Вадим Слюсарєв

Вадим Слюсарєвукраїнський підприємець, генерал-майор у відставці та колишній співробітник Державної прикордонної служби України. До 2015 року – понад два 20 років – проходив службу у структурах ДПСУ, зокрема очолював підрозділи внутрішньої безпеки.

Ранні роки та освіта

Слюсарєв народився 1 листопада 1972 року у сім’ї військовослужбовця.
Закінчив школу у 1989 році, після чого навчався у Харківському вищому військовому училищі Нацгвардії України, де продовжив фахову підготовку у 1992–1994 роках.

Служба в ДПСУ

Кар’єра в Державній прикордонній службі розвивалася поступово:

  • розпочав службу у відділенні прикордонного контролю «Вовчанськ» (КПП «Куп’янськ»),
  • у 1994–2001 роках пройшов шлях від старшого контролера до заступника начальника відділу,
  • у 2002–2006 роках керував відділом прикордонного контролю Східного регіону,
  • до 2011 року працював начальником відділу ДПСУ,
  • у 2011–2013 роках очолював Окремий відділ внутрішньої безпеки,
  • у 2013–2015 роках керував Управлінням внутрішньої та власної безпеки Адміністрації ДПСУ.

Загальний стаж служби перевищує 25 років.

Після звільнення у 2015 році за власним бажанням Слюсарєв припинив роботу у державних структурах.
Від статусу учасника АТО він відмовився, аргументуючи це тим, що не брав участі у бойових діях, а перебував у зоні операції лише у службових відрядженнях.

Державні відзнаки

За час служби нагороджений:

  • відзнакою «За бездоганну службу в Прикордонних військах України» (ІІІ ступеня, 2003 р.),
  • медаллю «За військову службу Україні» (2003 р.),
  • відзнакою «За бездоганну службу» ІІ ступеня (2009 р.),
  • відзнакою «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (2010 р.).

Підприємницька діяльність

Після завершення служби Слюсарєв зосередився на бізнесі.

Основним напрямом до початку повномасштабної війни було управління мережею магазинів «Duty-free», що працювали у структурі групи компаній Dutyfreeunite. Більшість об’єктів зазнала руйнувань або пограбувань унаслідок російських обстрілів, що змусило тимчасово зупинити діяльність.

Також у медіа зазначалося, що Слюсарєв може бути причетним до структури власності заводу «Рапід» у Харківській області – підприємства панельно-каркасного будівництва. Після початку війни частину обладнання заводу було евакуйовано у західні регіони України, а частину — тимчасово до Угорщини, оскільки на місці підприємство було під загрозою знищення.

Керівництво «Рапіду» заявляє про намір повернути виробництво в Україну, коли для цього з’являться належні безпекові умови.

Особисте життя та публічність

Слюсарєв не одружений. Він не веде політичної діяльності та не є членом партії «Слуга народу», попри окремі згадки у ЗМІ з подібними твердженнями.

Читають зараз