Харківський Будинок Держпрому, пошкоджений російською бомбою, став об’єктом спеціальної уваги ЮНЕСКО
12 Грудня 2024 12:56
Учасники 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ухвалили рішення про застосування в екстреному порядку механізму «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring) щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, інформує «Комерсант Український».
Таким чином, як наголосили у міністерстві, Україна стане першою країною, де буде застосовано цей механізм. Це дозволить належним чином зафіксувати пошкодження об’єкта, скоординувати заходи з відновлення пам’ятки та мати докази для подальшого притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, коментуючи рішення, зазначив, що у той час як росія продовжує цілеспрямовані атаки на об’єкти культурної спадщини, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, Україна посилює роботу із застосування механізмів ЮНЕСКО для максимального захисту та збереження культурних цінностей в умовах війни.
Міністр також висловив впевненість, що результати роботи місії «спеціального моніторингу» допоможуть зафіксувати руйнування та направити висновки до Міжнародного кримінального суду.
Як відомо, 28 жовтня Держпром був уражений фугасною авіабомбою. Вдруге будівля постраждала від авіаударів вночі 8 листопада. Будівля Держпрому в Харкові зазнала значних пошкоджень та руйнувань. Потужний вибух, що стався у сьомому під’їзді на рівні третього поверху, спричинив обвал перекриття третього та другого поверхів, а також частини фасаду та даху. Вибухова хвиля також пошкодила конструкції інших під’їздів. Відповідно до рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей від 7 вересня 2023 року Будівля «Держпрому» знаходиться у Міжнародному списку культурних цінностей під посиленим захистом.
Чим відомий харківський Будинок Держпрому
Держпром, Державний промисловий будинок – це пам’ятка архітектури Харкова, – зазначає Суспільне. Держпром був побудований в 1925-1928 роках – у той час Харків був столицею УРСР. Будівля стала одним із перших хмарочосів. Її висота досягала 63 метрів (108 метрів із телевізійною вежею, доданою в 1955 році), а площа офісних приміщень – 60 тисяч квадратних метрів.
Будівля складається з трьох частин у формі літери Н, з’єднаних мостами, які створюють єдиний комплекс. Її архітектори – Сергій Серафімов, Самуїл Кравець і Марк Фельгер – своїм проєктом хотіли підкреслити функціональність і використання сучасних промислових матеріалів. За словами Серафимова, у проєкті Держпрому він намагався “як частку організованого світу, показати фабрику, завод, який став палацем”.
Це перший будинок у світі, збудований виключно із залізобетону без металевого каркасу, що стало технічним проривом для того часу. Загалом на будівництво пішло 1315 вагонів цементу, 9 тисяч тонн металу, 2 700 вагонів граніту і 40 тисяч квадратних метрів скла.
Як застосовується механізм «спеціального моніторингу»
Механізм Ad hoc monitoring передбачає зосередження моніторингу на конкретному випадку і є своєрідним позаплановим контролем. Він використовується в різних галузях. Зокрема, його застосовують тимчасові спеціальні місії, представники, організації, комітети чи робочі групи, створені для виконання спеціальних завдань. За принципом ad hoc (для розгляду одного конкретного спору або спорів за одним договором) можуть створюватися третейські суди та міжнародний комерційний арбітраж. Із застосуванням такого ж режиму український парламент іноді ухвалює особливі закони.
