Головні цілі – критична інфраструктура, оселі, мирні люди: які наслідки чергової атаки рф
9 Січня 16:26
РОЗБІР ВІД 
У ніч на 9 січня 2026 року російська федерація здійснила чергову масовану повітряну атаку на територію України. Під ударами опинилися Київ, Київська область та Львівщина. Як і в багатьох попередніх випадках, ключовою особливістю цієї атаки став не військовий характер цілей, а системне ураження цивільної інфраструктури та житлової забудови. Це ще раз підтверджує: росія веде війну не проти армії, а проти українського суспільства як такого, передає «Комерсант Український».
Ціллю були не об’єкти оборони, а оселі людей та критична інфраструктура
Радіотехнічні війська Повітряних сил виявили та здійснили супровід 278 засобів повітряного нападу – 36 ракет і 242 БпЛА різних типів. Зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19-ти локаціях. Характер влучань свідчить про свідомий вибір цілей. У Києві та на Київщині зафіксовано ураження житлових кварталів, багатоповерхових будинків, приватного сектору. Пошкоджено під’їзди, дахи, вибиті вікна, виникли пожежі у помешканнях.
Загалом постраждали близько семи районів Києва. Найбільше руйнувань у столиці – на лівому березі. Загинуло п’ятеро людей і 25 людей постраждало. Постраждали цивільні — ті, хто не має жодного стосунку до війська чи військових об’єктів.
Одночасно росія вдарила по критичній інфраструктурі, від якої безпосередньо залежить життя цивільних: енергетика, водопостачання, тепломережі. Чимало районів столиці перебувають без світла, води та тепла. У зимовий період такі удари є формою енергетичного терору.
Львівщина: спроба зламати тил і безпеку цивільних
Окремим напрямком удару рф стала Львівська область, яка тривалий час залишалася відносно безпечним тилом для цивільного населення та внутрішньо переміщених осіб. Сам факт атаки по цьому регіону має чітке психологічне послання — війна не має “безпечних зон”.
Ударів було завдано по об’єктах критичної інфраструктури, що не мають військового призначення, але забезпечують базові потреби цивільних. Йдеться про ймовірне ураження Стрийського газового родовища та підземного сховища палива. Це ще раз підтверджує логіку російської тактики: дестабілізувати життя мирних громадян, підірвати відчуття безпеки навіть далеко від лінії фронту.
Повітряні сили заявили про удар росією по Львову балістичною ракетою дального радіусу дії з полігону «Капустин Яр». Це, як вказували моніторингові канали, була ракета «Орєшник».
Росія визнала застосування «Орєшника» і пояснила це нібито відповіддю «на атаку України на резиденцію Путіна на Валдаї», якої насправді не було.
«Сьогодні вночі у відповідь на терористичну атаку київського режиму по резиденції президента російської федерації в Новгородській області, здійснену в ніч проти 29 грудня 2025 року, Збройними Силами росії завдано масованого удару… ракетним комплексом середньої дальності „Орєшник“… по критично важливих об’єктах на території України», — заявило Міноборони росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав про те, що такий удар поблизу кордонів ЄС та НАТО — це серйозна загроза безпеці на європейському континенті та випробування для трансатлантичної спільноти.
«Путін використовує балістичні ракети проміжної дальності поблизу кордонів ЄС та НАТО у відповідь на власні галюцинації — це справді глобальна загроза. І вона вимагає глобальної відповіді», — написав Сибіга.
Станом на цей момент даних про постраждалих у Львові та області немає. За попередньою інформацією, цивільні об’єкти та житлові будинки Львова не зазнали пошкоджень, обстріл стосувався об’єктів критичної інфраструктури.
Усі ці фактори прямо вказують на порушення норм міжнародного гуманітарного права. Цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах і мирних людях не є “побічними втратами” — це свідома стратегія терору.
Що відомо про «Орєшник»
Балістична ракета середньої дальності «Орєшник» створена «підступними» порушниками Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності 1987 року, пише Forbes.
Заступниця спікера Пентагону Сабріна Сінгх описала ракету як варіант російської балістичної ракети РС-26 «Рубеж», яка є 40-тонною ракетою на твердому паливі. І вона належить до заборонених двох договірних категорій.
«Ракета експериментальна. Ми знаємо точно, що станом на жовтень мали зробити два дослідні зразки, може, зробили трохи більше, але повірте, це дослідний зразок, але ще не серійне виробництво, слава Богу», — заявив Буданов.
Якусь інформацію про ракету поширив російський президент Володимир Путін у своїй заяві.
Він сказав, що ракета була у «без’ядерному гіперзвуковому оснащенні», її боєголовки «атакували цілі зі швидкістю 10 Махів — це 2,5-3 кілометри на секунду».
Неурядова організація «Центр з контролю над озброєннями та нерозповсюдженням» у своїй брошурі про балістичні ядерні ракети наводить меншу цифру — 3 200 кілометрів на годину, тобто майже 900 метрів на секунду. Однак боєголовки на такій швидкості збити теж дуже складно.
Найімовірніше, «Орєшник» міг розробити Московський інститут теплотехніки (МІТ).
