Пенсії vs інфляція: чому українці не відчувають приріст у гаманцях
20 Жовтня 2025 18:57
Середня пенсія в Україні за квартал піднялася лише на 26,6 грн і становить 6436,8 грн. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев написав у своєму офіційному Telergram-каналі, передає «Комерсант Український».
Він пояснив, що у річному вимірі зростання близьке до 10%, однак воно не перекриває реальну динаміку цін: інфляція у вересні 2025 року до вересня 2024-го склала 11,9%, а середній показник за дев’ять місяців 2025 року — уже 13,9%. Іншими словами, купівельна спроможність пенсій знижується, попри формальне зростання номіналу.
Українці отримують пенсії нижче мінімально необхідного рівня: соціальна картина
Проблема має масовий характер: 56% пенсіонерів отримують менш як 5000 грн. Це істотно нижче від фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, який за низкою оцінок у цінах червня 2025 року становив близько 7091 грн. У підсумку домогосподарства з фіксованими доходами першими стикаються з “інфляційним ножицями”: базові видатки на харчі, ліки, комунальні послуги зростають швидше, ніж пенсійні виплати.
Чому формула нарахування пенсій занижує результат
На думку Гетманцева, ключова технічна вада системи криється у формулі обчислення, яка використовує середню зарплату за три останні роки, а не за один.
Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоб подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки, — написав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він наголосив, що за умов прискорення інфляції та номінального зростання зарплат така методика механічно “охолоджує” базу розрахунку і тягне вниз новопризначені пенсії.
Рішення очевидне: перейти до використання актуальнішого показника (за останній рік) і провести осучаснення: вирівняти пенсії, призначені у різні роки, щоб зменшити історичну нерівність у виплатах.
Індексація має відбивати реальні втрати купівельної спроможності
Данило Гетманцев наголосив:
Варто переглянути формулу індексації пенсій, щоб вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності. Щоб уникнути ситуації, коли вже за кілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично соціальну допомогу.
Для захисту добробуту людей похилого віку механізм індексації має корелювати з реальними цінами, а не з умовними чи усередненими показниками, що відстають від ринку. Без цього навіть періодичні підвищення перетворюються на “доганяючі” й не розривають замкнене коло знецінення.
Європейський орієнтир: заміщення не нижче 40%
Економічний сенс пенсійної системи — заміщення трудового доходу. Цільовий орієнтир для України — щонайменше 40% від останньої зарплати за солідарним рівнем, із максимальним урахуванням страхових внесків за життя.
Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя, — пояснив Гетманцев.
Для ілюстрації своїх слів він взяв приклад двох європейських країн: Німеччини та Польщі.
У Німеччині пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило не менше 40% від заробітку. Такий підхід має діяти й в Україні, — сказав чиновник.
Обіцянки й реальність: де та чому загальмувала пенсійна реформа
Данило Гетманцев нагадав: ще у 2024 році Уряд анонсував оновлення солідарної системи у 2025-му: справедливіша формула, гарантія базової пенсії, усунення розривів між роками призначення, рух до європейської моделі.
Але сьогодні руху у цьому напрямі ми не бачимо. У проєкті Бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти, — резюмував голова профільного комітету парламенту.
Єдине передбачене рішення, яке наразі прописане у кошторисі країни на наступний рік, це підвищення мінімальної пенсії на 234 грн, з 2361 до 2595 грн, що явно не відповідає інфляційним реаліям.
Данило Гетманцев не погоджується з такими цифрами. Він вважає, що прагматичний мінімум пенсійних виплат для 2026 року має складати щонайменше 4700 грн. Це підвищення має стати першим етапом вирівнювання виплат до фактичного рівня життя.
Читайте також: Більшість українців виживають, а не живуть: соціологи зафіксували кризу добробуту
Довга гра: чому без другого рівня і ринку капіталу стійкості не буде
Структурна стійкість пенсій неможлива без повноцінного запуску накопичувального рівня. Для цього потрібен не лише закон, а й активний ринок капіталу:
- ліквідні інструменти з прозорим ціноутворенням;
- надійні інституції колективних інвестицій;
- стандарти звітності та нагляду.
Повільний прогрес на ринку цінних паперів безпосередньо гальмує запуск другого рівня, а отже залишає надмірний тиск на солідарну систему, яка й так працює в умовах демографічного старіння та воєнних перекосів ринку праці.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Перегляд спецпенсій як справедливі правила гри на економічному полі країни
Окрема тема — спеціальні пенсії для деяких категорій держслужбовців. У системі, де більшість пенсіонерів живе нижче фактичного прожиткового мінімуму, збереження кланових привілеїв підриває довіру і легітимність реформи.
Останнє у списку, але точно не останнє за значенням — ліквідація кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та ін.). Розраховую на підтримку народних депутатів у цьому питанні, — завершив свій допис, присвячений пенсійній системі України Данило Гетманцев.
За логікою посадовця, уніфікація правил, ліквідація невиправданих спецрежимів і приведення виплат до єдиного, прозорого принципу “скільки вніс — стільки отримав” мають стати базовими умовами для перезавантаження пенсійної системи в Україні.
Адже на сьогодні в країні маємо спад номінального зростання, що програє інфляції, і перекіс у бік низьких виплат для більшості.
Технічні рішення очевидні: актуалізація формули та осучаснення, індексація, що відбиває реальні ціни, бюджетний пріоритет для мінімальних виплат і паралельний запуск накопичувального рівня на базі дієвого ринку капіталу.
У сумі ці кроки мають дати людям пенсійного віку не просто соціальну допомогу для виживання, а страхову пенсію, здатну хоча б на 40% заміщувати втрачені трудові доходи. Без цього середня пенсія й надалі зростатиме на папері, а не в реальності.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
