Дніпроважмаш визнано банкрутом: що сталося з промисловим гігантом і чому його майно передавали до рф

2 Грудня 12:50

Господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом машинобудівний завод «Дніпроважмаш», один із найбільших виробників обладнання для металургії, трубопроводів, метро та гірничої промисловості. Підприємство переходить у ліквідаційну процедуру, яка триватиме до 17 листопада 2026 року. Про це йдеться в постанові суду, повідомляє «Комерсант Український»

Рішення ухвалено після восьми місяців розгляду справи про неплатоспроможність, відкритої у квітні 2025 року. Фінансовий аналіз підтвердив: станом на кінець 2024 року завод перебував у стані надкритичної неплатоспроможності.

Чому «Дніпроважмаш» збанкрутував

Згідно з матеріалами справи, фінансово-господарський стан Дніпроважмашу станом на 31 грудня 2024 року мав ознаки надкритичної неплатоспроможності.

Суд та розпорядник майна встановили низку системних порушень у діяльності підприємства.

Відчуження майна під час арешту

Попри накладені державним виконавцем арешти, керівництво заводу здійснювало:

передачу всього нерухомого майна в безоплатне користування,
виведення обладнання,
операції, що мають ознаки прихованого продажу активів.

Різке погіршення фінансових показників

За результатами проведеної інвентаризації майна, із врахуванням даних бухгалтерського обліку, станом на 30 вересня 2025 року балансова вартість основних засобів заводу складає 421,1 млн грн.

Кредиторська заборгованість стабільно перевищувала 700–840 млн грн.

Дебіторка також залишалася високою — до 318 млн грн.

Керівництво не здійснювало ефективної претензійно-позовної діяльності для стягнення боргів.

Надкритична неплатоспроможність

коефіцієнт покриття — 0,661 (при нормі 1–3),
забезпечення власними засобами — від –0,295 до –0,513 (при нормі 0,1),
показник поточної платоспроможності — мінусовий у всі роки.

Це означає, що підприємство не могло розраховуватися з кредиторами, а його активів недостатньо для покриття боргів.

Дніпроважмаш виготовляює обладнання для металургійних комбінатів, трубопроводів, метро, гірничодобувної промисловості.

Чи було банкрутство фіктивним

Аналіз показав: ознак фіктивного банкрутства немає.

Справу відкрили за заявою КП «Дніпроводоканал», а рентабельність підприємства була від’ємною. Тобто завод реально не мав можливості погасити зобов’язання.

Ознаки дій з доведення до банкрутства: є

Аналіз за 2022–2024 роки показав погіршення трьох ключових показників:

Забезпечення зобов’язань усіма активами:
з 1,539 — до 1,377
Забезпечення зобов’язань оборотними активами:
з 0,771 — до 0,661
Чисті активи:
з 453 210,0 тис. грн — до 275 054,0 тис. грн

Погіршення всіх трьох показників одночасно — ознака економічних дій, що могли призвести до стійкої неспроможності підприємства.

До таких дій можуть належати:

укладання невигідних або фіктивних договорів;
необґрунтовані виплати чи передача активів;
продаж майна за заниженими цінами;
нереалістичні управлінські рішення;
штучне збільшення боргів;
відсутність претензійної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості.

У рішенні суду зазначається, що з урахуванням цього Методичні рекомендації дозволяють зробити висновок про наявність економічних ознак доведення до банкрутства АТ «Дніпроважмаш».

Активи та акціонери

Засновники (сукупно понад 87% акцій):

Антон Зінов’єв — 55,15%
Славяна Зінов’єва — 22,45%
Єгор Зінов’єв — 9,5%

Балансова вартість основних засобів (станом на 30.09.2025):
421,1 млн грн.

Що буде далі

Підприємство офіційно увійшло в ліквідаційну процедуру. Усі дії з активами контролюватиме арбітражний керівник.

А паралельно триває кримінальне розслідування щодо можливої передачі обладнання до рф. Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) зафіксувало незаконне використання арештованого майна заводу Дніпроважмаш.

Раніше у рамках кримінального провадження активи Дніпроважмашу (87,1017% акцій, промислове обладнання та нерухоме майно) були арештовані та ухвалою Шевченківського районного суду Києва передані в управління АРМА.

«Фігуранти кримінального провадження здійснювали передачу обладнання та устаткування підприємства до РФ з метою його подальшого використання у ВПК та інших галузях економіки держави-агресора», — повідомило АРМА. — «Такі дії кваліфікуються за статтею 111−2 Кримінального кодексу України як пособництво державі-агресору».