Хто контролює переговорний процес щодо війни: президент, партнери чи суспільство? Пояснення від політолога

12 Вересня 2025 16:00

ДУМКА

Хто реально контролює переговорний процес щодо війни в Україні — питання, яке дедалі частіше зʼявляється у публічній дискусії. Політолог Олексій Якубін вважає, що ситуація набагато складніша, ніж здається на перший погляд. На його думку, мова йде про багатосторонню взаємодію, де жоден із гравців не діє самостійно.

Очевидно, що президент впливає на процес перемовин. Але це ж не односторонній процес. Він потребує інших гравців. Для танго треба двоє? А тут — навіть більше. Я не хотів казати “фламенко”, але сказав, — жартома зазначив Якубін.

Україна демонструє готовність, але ритм задають усі гравці

Політолог підкреслив, що Україна демонструє відкритість до перемовин, але це лише частина складної дипломатичної конструкції, в якій беруть участь також:

Європейські партнери
Сполучені Штати
Дональд Трамп
Росія

Це взаємогра. Україна готова до взаємодії. Ми бачимо — з іншого боку є Європа, є Трамп, є Росія. І кожен із них впливає на хід подій, — сказав Якубін.

Переговори зрушили з місця, але чекати швидких рішень не варто

На думку політолога, останнім часом теми перемовин і гарантій безпеки таки почали рухатись. Однак очікувати швидкого прориву — передчасно.

Я не дуже великий оптиміст у плані швидких процесів. Це може бути затягнутий процес. І краще не ставити чітких дат — щоб уникнути розчарувань у суспільстві, — пояснює він.

На думку Якубіна, Кремль не зацікавлений у відкритому зриві переговорного процесу, але активно затягує час, роблячи ставку на війну. Водночас Москва намагається зберігати контакт із певними гравцями на Заході — насамперед із Дональдом Трампом.

Росія теж не може просто взяти й зіскочити з цього процесу. Вони затягують, роблячи ставку на військові моменти, але не розривають зв’язок із Трампом. Бояться опинитися сам на сам із Сі Цзіньпіном, — зазначив експерт.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Україна — не єдиний гравець у процесі, який стосується майбутнього війни. Це багатовекторна гра, де рішення залежать від багатьох сторін — включно з Росією, Європою, США та навіть Китаєм. Якубін вважає, що рух відбувається, але надмірні очікування можуть стати небезпечними — і для суспільства, і для дипломатичної стратегії в цілому.