Молодь хоче можливостей, а не просто роботи: як «Тиха міграція» ставить під загрозу інтелектуальний потенціал України
24 Вересня 2025 17:04
РОЗБІР ВІД 
«Тиха міграція» студентів може перетворитися на гучну втрату для України. Щороку тисячі абітурієнтів і науковців виїжджають за кордон, а університети ризикують залишитися без майбутнього. Відтік молоді стає одним із ключових викликів для держави, адже без системних рішень Україна може втратити значну частину свого інтелектуального та професійного потенціалу.
Чому молодь обирає інші країни? Як підтримати дітей, що повертаються після навчання за кордоном? І чи здатен НМТ гарантувати чесний вступ навіть у воєнних умовах? Про ці виклики говорили освітні експерти, представники влади та студентства під час дискусії «Тиха міграція: умови вступу та масштаби відтоку студентів», організованій «Комерсант Український».
Останнє дослідження, проведене Офісом першої леді, показало, що лише 45% старшокласників хотіли б залишитися в Україні. Тобто ми маємо справді дуже серйозну ситуацію. На цьому наголошує проректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Міністр освіти й науки України (2016–2019) Лілія Гриневич. Також підкреслила, що частина студентів виїжджає за кордон через безпекові причини, особливо з прифронтових територій.
«Люди могли поїхати саме з точки зору безпекової ситуації. Можливо, нам треба точку докладання зусиль повернути туди, яку перспективу українська держава ставить перед громадянами своєї країни для самореалізації», – Лілія Гриневич
За словами Гриневич, важливо не лише втримати студентів, але й підтримати науковців та викладачів, інвестованих державою. Якщо не буде політики підтримки найкращих університетів, ми тоді отримуємо відтік потенціалу наших викладачів за кордон, каже Гриневич.
Розв’язання проблеми «тихої міграції» потребує комплексного підходу, включно з підтримкою університетів, вдосконаленням системи НМТ, зменшенням регіональних диспропорцій у якості освіти та створенням умов для повернення талановитих студентів і науковців в Україну.
«Нема простих рішень, але відмовлятися від них – це залишати проблему без уваги. Ми маємо бути готові до поту і крові, щоб підтримати наших студентів і освітян» – резюмувала Лілія Гриневич.
Підтримка дітей за кордоном
Віолетта Дворнікова, голова Європейської асоціації жінок України, акцентувала увагу на українських дітях, які навчаються за кордоном:
«Ми часто думаємо лише про тих, хто залишився в Україні. Але є діти, які здобувають освіту за кордоном і хочуть повернутися додому. За даними МОМ, понад 1 мільйон дітей уже повернулися, навіть на фронтові території», – Віолетта Дворнікова
За її словами, існує хибне уявлення, що діти, які навчаються за кордоном, не хочуть повертатися додому. Це неправда і небезпечне упередження, каже голова Європейської асоціації жінок України.
Водночас Дворнікова підкреслила, що повертання додому не позбавляє дітей труднощів: вони стикаються з проблемами в освіті, адаптацією та навіть у збереженні рідної мови після тривалого перебування за кордоном.
Дворнікова закликала до більш комплексної підтримки таких дітей, аби їхній досвід навчання за кордоном став ресурсом для розвитку України, а не приводом для упереджень чи дискримінації.
Україна ризикує втратити значну частину молодого покоління, якщо не створить конкурентних умов для життя і самореалізації. Впевнений президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування, голова офісу міграційної політики Василь Воскобойник
«Молодь вже живе в іншому світі: соцмережі, друзі за кордоном, яскраві історії з Франції чи Англії. Для них концепт “любові до батьківщини за замовчуванням” – це минуле сторіччя. Сьогодні кордонів немає», – зазначив Воскобойник.
Географічні виклики та роль НМТ у забезпеченні чесного вступу
Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, підкреслила важливість національного мультипредметного тесту (НМТ) для боротьби з корупцією та забезпечення прозорості вступу:
«Талановита дитина тепер не оглядається. Вона приходить і проходить тестування, а не думає про те, хто з більшою валізою куди зайде», – Тетяна Вакуленко
Вона також навела приклад організації тестування за кордоном під час війни:
«У 2022 році ми домовилися з 33 країнами про відкриття тимчасових екзаменаційних центрів. Це дозволяє студентам, які поїхали за кордон, потенційно повернутися в Україну та відбудовувати країну», – Тетяна Вакуленко
Вакуленко зазначила, що результати НМТ показують суттєві відмінності між регіонами та типами закладів.
«Сільське населення має значно гірші результати, ніж міські. Потрібно думати, як забезпечити якісну освіту для всіх, а не тільки для мешканців столиці та великих міст», – Тетяна Вакуленко
Студенти та перспективи повернення
Голова Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Соломія Орленко поділилася власним досвідом і поглядами на виклики, з якими сьогодні стикається українська освіта.
«Я з маленького містечка і вступила до КНУ лише завдяки ЗНО. Якби не цей інструмент, моя мрія залишилася б недосяжною. Тому вважаю критично важливим зберегти чесні й прозорі правила вступу», – наголосила Орленко.
Вона зауважила, що за шість років навчання бачила три абсолютно різні покоління студентів – довоєнних, «ковідних» та тих, хто вступив після повномасштабного вторгнення. І якщо перші мали належну соціалізацію та розуміння своїх цілей, то нинішнім абітурієнтам бракує базових комунікаційних навичок, які втрачені через дистанційне навчання та війну.
«Є випадки, коли студенти доходять аж до четвертого курсу і лише тоді усвідомлюють, що обрали не свою спеціальність. Але вони бояться змінити напрям – через тиск батьків чи страх осуду», – розповіла Соломія Орленко.
Серед головних причин виїзду молоді за кордон Соломія Орленко назвала не лише безпекові фактори, а й стійкий стереотип: європейська чи американська освіта вважається престижнішою.
«Моя освіта в Україні була якісною, я пишаюся своїми викладачами. Але, на жаль, досі домінує думка: якщо ти закінчив університет за кордоном, ти успішніший. Саме цей тренд треба ламати», – підкреслила голова студентського парламенту.
На її думку, університети мають створювати умови для різних категорій студентів – науковців, практиків, тих, хто шукає себе, і тих, хто здобуває другу освіту. Якщо заклади будуть закривати потреби лише однієї групи, інші продовжать виїжджати на навчання за кордон.
«Єдиний спосіб зупинити “тиху міграцію” – це можливості. Молодь не боїться працювати й творити вдома, але вона хоче мати простір для розвитку. Ми хочемо довіряти українській освіті. Питання лише в тому, як зробити так, щоб ця довіра з’явилася», – підсумувала Соломія Орленко.
Отже, проблема «тихої міграції» студентів — це не лише освітнє, а й стратегічне завдання для країни. Вона вимагає поєднання безпекових рішень, розвитку університетів, інвестицій у викладачів та створення привабливих можливостей для молоді в Україні. Лише так можна зберегти освітній потенціал, повернути довіру до української освіти й забезпечити, щоб талановиті студенти й науковці розбудовували свою країну, а не чужі суспільства.
