Після саперів — лабораторії: як в Україні перевірятимуть ґрунти на розмінованих територіях
29 Липня 13:55
Самого розмінування земель недостатньо, щоб одразу повернути їх фермерам. Після очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів необхідно перевірити стан ґрунту й підтвердити, що землю можна безпечно використовувати у сільському господарстві. Про результати робочих зустрічей із представниками JICA повідомило Міністерство економіки та довкілля України, інформує «Комерсант Український»
Для цього Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA планують створити Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів.
Чому землю потрібно перевіряти після розмінування
Завершення роботи саперів ще не означає, що поле можна одразу засівати. Наступним етапом має стати оцінювання стану ґрунту та підтвердження його безпечності для людей, техніки й вирощування сільськогосподарських культур.
Заступник міністра економіки та довкілля Ігор Безкаравайний наголосив, що очищена земля має бути не лише розмінованою, а й придатною до подальшого використання.
«Очищена земля має стати придатною для використання. Для цього необхідно визначати пріоритети з урахуванням потреб громад, оцінювати безпечність ґрунтів і поєднувати розмінування з плануванням відновлення та економічною діяльністю. Співпраця з JICA допомагає нам об’єднати ці складові та зміцнити спроможність України у довгостроковій перспективі», — зазначив Ігор Безкаравайний.
Для цього необхідно:
- правильно відбирати проби ґрунту;
- проводити лабораторні дослідження за однаковими стандартами;
- оцінювати стан земель після бойових дій;
- визначати можливість їх повернення до аграрного виробництва;
- поєднувати розмінування з економічними потребами громад.
Майбутня мережа має запровадити єдині методики відбору зразків, проведення аналізів та оцінювання стану земель.
Як працюватиме мережа лабораторій
Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів, або Soil Analysis Center of Excellence, не буде окремою новою державною установою.
Його планують сформувати як мережу наявних українських лабораторій, наукових закладів та профільних установ. Вони працюватимуть за уніфікованими правилами, що має зробити результати досліджень порівнюваними та придатними для ухвалення рішень щодо використання землі.
Базовою установою мережі має стати Інститут охорони ґрунтів України. До роботи також можуть долучити Національний університет біоресурсів і природокористування України та інші лабораторії.
JICA розгляне можливість:
- залучення міжнародних експертів;
- навчання українських фахівців;
- організації ознайомчих візитів до Японії;
- підтримки запровадження спільних методик дослідження.
Остаточний перелік лабораторій і строки повноцінного запуску мережі поки що не оприлюднені.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що випробують в Ізюмському районі
Окремим напрямом співпраці стане пілотний проєкт в Ізюмському районі Харківської області.
Для визначення ділянок, які необхідно очищати в першу чергу, Україна вже використовує систему GRIT. Вона поєднує відомості про забруднення територій вибухонебезпечними предметами з інформацією про пошкоджену інфраструктуру, потреби місцевих громад та соціально-економічну ситуацію.
Тобто черговість розмінування визначатимуть не лише за масштабом мінного забруднення. Також враховуватимуть, наскільки швидко очищення конкретної території допоможе відновити житло, інфраструктуру, сільське господарство та економічне життя громади.
До оцінювання пошкоджень залучать штучний інтелект
У межах пілотного проєкту сторони планують випробувати новий модуль системи GRIT, який оцінюватиме пошкодження будівель за допомогою штучного інтелекту.
Також передбачено оновлення соціальної та економічної методології системи для Харківської області. Вона має точніше визначати громади, фермерські господарства та домогосподарства, для яких розмінування матиме найбільший практичний ефект.
Окремо розглядається використання даних GRIT для пошуку малих фермерів і сільських родин, які можуть отримати допомогу в межах майбутнього пілотного проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН — FAO — та Всесвітньої продовольчої програми.
Що дасть проєкт фермерам
Для аграріїв на деокупованих і прифронтових територіях створення мережі лабораторій означатиме появу єдиного механізму перевірки землі після розмінування.
Передбачається, що фермери зможуть отримувати підтвердження того, що очищені ділянки придатні для відновлення господарської діяльності. Водночас рішення про повернення конкретної землі в обробіток залежатиме від результатів досліджень і встановлених державою процедур.
Проєкт має допомогти:
- швидше повертати очищені поля до використання;
- знизити ризики для аграріїв і працівників;
- уніфікувати лабораторні висновки;
- визначати найбільш важливі території для розмінування;
- пов’язати очищення землі з відновленням місцевої економіки.
Восени 2025 року Японія вже передала Україні понад 100 одиниць обладнання для дослідження та відбору проб ґрунту. Його отримав Інститут охорони ґрунтів України в межах програми екстреного відновлення JICA.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Жінок залучатимуть до протимінної діяльності
Ще одним напрямом співпраці стане розширення участі жінок у гуманітарному розмінуванні.
JICA планує представити українській гендерній робочій групі результати навчального візиту до Японії, який відбувся в межах міжнародної ініціативи Women, Peace and Security.
Ідеться про залучення жінок до різних напрямів протимінної діяльності — від планування та аналізу даних до роботи з громадами й відновлення територій.
Що відомо про JICA
JICA — урядове Японське агентство міжнародного співробітництва, яке реалізує програми технічної допомоги, розвитку та післявоєнного відновлення.
Після початку повномасштабної війни агентство підтримує українські проєкти у сферах гуманітарного розмінування, енергетики, охорони здоров’я, освіти, сільського господарства, інфраструктури та економічного відновлення.
У жовтні 2025 року Україна та JICA також підписали меморандум про співпрацю у сфері гуманітарного розмінування.
Коли запрацює мережа
Наразі Україна та JICA повідомили про погодження концепції та подальше опрацювання проєкту. Точних строків запуску всієї мережі лабораторій, обсягу її фінансування та повного переліку учасників ще не названо.
Водночас пілотний проєкт в Ізюмському районі має стати практичним майданчиком для випробування нових підходів до визначення черговості розмінування, оцінювання пошкоджень та підтримки місцевих фермерів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
