“Дропи” під наглядом: у Раді запропонували створити реєстр грошових «мулів» — що зміниться
30 Жовтня 2025 21:46
У Верховній Раді 27 жовтня з’явився законопроєкт №14161, який передбачає створення реєстру «дропів» — людей, що надають свої банківські рахунки або картки для переказу чужих коштів, передає «Комерсант Український».
Ініціаторами виступили народні депутати спільно з Національним банком України, який долучився до розробки документа.
Як пояснив нардеп Ярослав Железняк, через схеми з участю «дропів» щороку проходять до 200 мільярдів гривень, з яких держава втрачає десятки мільярдів податкових надходжень.
«Це головна фінансова артерія тіньового ринку, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігровий бізнес і тютюн. До того ж “дропи” дедалі частіше працюють на злочинні кол-центри чи наркоторгівців», — заявив Железняк.
Що передбачає законопроєкт
Метою ініціативи є створення єдиного правового механізму моніторингу і контролю за платіжними операціями, які можуть бути частиною тіньових схем.
- Реєстр «дропів» буде вести Національний банк України.
- Платіжні компанії та банки зобов’яжуть передавати дані про підозрілі рахунки.
- Особи, внесені до реєстру, отримають обмеження — зокрема, на кількість рахунків у банку та ліміти на операції.
- Інформація зберігатиметься три роки після останньої згадки у базі.
«Ніхто не буде одразу закривати рахунки. Навпаки — людині повідомлять, що її картку використовують шахраї», — пояснив Железняк.
Як працюють схеми з «дропами»
Згідно з пояснювальною запискою, діяльність «дропів» часто розтягується на кілька місяців. Гроші переказують невеликими сумами між пов’язаними чи непов’язаними рахунками, щоб замаскувати незаконне походження коштів.
У таких схемах беруть участь як наймані посередники, так і випадкові громадяни, які погоджуються «допомогти з переказами» за невелику комісію, не усвідомлюючи, що стають співучасниками відмивання грошей.
Передісторія: як НБУ бореться з «дропами»
Це не перша спроба української влади посилити контроль за фінансовими схемами.
У жовтні Національний банк уже запропонував ускладнити процедуру закриття ФОПів, щоб запобігти використанню підприємців у тіньових переказах.
Водночас, за даними НБУ, сегмент P2P-переказів (переказів між картками фізосіб) скоротився після введення лімітів, але масштаби використання «дропів» усе ще залишаються значними.
Боротьба з тіньовими схемами
За оцінками аналітиків, тіньовий оборот коштів через «дропів» став одним із ключових викликів для фінансової безпеки країни.
Запровадження реєстру має допомогти ідентифікувати учасників таких схем і припиняти їхню діяльність ще до моменту зловживань.
Проте експерти застерігають: надмірне розширення повноважень банків може створити ризики для добросовісних користувачів, якщо не буде чітких критеріїв, хто саме потрапляє до реєстру.
Законопроєкт №14161 очікує на розгляд профільного комітету Верховної Ради. Якщо його ухвалять, реєстр може запрацювати вже у 2026 році після створення технічної бази та затвердження правил внесення даних.
