Гетманцев про ЗНО для 4-х класів: рішення МОН викликає занепокоєння
17 Вересня 2025 10:23
Міністерство освіти планує зробити зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) для учнів 4-х класів обов’язковим з 2027 року, а навесні 2026 року заплановано апробацію ДПА у формі ЗНО для 10 тисяч четверокласників за держфінансування. Це рішення вже спричинило хвилю занепокоєння серед батьків та освітян. Народний депутат Данило Гетманцев у своєму коментарі окреслив низку ключових проблем цього підходу — від протиріч із філософією «Нової української школи» до ризиків нерівності й зайвих витрат у воєнний час, повідомляє «Комерсант Український»
«Поки не дочекався від Міносвіти відповіді щодо ситуації з доступом батьків до електронних щоденників, а батьки вже пишуть про чергові «цікаві новації». ЗНО для учнів 4-х класів стане обов’язковим із 2027 року. А уже навесні 2026 року заплановано апробацію ДПА у формі ЗНО – для 10 тисяч четвертокласників. Фінансування – за рахунок держбюджету.», — написав Гетманцев.
Депутат детально окреслив основні проблеми з цим рішенням, розділивши їх на ключові пункти.
Принципи «Нової української школи» під загрозою
По-перше, він вказав на неузгодженість з принципами програми “Нової української школи” (НУШ), яка акцентує увагу на формувальному оцінюванні без балів у щоденнику.
“В початкових класах освіта ґрунтується на формувальному оцінюванні – без бала в щоденнику. Фокус – на зворотному зв’язку й підтримці дитини. Запуск високостресового ЗНО в 10-річному віці фактично перевертає цю логіку, підміняючи щоденну педагогіку «натаскуванням на тест»,” – цитує Гетманцев.
Міжнародна практика і стандарти
Другий пункт критики стосується протиріччя з міжнародною практикою. Політик також звертає увагу на світовий досвід: у країнах ОЕСР у початковій школі застосовують вибіркові національні оцінювання без наслідків для конкретної дитини, а не екзамени.
“Зараз тренд – низькоставкові вибіркові оцінювання. У країнах ОЕСР на початковій школі переважають національні оцінювання без наслідків для дитини, а не екзамени. Для читання в 4-му класі існує й потужний вибірковий міжнародний бенчмарк PIRLS. Тобто світ давно відділив моніторинг системи від оцінювання конкретної дитини у цьому віці,” – пояснює він.
Таким чином, Україна ризикує відійти від міжнародних трендів, де моніторинг системи відокремлений від оцінювання окремої дитини.
Фінансове питання
Третій аспект – фінансовий. Гетманцев піднімає питання пріоритетів витрат у воєнний час, коли кожна гривня на рахунку.
“Навіть за електронний щоденник я та батьки боремося, щоб він був безоплатним. Натомість тут бюджетні кошти будуть витрачені на тести. Яку відчутну користь вони принесуть? Чи точно це пріоритет у воєнний час, коли ми рахуємо кожну гривню?” – запитує депутат, підкреслюючи потенційну неефективність таких інвестицій.
Нерівність і психічний тиск на дітей
Нарешті, четвертий пункт стосується нерівності та стресу для дітей. Гетманцев наголошує на складних умовах навчання в Україні через тривалу війну, посилаючись на дані ЮНІСЕФ.
“Українські діти переживають вже 4-й рік навчання в надскладних умовах. За даними ЮНІСЕФ, близько 4 млн школярів мають постійні збої в освітньому процесі. Частина шкіл пошкоджена або зруйнована (не менше 10-15%). Запуск високостресового тесту в таких умовах лише збільшить розриви між дітьми за місцем проживання, статусом ВПО, доступом до інтернету й багатьох” – зазначає він.
Міжнародні дослідження PISA підтверджують: частота стандартизованих тестів сама по собі не підвищує навчальних результатів, але підвищує тривожність дітей.
Важливість обґрунтованих реформ
На думку Гетманцева, будь-яка новація у системі освіти має бути виваженою та аргументованою.
«Має бути переконлива аргументація, чому ця зміна потрібна, чому саме в такому форматі і саме зараз, що вона змінить на краще», — зазначає політик.
Інакше реформа виглядатиме як «заради реформи», а не як крок із реальною користю.
Висновок
Рішення щодо обов’язкового ЗНО для 4-х класів піднімає серйозні педагогічні, соціальні й фінансові питання. Як зазначає Данило Гетманцев, будь-яка інновація в освіті має бути обґрунтованою й спрямованою на реальний ефект для дитини та системи. Без ретельної підготовки й доказів альтернативи — ризик створити зайвий стрес для дітей і витратити державні кошти без очевидної користі залишається великим.
