Хліб, овочі, молоко: де чекати зростання цін, а де – сезонного здешевлення
13 Лютого 14:42
РОЗБІР ВІД 
На початку лютого виробники хліба планують підняти ціни приблизно на 5%. Головною причиною є подорожчання електроенергії для бізнесу. Додатково на вартість вплинули зростання мінімальної зарплати та витрати на пальне для генераторів. Про це повідомив перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
Він зазначив, що з початку січня собівартість виробництва зросла на 6–7%. Зокрема, підвищення тарифів на електроенергію майже на 30% додало до витрат ще 2–3%.
Тараненко пояснив, що у разі відключень світла підприємства змушені працювати на генераторах, що суттєво збільшує витрати. Для середнього хлібзаводу одна година роботи генератора потребує близько 60–70 літрів пального, а для більших виробництв — удвічі більше. До того ж узимку доводиться використовувати арктичний дизель, який коштує приблизно на 8 гривень за літр дорожче за звичайний.
Також із 1 січня зросла мінімальна зарплата, що додатково вплинуло на витрати підприємств. У підсумку від початку року вони збільшилися на 6–7%, тому на початку лютого очікується підвищення цін орієнтовно на 5%.
За словами Тараненка, п’ять відсотків — це приблизно одна гривня на буханці хліба. Однієї буханки людині вистачає на кілька днів, тож для споживача це означає додаткові кілька гривень на місяць.
Водночас він визнав, що для людей із невеликими доходами навіть таке подорожчання може бути відчутним. Однак це вимушений крок, який дозволить підприємствам і надалі забезпечувати магазини хлібом.
Наразі середній українець споживає близько 150–200 грамів хліба щодня, тобто приблизно 5 кілограмів на місяць. У грошовому вимірі це становить близько 200–210 гривень щомісяця.
Ціни на хліб: що показує статистика
Економіст Олег Пендзин в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» прокоментував заяви представників асоціації пекарів щодо можливого підвищення цін на хліб, а також оцінив ситуацію на ринку овочів, молочної продукції та інших соціально значущих товарів.
За словами експерта, подібні заяви про різке подорожчання хліба лунають не вперше.
«На моїй пам’яті представники асоціації пекарів уже не раз прогнозували підвищення цін. Якщо говорити про 2025 рік — щонайменше тричі. Востаннє наприкінці вересня — на початку жовтня говорили про зростання на 20% упродовж декади», — зазначив Пендзин.
Втім, офіційна статистика демонструє значно стриманішу динаміку.
За даними Держстату, у 2025 році (грудень до грудня) хліб подорожчав на 13,5% — у середньому близько 1–1,5% на місяць.
«Навіть у 2022 році, який був надзвичайно складним, хліб зріс у ціні на 21% за рік — це менше ніж 2% на місяць», — наголосив економіст.
Пендзин підкреслює: хліб — базовий соціально значущий продукт, тому його ціна перебуває під пильним контролем держави. Моніторинг здійснюють Міністерство економіки та Держпродспоживслужба. Йдеться насамперед про масові сорти хліба — пшеничний, житній, батон та інші соціальні позиції.
«Є закон про ціноутворення, який надає державі широкі повноваження у випадку стрімкого зростання цін на соціально значущі продукти. Це і декларування зміни цін, і обмеження торговельної надбавки, і перевірки», — пояснив він.
За словами експерта, виробники добре усвідомлюють ці ризики.
«Хто хоче бавитися з державою — може спробувати. Але це закінчується дуже погано — штрафами, які перекриють будь-яке підвищення», — застеріг Пендзин.
Він також припустив, що у разі різких кроків спершу відреагують Антимонопольний комітет і контролюючі органи. Також економіст закликав не піддаватися паніці.
«Я відповідально заявляю: максимальне зростання цін на хліб масових сортів упродовж місяця не перевищуватиме 2%. Усе інше — від лукавого», — наголосив він.
Підвищення цін на хліб, за його словами, завжди викликає хвилю соціального невдоволення, а в нинішніх умовах держава «точно не спустить ситуацію».
Що буде з цінами на овочі
Щодо так званого «борщового набору», ситуація наразі сприятлива для споживачів.
«Сьогодні ціни на картоплю, буряк, капусту, цибулю в 1,5–2,5 раза нижчі, ніж рік тому. Причина проста — хороший урожай», — зазначив Пендзин.
Як приклад, він навів картоплю: якщо рік тому вона коштувала близько 32 грн/кг, то нині — близько 15 грн/кг.
Водночас експерт прогнозує сезонне зростання цін навесні.
«Ми поступово доїдатимемо запаси, і в березні–квітні традиційно з’явиться імпорт — молода картопля з Єгипту, Ізраїлю, ранні овочі. Це нормальний сезонний фактор», — пояснив він.
Попри це, у річному вимірі овочева група наразі дешевша, ніж торік.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Молочна продукція: конкуренція з імпортом
Окремо економіст звернув увагу на ситуацію в молочній галузі, яка, за його словами, перебуває у складнішому становищі, ніж хлібопекарська.
«Український сир на полиці стоїть поруч із польським, який часто на 20% дешевший. І споживач обирає те, що доступніше», — зазначив він.
При цьому, за словами Пендзина, виробники молочної продукції не роблять гучних заяв про різке підвищення цін, попри значні витрати на електроенергію, зберігання та логістику. Ба більше, галузь звернулася до Міністерства економіки з пропозицією розширити програму «Український кешбек» — збільшити відшкодування до 15–20% для товарів, що конкурують з імпортом. На думку економіста, ключовий фактор стримування цін — це платоспроможність населення.
«Ціна — це взаємна згода продавця і покупця. А скажіть, у січні наші реальні доходи суттєво зросли? Ні. То чому ми маємо платити більше?» — зауважив він.
Експерт наголошує: гаманець споживача не безрозмірний. Якщо щось дорожчає, люди просто купують менше або відмовляються від певних товарів.
Загалом економісти очікують помірне підвищення цін у межах 1,5–2% на місяць за більшістю позицій, із можливими коливаннями в окремих категоріях.
«Не треба розгойдувати човен. Ситуація більш-менш зрозуміла: буде невеликий ріст цін у межах середньої вартості споживчого кошика. Не більше», — резюмував Олег Пендзин.
Тобто анонсоване підвищення цін на хліб на початку лютого виглядає як реакція виробників на зростання собівартості — передусім через подорожчання електроенергії, пального та підвищення мінімальної зарплати. У перерахунку на споживача йдеться приблизно про одну гривню на буханці, що в середньому означатиме кілька додаткових гривень витрат на місяць.
Водночас експерти та уряд закликають не драматизувати ситуацію. Статистика попередніх років свідчить про помірну динаміку зростання цін на соціальні сорти хліба, а державний контроль і обмежена купівельна спроможність населення залишаються стримувальними факторами для різких стрибків. На тлі дешевших, ніж торік, овочів та жорсткої конкуренції на ринку молочної продукції загальна картина продовольчого ринку виглядає відносно стабільною — із прогнозованим помірним зростанням у межах 1,5–2% на місяць за більшістю позицій.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
