Плюс 500-600 МВт: стільки потужностей додадуть нові вітроелектростанції цього року в енергосистему країни
25 Лютого 15:02
РОЗБІР ВІД 
Розподілена генерація в роки війни вже не один раз довела, наскільки її енергія важлива для підтримки української енергосистеми. Своїми сотнями мегават поповнювали її увесь цей час і вітрові електростанції. Як енергія вітру допомагала і допомагатиме українцям – з’ясовував «Комерсант Український».
Одеса і Одеська область вже не один раз внаслідок ворожих обстрілів фактично перебували в режимі блекауту. І тоді «своє плече підставляли», зокрема і вітрові електростанції. Ось як пояснював в інтерв’ю нашому виданню специфіку одеської ситуації енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв:
«Навколо Одеси знаходяться три великі підстанцію “Укренерго”. Але вони переважно всі «тупикові», оскільки там Чорне море відрізає. І ворог постійно по цих підстанціях бив. Так ось, коли Одеська область ставала такою енергоізольованою, тоді велика кількість сонячних електростанцій та вітряних парків, які там є, дозволяли місту і області навіть в режимі блекауту все одно існувати хоч з якимись графіками електропостачання».
Це підтверджує і Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. Він пригадує:
«У нас був показовий приклад, коли в грудні 2022 року Одеська область була в блекауті, та й Київ також, то дві вітроелектростанції на 25% забезпечували генерацію в Одеській області. І саме з того часу почали говорити про децентралізовану генерацію. І вже є усвідомлення того, що саме децентралізована генерація в умовах війни – це те, що може рятувати Україну і забезпечувати електроенергією місцеве населення. Сучасна енергосистема України стикається з двома критичними викликами: надмірною централізацією та залежністю від великих генеруючих об’єктів. Пошкодження будь-якого з них внаслідок обстрілів миттєво спричиняє дефіцит потужності. Натомість децентралізована генерація є значно стійкішою: вихід з ладу окремого об’єкта не зупиняє роботу всієї системи, забезпечуючи її стабільність та живучість», – зазначає фахівець.
Вітрові електростанції – це одна із важливих складових системи розподіленої генерації, яка розбудовується нині в країні. І, приміром, у 2025 році вітроенергетики побудували потужностей на 324,4 МВт. Це, насамперед, у Миколаївські області, на Львівщині, на Волині, в Закарпатській області. Такі дані навів голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. А в планах на цей рік, за його словами, спорудити ще більше.
«Ми провели опитування 37 компаній – учасниць асоціації і з’ясували, що на 2026 рік очікується спорудження ще приблизно 500-600 МВт нових потужностей. Це, в першу чергу, друга черга Тилігульської вітростанції ДТЕК ВДЕ, це добудова Сокальської ВЕС у Львівській області компанії Еко-Оптіма. У компанії «Френдлі Вінд Технолоджі» працює завод, який виробляє вітрові турбіни, і вони обов’язково будуть їх встановлювати. ОККО також продовжує будувати. Ми очікуємо, що перші проєкти будуть побудовані компніями Elementum Energy та Energy Trade Group. І ще є німецька компанія Notus Energy, яка залучила фінасування інвестиційного фонду Horizon Capital на будівництво вітропарку в Одеській області», – розповів експерт.
Ще один важливий напрямок, безпосередньо пов’язаний із розбудовою вітроенергетичних потужностей – впровадження систем зберігання електроенергії. До вже згадуваного опитування, організованого Українською вітроенергетичною асоціацією, долучились і компанії, які займаються встановленням установок зберігання енергії (УЗЕ). Продовжує Андрій Конеченков.
«Це важливий і перспективний напрямок. Ми можемо стверджувати, що за 2025 рік 512 МВт встановлених потужностей УЗЕ були введені в експлуатацію компаніями-учасницями асоціації. І з них 200 МВт побудував ДТЕК. Впровадження установок зберігання енергії в Україні наразі розвивається за двома стратегічними сценаріями. Перший – це надання допоміжних послуг НЕК «Укренерго» для балансування системи в пікові періоди. Другий напрямок передбачає створення гібридних об’єктів, де УЗЕ будуються безпосередньо у зв’язці з вітровими чи сонячними електростанціями. Очікувана реалізація перших пілотних проєктів дозволить оцінити економічну ефективність таких рішень та закладе фундамент для подальшого розвитку сектору», – зазначає фахівець.
Є чимало факторів, від яких залежить, наскільки швидко можна запустити комерційну вітрову генерацію.
«Якщо є готовий проєкт, який отримав дозвіл на будівництво, якщо підписаний контракт і турбіни вже доставлені в Україну, то це питання декількох місяців, коли можна запустити їх в роботу», – пояснює Андрій Конеченков.
Хоча, за його словами, тут ще є питання приєднання до мережі та тестування турбін, які можуть займати певний час.
«Ось, наприклад, протягом 2025 року було побудовано 324,4 МВт потужностей, проте приєднатись і почати комерційну генерацію до кінця грудня минулого року змогла тільки половина. І ми, до речі, зараз працюємо з “Укренерго” і з НКРЕКП стосовно того, щоб будівництво і реконструкцію ліній передач, а також реконструкцію підстанцій здійснювали підрядники, які пропонуються саме тими компаніями, які будують вітростанції. Це зменшить терміни проведення тендерів і пришвидшить запуск обʼєктів генерації», – вважає фахівець.
Українці вже зачекались сонячних днів, яких навесні має побільшати. І це не лише тому, що втомились від, як правило, похмурої зимової погоди. Спрацьовує ще й логічна установка: більше сонця – більше електроенергії – менше її відключень. Ефективність вітроелектростанцій і сонячних електростанцій справді залежить від пори року. Але хто ж тримає лідерство в цьому умовному змаганні? Пояснює голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
«Взимку, якщо є сонце і сонячні панелі не засипано снігом, то СЕС працює більш ефективно, ніж влітку. Але «світлих» годин взимку набагато менше, тому в цілому зимова ефективність сонячних станцій нижча, аніж літня. На противагу цьому, вітроенергетика працює і вдень, і вночі. І в цьому її перевага. Україна також має виражену сезонність вітрової генерації: пік активності припадає на період із вересня по травень, досягаючи максимуму взимку. Натомість в розпал літа, особливо у липні-серпні, спостерігається певне затишшя і цей спад ефективно компенсується піковими показниками сонячної генерації, що створює ідеальний баланс у структурі ВДЕ», – наголошує фахівець.
А ще вітроенергетика дуже ефективно працює у степових районах або поблизу водоймищ. Приміром, як зазначає Андрій Конеченков, саме південні регіони – Миколаївська, Одеська та Запорізька області – традиційно розглядаються як найбільш перспективні для вітрової генерації. І це тому, що завдяки температурним перепадам між сушею та акваторіями Чорного й Азовського морів тут забезпечується стабільний повітряний потік. Хоча, як констатує фахівець, і у центральних та західних областях країни також є значний потенціал для розвитку вітроенергетики. І досвід, приміром, того ж 2025 року це підтверджує: нові об’єкти вітроенергетики з’явились минулого року не лише у Миколаївській області, але й на Львівщині, Волині, Закарпатті.
Автор: Сергій Василевич
