Гроші замість дешевого продажу зерна: скільки аграрії зможуть позичити під урожай
12 Серпня 07:46
Українським агровиробникам знизили ставку за кредитами на обіговий капітал до 10% та дозволили використовувати більше позикових коштів на насіння, пальне, добрива й оренду. Одночасно зерно як заставу оцінюватимуть значно вище. Про нові механізми підтримки повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, інформує «Комерсант Український»
Кому доступні кредити під 10%
Ставку в розмірі 10% річних установили для виробників сільськогосподарської продукції, які залучають кредити на фінансування обігового капіталу.
Йдеться про кошти, необхідні для поточної роботи господарства, зокрема на:
- придбання насіння;
- закупівлю добрив і засобів захисту рослин;
- пальне та мастильні матеріали;
- оренду землі;
- оплату інших витрат посівної та збиральної кампаній.
Раніше ставка за такими кредитами становила 15% річних. Тепер агровиробник сплачуватиме 10%, а різницю між пільговою та комерційною ставкою банку компенсуватиме держава.
«На період осінньої посівної максимальний обсяг кредиту становить 90 млн грн – цього достатньо для фінансування виробничого циклу на площі до 3 тис. га. У листопаді Уряд планує розглянути можливість збільшення ліміту до 150 млн грн для підготовки до весняної посівної кампанії. Очікується, що обсяг державних гарантій за кредитами може сягнути 80 млрд грн. На посівну аграрній галузі потрібно щомісяця 40 млрд грн. Отже, наразі ресурс на наступні два місяці держава вже забезпечує», – наголосив Тарас Висоцький.
Скасовано обмеження для обігових коштів
Ще одна важлива зміна стосується використання позикових грошей.
Раніше за пріоритетними напрямами програми на фінансування обігового капіталу можна було спрямувати не більше 20% суми кредиту. Для агровиробників це обмеження скасували.
Тепер вони зможуть використовувати більшу частину кредиту на безпосередні потреби сільськогосподарського виробництва.
Чи вже можна отримати 150 млн грн
Наразі максимальна сума кредиту на період осінньої посівної становить 90 млн грн на одне господарство.
За оцінкою Мінагрополітики, такого фінансування має вистачити на проведення виробничого циклу на площі до 3 тисяч гектарів.
Підвищення ліміту до 150 млн грн поки що не затверджене. Уряд планує розглянути таку можливість у листопаді 2026 року — вже для підготовки аграріїв до весняної посівної кампанії 2027 року.
Загальна потреба агросектору в обіговому фінансуванні на осінній період оцінюється приблизно у 200 млрд грн. На весну 2027 року потрібно ще 300–350 млрд грн.
За словами Міністра, ідея кредитування в тому, щоб прибрати з ринку хаотичну пропозицію зерна, яка знижує ціни. Замість продажу зерна за низькими цінами фермеру відкрита можливість отримати кредитні кошти для вирішення поточних питань. Це дозволить пройти період ажіотажного падіння цін та зменшити спекулятивні фактори.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Скільки грошей дадуть під заставу зерна
Ще один важливий інструмент – збільшення заставного коефіцієнта НБУ для зерна з 0,4 до 0,75. Це означає, що під заставу збіжжя аграрії зможуть залучати більший обсяг фінансування. Тобто якщо в червні фермер під заставу тонни пшениці, ціна на яку була 10 000 грн, міг взяти кредит на 4000 грн, то в серпні, коли зерно по 7000– 6000 грн, є можливість отримати навіть більшу позику: 5000–4500 грн.
Механізм має допомогти виробникам не продавати зерно одразу після збору врожаю за мінімальними цінами. Натомість аграрій отримує можливість залучити необхідні кошти, зберегти продукцію та реалізувати її тоді, коли ринкова ситуація буде більш сприятливою. Водночас це зменшує надлишкову пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Що змінилося з експортними цінами
Влада також скоригувала мінімальні експортні ціни на аграрну продукцію з урахуванням зростання логістичних витрат.
Таке рішення було прийнято за пропозицією аграрних асоціацій – виробників, з урахуванням зміни логістики та фактичних цін на ринку.
Зокрема, при експорті через альтернативні маршрути значну частину вартості продукції формують витрати на доставку до європейських портів. Наприклад, логістика до румунської Констанци може становити близько $170 за тонну.
Застосований коефіцієнт 0,714 враховує можливе різке зниження цін на зовнішніх ринках. За основу взято максимальне місячне падіння цін у найскладніший період 2022 року – 28,6%. Водночас фактичне зниження, за даними офіційної статистики реальних угод, наразі становить близько 19%.
Окрему увагу Тарас Висоцький звернув на альтернативні експортні маршрути. За оцінкою Мінагрополітики, вони потенційно можуть забезпечити вивезення до 3 млн тонн української агропродукції на рік.
При цьому Міністр зазначив, що українська агропродукція, яка проходить територією Польщі та інших країн ЄС, призначена для транзиту до третіх країн. Йдеться, зокрема, про поставки до Алжиру, Індонезії та Південної Кореї. Такий транзит також забезпечує додаткове завантаження портової інфраструктури країн Балтії.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
