Податки в обмін на кредити: чим заплатить Україна за співпрацю з МВФ
5 Березня 09:25
РОЗБІР ВІД 
Напередодні Україна в межах оновленої програми співпраці з МВФ отримала перший транш фінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд доларів. І тепер вже черга української сторони підтримати старт нової програми виконанням власних обіцянок, зокрема і тих, що стосуються податкових новацій. Наскільки це важливо і складно буде зробити – з’ясовував «Комерсант Український».
Оновлені відносини між Україною та МВФ було формалізовано минулого тижня разом із затвердженням керівництвом фонду умов нової кредитної програми. Вони, зокрема включають 12 структурних орієнтирів, які українська влада зобов’язалася виконати у 2026 році.
За 8,1 млрд доларів, які поповнять резерви Нацбанку упродовж наступних кількох років, українська сторона має «заплатити», зокрема збільшенням податкових надходжень за рахунок оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи; скасування податкової пільги на імпорт посилок до 150 євро; безстрокового запровадження підвищеного п’ятивідсоткового військового збору і нарешті поширення оподаткування ПДВ на значну частину ФОПів. Ці кошти мають підтримати дефіцитний український бюджет. На це звертає увагу аналітик Ігор Чаленко.
«Це точно ті ініціативи, які пропонуються не від хорошого життя, і в умовах, коли наш бюджетний дефіцит покривається, зокрема і за рахунок зовнішніх запозичень. Тому зрозуміло, що за таких умов МВФ хоче бачити більш збалансований державний кошторис, і відповідно більше можливостей для внутрішнього покриття цього дефіциту», – констатує експерт.
Але у кожного зі згаданих і потенційних податкових джерел є свої особливості – економічні, соціальні, фінансові.
Очевидний ресурс
Ще в січні цього року стало відомо, що у владних кабінетах оселилась ідея об’єднати найбільш непопулярні податкові вимоги МВФ в один законопроєкт. Точніше – цими особливими нормами начебто планувалось доповнити законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ, який вже кілька місяців перебуває в парламенті. І розглянути цей документ мали намір в лютому, аби зняти сумніви МВФ щодо нової програми співпраці з Україною.
Але керівництво фонду після перемовин зробило крок назустріч українській стороні і не лише затвердило нову програму та виділило перший транш, але й надало додатковий час для ухвалення непопулярних рішень. Про те, що вони справді непопулярні може свідчити хоча б той факт, що український парламент кілька разів мав намір приступити до розгляду законопроєкту про оподаткування доходів від цифрових платформ, але так і не зміг цього зробити.
Хоча, як вважає Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, податок на доходи, отримані через цифрові платформи – це річ важлива для економіки країни. За його словами, йдеться про приблизно 400 тисяч різних неоформлених зараз самозайнятих осіб, які увійдуть в формальну економіку, що буде корисно і для них, і для економіки.
Висловив Олег Гетман і свою думку щодо того, чому цей документ так непривітно зустрічають в парламенті.
«Важливо уточнити, що поширена у публічній площині назва «Податок на OLX» взагалі не відповідає суті цього законопроєкту, бо він не поширюється на дошки оголошень, не поширюється на OLX, не поширюється на всі ці б/у товари. Це така собі лякалка, яку запустили якісь популістично налаштовані депутати з парламенту і яка не відповідає дійсності. Податок буде поширюватись на ті платформи, які отримують комісійну винагороду за свої послуги. Тобто Uber, Bolt, Uklon, «Кабанчик» та всі інші, тобто на тих, хто отримує відсоток за свої послуги. А рекламні дошки, типу Aviso і OLX, вони не отримують відсоток, а просто беруть плату за розміщення оголошень, і люди самі між собою домовляються. Це важливий нюанс, оскільки через цю лякалку багато народних депутатів вже два місяці не можуть вирішити – голосувати їм чи ні. Але це корисний і позитивний проєкт», – зазначає фахівець.
Запровадження оподаткування маловартісних міжнародних посилок експерт також вважає важливою для нашої економіки новацією. Як відомо, поки що товари вартістю до 150 євро при ввезенні в Україну звільнені від мита та ПДВ. Олег Гетман пояснює: чому важливо скасувати такий пільговий режим.
«Зараз через існуючу пільгу китайські маркетплейси демпінгують і, по суті, своїми товарами, які приходять до нас без податків, знищують наших українських виробників таких саме товарів. Найбільш популярні товари, які надходять міжнародними посилками – це одяг, іграшки, взуття, товари для дому, аксесуари. І всі ці товари у великій кількості виробляються в Україні. Тому існуюча пільга шкідлива для нашої економіки, вона викривляє конкуренцію, і вона має бути прибрана. Ціна товару може зрости, але не набагато. Приміром, якщо зараз товар на китайському сайті коштує 5 доларів, то стане він коштувати 6 доларів. І є українські аналоги, які через те, що нарешті вирівняється конкуренція, стануть дешевшими. Тому у людей завжди буде вибір», – наголошує експерт.
Він же додає, що головне побоювання стосувалось не ціни, а ускладнень в адмініструванні, і цю проблему буде вирішено.
«Для того, аби людина за кожен товар не отримувала митну декларацію, не платила окремо податок, запроваджується система One-Stop Shop. Відповідно, і адміністративно, і регуляторно для людей нічого не змінюється. Так званий європейський One-Stop Shop – це коли ПДВ буде відразу додаватись на сайті китайських маркетплейсів, і отримувачі посилок будуть отримувати їх так само, як і зараз. Не буде ніяких розмитнень та декларацій. Тому це ще один важливий і корисний проєкт, який треба якнайшвидше приймати», – вважає фахівець.
Неочевидний ресурс
Найбільшого несприйняття і дискусій удостоїлась упродовж останніх кількох місяців ідея розширити коло платників ПДВ за рахунок фізичних осіб-підприємців. І це несприйняття в Україні було настільки масовим і категоричним, що в МВФ погодились на підвищення порогу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 млн грн до 4 млн грн річного доходу. Тобто платниками ПДВ з січня 2027 року мають стати ФОПи, дохід яких сягне 4 млн грн на рік. Хоча і цей варіант не знаходить підтримки у представників бізнесу.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
В Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу, приміром, виступають категорично проти внесення змін до спрощеної системи оподаткування в умовах війни та до моменту повноцінної інтеграції України до Європейського Союзу. На цьому наголошує підприємниця з Луцька Людмила Патіюк.
«Фактично уряд погодився на ті самі концептуальні умови, які раніше вже викликали масштабну реакцію підприємницької спільноти: публічні протести, петиції та фахову критику з боку провідних аналітичних центрів. У поточній редакції змінена лише порогова цифра – з 1 млн грн до 4 млн грн річного доходу. І це ще раз доводить що ця цифра не є прорахованою і аргументованою. Однак сама логіка фіскального розширення залишилася незмінною», – каже підприємниця.
При цьому, як вважає ще одна представниця Альянсу РОМБ, хмельничанка Тетяна Слащук, поріг у 4 млн грн не є гарантією для нерозширення кола платників ПДВ і може бути переглянутий у будь-який момент.
«Це можуть зробити, приміром, через додаткові угоди або у межах наступних переглядів програми, внаслідок інфляційного знецінення чи шляхом поступового звуження параметрів спрощеної системи оподаткування. Тобто змінена цифра не змінює вектор політики. Вважаємо такий підхід хибним, оскільки він не усуває системні податкові прогалини, створює непропорційні адміністративні витрати для малого бізнесу і не гарантує суттєвого фіскального ефекту», – зазначає Тетяна Слащук.
Підприємниця з Миргорода Леся Золотарьова нагадує, що для бізнесу важливою є передбачуваність, а постійне фіскальне розширення без інституційної реформи підриває довіру.
«Альянс регіональних об’єднань малого бізнесу виступає проти зміни спрощеної системи оподаткування під час війни та проти розширення ПДВ без реформи адміністрування. Натомість, висловлюємось за реформу митниці, ризик-менеджмент та боротьбу з великими схемами, за оцінку регуляторного впливу до ухвалення рішень. Бізнес не може бути «найпростішим джерелом» наповнення бюджету. Спрощена система – це інструмент зайнятості, самозайнятості та виживання регіонів. Надмірна ж фіскалізація без системної реформи може дати протилежний результат», – наголошує підприємниця.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, також вважає, що з ПДВ для ФОПів точно не треба поспішати, хоч і називає новину про підвищення порогу реєстрації «доброю».
«Добра новина, що поріг реєстрації платником ПДВ для ФОПів піднято з 1 млн грн до 4 млн грн, тобто європейська верхня межа 85 тисяч євро. Нам це раніше чи пізніше треба буде зробити, бо ми інтегруємось в Європу. Але, на мою думку, з ПДВ для ФОПів точно не треба поспішати. Тому що ця норма, навіть з новим порогом реєстрації у 4 млн грн з 2027-го року, вона не є оптимальною. Навпаки, вона є дуже ризиковою і в принципі достатньо шкідливою. Тому поставити цей ліміт у 85 тисяч євро можна було б для всіх ФОПів, але не з якогось року, а з моменту вступу в ЄС. Ми інтегруємось, вступаємо і відразу набуває чинності ця норма. Це було б правильно», – вважає Олег Гетман.
І таке перенесення термінів запровадження ПДВ для ФОПів, на його думку, має бути предмет переговорів з МВФ.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
В процесі впровадження подібних податкових новацій також важливо не відірватися від реальності. Про це нагадує Олексій Геращенко, економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи.
«В Україні – понад 2 мільйони ФОПів. Якщо значна їх частина стане платниками ПДВ, то податкова служба просто захлинеться в адмініструванні цього податку. Нинішня система блокування податкових накладних не розрахована на додавання ще багатьох сотень тисяч платників одномоментно. Це може викликати параліч малого бізнесу і соціальні заворушення. Від якості реалізації залежить також і ефективність таких новацій, як оподаткування посилок та цифрових платформ: поганий процес справляння податків тут здатен нівелювати всю ідею», – наголошує фахівець.
Він також вважає, що країну взагалі очікує масштабний перегляд видатків бюджету.
«Ми часто утримуємо інфраструктуру, розраховану на 40 мільйонів населення, але об’єктивний факт – його стільки немає, і вже не буде. Кількість шкіл, університетів, соціальних закладів, кількість бюджетників не можуть відповідати колишнім показникам, і саме тут потрібні жорсткі непопулярні рішення. Неможливо весь час підвищувати податки. Це лише призводитиме до уникнення від їх сплати і створення стимулів шукати інше місце для життя», – зазначає економіст Олексій Геращенко.
За його словами, йдеться про непросту відповідь на питання про рівень оподаткування, частку держави в економіці і що з цієї частки буде фінансуватися, а що має зникнути як стаття державних витрат назавжди.
Країні потрібен великий діалог влади, бізнесу і громадянського суспільства щодо того, як збалансувати всі інтереси.
Автор: Сергій Василевич
