну специфіку — війна, масова еміграція, економічна нестабільність і стрімкий відтік молоді.
«Ми маємо регресивну статево-вікову структуру — тобто домінування літніх людей. А це вже виклик для економіки, пенсійної системи та відновлення країни», — пояснив Гладун.
Вступна кампанія-2025: студенти обирають не університет, а безпеку
Заступник міністра освіти й науки Андрій Вітренко заявив, що війна суттєво змінила пріоритети абітурієнтів. Тепер вони орієнтуються не лише на якість освіти, а й на безпеку регіону, де розташований університет.
«Перші три місяці вступної кампанії — лідер Львів. Львівська політехніка, університет Франка — на перших позиціях. Університет Шевченка — лише третій. Це сигнал: студенти обирають безпечніші міста», — зазначив Вітренко.
Він наголосив, що Україна не має повністю безпечних територій, однак молодь і батьки інтуїтивно обирають регіони з меншим рівнем загроз.
«Мені соромно, коли кажуть, що всі університети в Україні — погані. Це неправда. Є сильні приклади. Житомирська політехніка, Луцький університет — це вже новий рівень», — сказав заступник міністра.
Кожен десятий студент — уже не в Україні
Народна депутатка Юлія Гришина навела разючі цифри: 115 тисяч українських студентів навчаються за кордоном, а ще 1,3 мільйона дітей мають статус тимчасового захисту в інших країнах ЄС.
«Це означає, що кожен десятий український студент — уже не з нами. І ця цифра зростає. Щодо школярів — ще гірше», — заявила Гришина.
На її думку, це — пряма втрата економічного й демографічного потенціалу.
«Ми втрачаємо не просто дітей. Ми втрачаємо молодь — працездатний, активний ресурс. Це удар по бюджету, по системі освіти, по майбутньому», — наголосила депутатка.
Водночас вона констатувала: на рівні державної політики системної дискусії, як протидіяти цій тенденції, фактично немає.
Внутрішня міграція студентів: шкода не менша, ніж еміграція
Ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов звернув увагу на ще одну тенденцію — внутрішню міграцію студентів у межах країни. Вона також змінює освітню мапу України.
«Ми збільшили кількість студентів удвічі — з 4 до 9 тисяч з 2016 до 2022 року. Але більшість ЗВО сьогодні втрачають молодь», — зазначив Євдокимов.
За його словами, зростання у львівських університетах — це радше наслідок міграції з небезпечніших регіонів, ніж зростання якості освіти.
«Університети — це містоутворювальні центри. Якщо студенти їдуть, зникає бізнес, життя, робочі місця. Це вже проблема не лише сіл, а цілих міст: Броварів, Сум, Полтави», — сказав він.
Що кажуть вчителі про НМТ
Вчителька англійської мови та засновниця Bla-Bla School Андріана Паук висловила критику щодо структури Національного мультипредметного тесту (НМТ), який, на її думку, може стати бар’єром для вступу в українські ЗВО навіть для сильних учнів.
«Я складаю НМТ щороку. І так, я — з тих, хто не набере поріг з математики. Але я складаю англійську на 190, українську на 185. І це означає: я не вступаю в Україні. Зате за кордоном — вступлю легко», — зазначила вона.
Паук поставила під сумнів доцільність обов’язкового складання чотирьох предметів, адже це позбавляє шансів абітурієнтів, які мають сильні гуманітарні нахили.
«Чому ми не бачимо всіх варіантів тестів? Чому вчителі не мають доступу до повної бази НМТ, щоб якісно готувати учнів?» — додала вона.
Отже, форум “Молодь втримати не можна відпустити” став не просто майданчиком для обговорення — це дзеркало системних проблем:
- Масова демографічна криза та старіння населення
- Критичний відтік молоді за кордон
- Внутрішня міграція та занепад малих і середніх міст
- Недосконалі інструменти оцінювання, які можуть “виштовхувати” здібних абітурієнтів
Сьогоднішні виклики потребують термінових системних рішень, адже втратити молодь — це втратити майбутнє країни.
